вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
30.12.2025м. ДніпроСправа № 904/7351/25
Суддя Євстигнеєва Н.М. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго", м. Дніпро
про стягнення 66 510,82грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" заборгованість у розмірі 66 510,82грн, з яких:
- основний борг у розмірі 57 935,84грн;
- пеня у розмірі 6 298,34грн;
- 3 % річних у розмірі 609,52грн;
- інфляційні втрати у розмірі 667,12грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору №42ST490-10821-23 розподілу природного газу від 02 жовтня 2023 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 справу №904/7351/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законодавче закріплення судових витрат має на меті, по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат) та, по-друге, покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв і клопотань, забезпечуючи таким чином і процесуальну економію.
На думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Отже, обов'язковою умовою при зверненні до суду є дотримання сторонами вимог законодавства, зокрема, обов'язку сплати судового збору у відповідному розмірі (крім випадків звільнення від сплати судового збору).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.1, п.2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п. 8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Оскільки, при зверненні до господарського суду позивачем заявлено вимогу майнового характеру (стягнення 66 510,82грн), то позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн (3028,00грн* 0,8).
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
Позивачем у якості доказу оплати судового збору за подання позовної заяви надано платіжну інструкцію №6 від 22.10.2025 на суму 5 534,10грн.
Як вбачається з інформації, яка міститься в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" та відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, позивачем сплачений судовий збір за розгляд позовної заяви у справі №904/6908/25, що також підтверджується довідкою суду №370/25 від 26.12.2025.
Відтак, додана позивачем до позовної заяви платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Суд встановив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2025 у справі №904/6908/25 позовну заяву повернуто без розгляду.
Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/6908/25 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом платіжної інструкції №6 від 22.10.2025, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/7351/25 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №904/6908/25.
Наведене узгоджується з правовою позицією Центрального апеляційного господарського суду, яка викладена у постанові від 28.03.2023 у справі №904/4585/22.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23).
Таким чином, позивачу слід надати докази сплати судового збору в розмірі 2 422,40грн.
Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Частиною дугою статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 2 422,40грн та порядку.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили - 30.12.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Євстигнеєва