вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"29" грудня 2025 р. Cправа № 902/1773/25
Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши без повідомлення учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" № б/н від 26.12.2025 про забезпечення позову
до подання позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (вул. Смілянська, буд. 144/1 м. Черкаси, 18008)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" (вул. Заводська, буд. 7, смт Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)
про стягнення 708 632,30 грн
26.12.2025 на розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 26.12.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/13/25 від 26.12.2025) про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
У вказаній заяві заявник просить суд забезпечити позов шляхом:
накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ", у тому числі на будівлю цеху грануляції рослинної біомаси загальною площею 1 549,9 кв. м, що розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Островського, буд. 24а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 330603305210);
заборони суб'єктам реєстраційних дій, а саме державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не виключно: реєстрацію права власності, перехід права власності, внесення записів про іпотеку, обтяження та інші дії, щодо об'єктів нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ", зокрема щодо вищезазначеної будівлі.
Заявник вказує, що в даному випадку наявні всі передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову, оскільки фінансовий стан ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" свідчить про його фактичну неплатоспроможність та створює обґрунтований ризик відчуження майна.
З відкритих джерел убачається, що до ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" пред'явлено позов АТ "СЕНС БАНК" про стягнення понад 100 000 000,00 грн (справа № 902/1442/25), а також ініційовано провадження у справі про банкрутство (справа № 902/1691/25), підготовче засідання у якій призначено на 11.02.2026.
За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження активів ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" та унеможливлення виконання рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.
Згідно із ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Виходячи з положень наведеної норми, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 та ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, забезпеченні ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Згідно правових висновків наведених Верховним Судом у постанові від 05.07.2024 справа № 910/6287/23 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 справа № 917/453/23.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна права позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись на самих лише припущеннях заявника. Заявник повинен довести наявність обставин для забезпечення позову та необхідності забезпечення судом збалансованості інтересів усіх учасників процесу.
З метою мінімізації можливих зловживань із забезпеченням позову, процесуальним законодавством визначено наступне: по-перше, суду має бути надане підтвердження існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; по-друге, забезпечення позову має бути обґрунтованим, тобто заявник повинен обґрунтувати, чому невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, та як саме; по-третє, вид забезпечення позову повинен відповідати позовним вимогам та їхньому обсягу.
При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Предметом майбутнього позову у даній справі є грошова (майнова) вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" грошових коштів у розмірі 708 632,30 грн.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону, викладені у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Метою забезпечення позову є забезпечення реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та запобігання ускладненню його виконання.
З матеріалів заяви вбачається, що між сторонами виник спір у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" умов Договору поставки № 07100 від 07.10.2024 в частині своєчасної оплати поставленого ТОВ "АГРО АРЕНА" товару.
Крім того, наявність судового спору з АТ "СЕНС БАНК" на суму понад 100 000 000,00 грн та ініціювання провадження у справі про банкрутство ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" підтверджують високий ризик втрати ним платоспроможності.
З огляду на це, застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони реєстраційних дій є співмірним із заявленими вимогами та необхідним для досягнення мети забезпечення позову.
Водночас суд враховує, що відповідно до прохальної частини заяви № б/н від 26.12.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/13/25 від 26.12.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ", у тому числі на будівлю цеху грануляції рослинної біомаси загальною площею 1 549,9 кв. м, що розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Островського, буд. 24а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 330603305210).
Разом з тим суд дійшов висновку, що вимога про накладення арешту на все майно ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ", вартість якого може суттєво перевищувати розмір заявлених позовних вимог, не відповідає принципу співмірності та адекватності заходів забезпечення позову, а також не узгоджується зі співвідношенням заявлених вимог із вартістю майна, на яке пропонується накласти арешт.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" рухоме та нерухоме майно в межах суми позовних вимог, а саме в розмірі 708 632,30 грн, що відповідає ціні позову та забезпечує баланс інтересів сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22).
Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Суд зазначає, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких заборонено відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Суд не вбачає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно , призведе до невиправданого обмеження прав Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" чи прав третіх осіб, оскільки майно залишається у фактичному володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ", а обмежується лише можливість розпорядження тією їх частиною, на яку поширюється спір.
Подібний правовий висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20 та від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.
Оцінивши подані заявником докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява № б/н від 26.12.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/13/25 від 26.12.2025) про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 144, 234, 235 ГПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" № б/н від 26.12.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/13/25 від 26.12.2025) про застосування заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" (вул. Заводська, буд. 7, смт Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130; код ЄДРПОУ 37489359), у тому числі на будівлю, цеху грануляції рослинної біомаси загальною площею 1 549,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Островського, буд. 24а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 330603305210), у межах суми позову 708 632,30 грн.
Заборонити суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам та іншим акредитованим суб'єктам державної реєстрації) вчиняти будь-які реєстраційні дії (у тому числі, але не виключно: реєстрацію права власності, перехід права власності, внесення записів про іпотеку, обтяження тощо) щодо об'єктів нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" (вул. Заводська, буд. 7, смт Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130; код ЄДРПОУ 37489359), у тому числі щодо будівлі, цеху грануляції рослинної біомаси загальною площею 1 549,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Островського, буд. 24а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 330603305210).
У задоволенні решти вимог заяви № б/н від 26.12.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/13/25 від 26.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (вул. Смілянська, буд. 144/1 м. Черкаси, 18008; код ЄДРПОУ 40724098).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" (вул. Заводська, буд. 7, смт Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130; код ЄДРПОУ 37489359).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.
Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник ухвали надіслати заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст. 255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.
Ухвала підписана 29.12.2025.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ТОВ "АГРО АРЕНА" (вул. Смілянська, буд. 144/1 м. Черкаси, 18008)