вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
18.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5347/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради (Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, м. Апостолове)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" (Хмельницька обл., м. Хмельницький)
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави
Представники:
прокурор: Ємельянов В.А.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бабчук О.В.
Керівник Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486га, за період з 23.06.2023 по 04.09.2025, у розмірі 868651,68грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486га, розташована за адресою вул. Промислова, 6, м. Апостолове, Криворізький район, Дніпропетровська область, фактично перебуває у користуванні відповідача без достатньої правової підстави. Так, відповідач у період з 23.06.2023 по 04.09.2025 користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачував при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Апостолівську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.10.2025.
02.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до змісту яких позивач підтримує позовні вимоги прокурора і просить задовольнити позов в повному обсязі.
08.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що розмір земельної ділянки площею 6,2486га є надмірним для обслуговування будівель та споруд товариства у зв'язку з чим, відповідач звертався до Апостолівської міської ради із заявами для належного оформлення права користування земельною ділянкою, а також розробив матеріали по наданню дозволу на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555. Додатково зазначає, що є обмеження використання земельною ділянкою у зв'язку з розміщенням на ній газопроводу.
Також, 08.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
15.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача прокурор зазначає, що відповідно до інформації Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру від 13.05.2025 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком №1051, не зареєстровані. Крім того, у Поземельній книзі також відсутні будь-які зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки. Також зазначає, що фактичне використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486га підтверджується розташуванням на ній належного відповідачу об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 890784112203), а невикористання належного відповідачу майна, за рішенням самого відповідача, жодним чином не впливає на його обов'язок сплачувати за землю, тим паче не надає йому права на збереження орендної плати за рахунок позивача.
20.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отримання відповідачем відповідей на подані ним адвокатські запити.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 відкладено підготовче засідання на 06.11.2025.
04.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" №Сл-61-1025 від 29.10.2025 на адвокатський запит з додатками: копіями технічних умов №4325 від 20.04.2006, акту прийняття виконаних робіт з відключення від системи газопостачання по вул. Промислова, 6, акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та балансоутримувачем від 13.07.2019, розпорядження міського голови №48-р від 17.02.2016 про перейменування вулиць.
05.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової (комплексної) експертизи. В наведеному клопотанні просить призначити у справі №904/5347/25 судову (комплексну) експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- Якою є фактична площа земельної ділянки, зайнятої об'єктом нерухомого майна ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт», з урахуванням розташування охоронної зони (інженерних мереж, електроліній, газопроводів тощо)?
- Чи відповідає фактична площа користування земельною ділянкою площі, зазначеній у розрахунку Апостолівської міської ради?
- Яка частина площі земельної ділянки підпадає під обмеження у використанні (охоронна зона) і не може бути використана за цільовим призначенням?
- Яким є розмір орендної плати (або безпідставно збережених коштів), який підлягав би нарахуванню з урахуванням фактично придатної до використання площі земельної ділянки?
- Чи відповідає поданий радою розрахунок вимогам Методики нормативної грошової оцінки земель і дійсним даним земельного кадастру?
Проведення судової експертизи відповідач просить доручити експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
У судове засідання 06.11.2025 позивач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.12.2025.
20.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшли письмові пояснення щодо клопотань відповідача про долучення додаткових доказів та призначення судової експертизи.
25.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
01.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотань відповідача про долучення додаткових доказів та призначення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 відкладено підготовче засідання на 09.12.2025.
09.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
У судове засідання 09.12.2025 позивач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення експертизи, прокурор проти задоволення клопотання заперечував.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.12.2025. Відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" про призначення судової (комплексної) експертизи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 18.12.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Земельна ділянка площею 6,2486га з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, яка розташована по вул. Промислова, буд. 6 у м. Апостолове, Апостолівський р-н Дніпропетровської області є сформованою з 06.07.2012, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9972006692025 від 25.07.2025 (а.с. 147-151 том 1).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №443197638 від 11.09.2025 (а.с. 60-63 том 1) вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" на праві приватної власності зареєстровано будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 890784112203, земельна ділянка з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555.
Як зазначає прокурор, договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено, право оренди відповідно до закону не зареєстровано.
Рішенням Апостолівської міської ради від 23.06.2021 №413, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Апостолове Дніпропетровської області. З моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення міської ради від 24.10.2008 №1512-19/V «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Апостолове» втрачає чинність.
14.07.2022 Апостолівською міською радою прийнято рішення №1330-41/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради", яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2023 (а.с. 46-48 том 1).
26.03.2024 Апостолівською міською радою прийнято рішення №2148-70/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради", яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2025. З моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення міської ради від 14.07.2022 №1330-41/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради" втрачає чинність (а.с. 49-51 том 1).
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9972006692025 від 25.07.2025 (а.с. 147-151 том 1), цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6, кадастровий номер 1220310100:03:003:0555 віднесено до секції 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 03.15 в додатку 2 до рішення №1330-41/VIII від 14.07.2022).
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, лист №29322/05/04-36-04-05-11 від 18.06.2025 (а.с. 15 том 1), за земельну ділянку з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486га за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6 за період з 2023-2024 роки відповідач не визначає податкові зобов'язання.
Відповідно до листа Апостолівської міської ради №114 від 04.09.2025 (а.с. 55 том 1) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" за період з 2023-2024 роки надійшли грошові кошти у сумі 32000,00грн як сплата орендної плати за червень 2023 року.
Як зазначає прокурор та позивач у період з 23.06.2023 по 04.09.2025 між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555.
У зв'язку з чим, прокурор звернувся з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 868651,68грн за період з 23.06.2023 по 04.09.2025.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України "Про прокуратуру".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абзацом 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Криворізькою східною окружною прокуратурою листами від 03.06.2025 №60-3189вих-25, 20.06.2025 №60-3553вих-25 повідомлено Апостолівську міську раду про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень.
У відповідь Апостолівською міською радою листами №2253/0/2-25 від 16.06.2025, №2799/0/2-25 від 29.07.2025, №3168/0/2-25 від 27.08.2025 №3261/0/2-25 від 04.09.2025 повідомлено про не вжиття заходів, спрямованих на стягнення безпідставно збережених коштів, відсутність таких намірів в майбутньому, разом з цим надано розрахунок безпідставно збережених ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486 га.
Таким чином, з боку уповноваженого органу - Апостолівської міської ради не здійснювався відповідний захист інтересів держави, а саме не пред'явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення з відповідача 868651,68грн.
У зв'язку з чим, Криворізькою східною окружною прокуратурою попередньо, до пред'явлення позову, листом за №60-5189ВИХ-25-60-118-537-25 від 16.09.2025 повідомлено позивача про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову (а.с. 74 том 1).
Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 правовою позицією прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.
Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що у прокурора наявні передбачені законом підстави для звернення до суду в інтересах держави, оскільки позивачем, не зважаючи на те, що прокурор в порядку, визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", звертав його увагу на порушення інтересів держави, у розумний строк не вжили належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Предметом доказування у даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас, згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Як встановлено матеріалами справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем на праві приватної власності зареєстровано будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 890784112203, земельна ділянка кадастровий номер 1220310100:03:003:0555 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 23.06.2023 по 04.09.2025 між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555.
Установлені обставини свідчать, що відповідач як власник об'єкта нерухомого майна у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти у встановлених законом розмірі.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Рішенням Апостолівської міської ради від 23.06.2021 №413, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Апостолове Дніпропетровської області. З моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення міської ради від 24.10.2008 №1512-19/V «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Апостолове» втрачає чинність.
14.07.2022 Апостолівською міською радою прийнято рішення №1330-41/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради", яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2023 (а.с. 46-48 том 1).
26.03.2024 Апостолівською міською радою прийнято рішення №2148-70/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради", яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2025. З моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення міської ради від 14.07.2022 №1330-41/VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради" втрачає чинність (а.с. 49-51 том 1).
Як зазначалось судом, за даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9972006692025 від 25.07.2025 (а.с. 147-151 том 1), цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6, кадастровий номер 1220310100:03:003:0555 віднесено до секції 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 03.15 в додатку 2 до рішення №1330-41/VIII від 14.07.2022).
Отже, Апостолівська міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9917630712023 від 10.04.2023 (а.с. 52 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 складає 12646305,62грн.
Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9936373142024 від 09.04.2024 (а.с. 53 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 складає 13296115,79грн.
За витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9951699602025 від 11.03.2025 (а.с. 54 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 складає 14885651,44грн.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, лист №34145/05/04-36-04-15-11 від 14.07.2025 (а.с. 35 том 1), за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040 площею 1,4375га на вул. Окружна, буд. 26а міста Кривого Рогу за період з 2023-2024 роки не визначає податкові зобов'язання.
За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, (лист №29322/05/04-36-04-05-11 від 18.06.2025 (а.с. 15 том 1)) за земельну ділянку з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486га за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6 за період з 2023-2024 роки відповідач не визначає податкові зобов'язання.
Відповідно до листа Апостолівської міської ради №114 від 04.09.2025 (а.с. 55 том 1) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" за період з 2023-2024 роки надійшли грошові кошти у сумі 32000,00грн як сплата орендної плати за червень 2023 року.
Як зазначають прокурор та позивач у період з 23.06.2023 по 04.09.2025 між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555.
За розрахунком прокурора за період з 23.06.2023 по 04.09.2025 розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 складає 868651,68грн.
Судом не встановлено порушень за результатами перевірки розрахунку позивача.
Відповідач свого контррозрахунку не надав.
Господарський суд зазначає, що матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення судових експертиз, що, у свою чергу, сприятиме виконанню як судом, так і учасниками справи передбаченого частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
Таким чином, заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи не підлягало задоволенню.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Апостолівська міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Зазначені рішення міської ради №1330-41/VIII від 14.07.2022, №2148-70/VIII від 26.03.2024 є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов'язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Апостолове при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 868651,68грн.
Судом були досліджені всі документи в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 11635,02грн, з якої 10423,82грн за подання позовної заяви та 1211,20грн за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486га, за період з 23.06.2023 по 04.09.2025, у розмірі 868651,68грн - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" (29001, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, буд. 6, ідентифікаційний код 38618476) на користь Апостолівської міської ради (53800, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, буд. 65, ідентифікаційний код 04052583) 868651,68грн - безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" (29001, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, буд. 6, ідентифікаційний код 38618476) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету -2800) 11635,02грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 29.12.2025.
Суддя В.О. Татарчук