17 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/3837/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта): Зудер'янц В.В., ордер серії АХ №1311702 від 09.12.2025 та Селезень С.В., ордер серії ВІ № 1347542 від 06.11.2025;
від відповідача: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря" (вх. № 2361 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 (ухвалу підписано 03.11.2025) у справі №922/3837/25 (суддя Ємельянова О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря", смт Зачепилівка Берестинського району Харківської області
до Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області,
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Зачепилівської селищної ради, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення Зачепилівської селищної ради №4964 від 10.09.2025 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області";
- визнати незаконним та скасувати рішення Зачепилівської селищної ради №4965 від 10.09.2025 "Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області";
- визнати незаконним та скасувати рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 "Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність прийнятих відповідачем рішень №№ 4964, 4965 від 10.09.2025 щодо надання дозволу фізичним особам на розробку проекту землеустрою з метою виділення їх в натурі, а також рішення №4975 від 24.09.2025 про припинення права оренди та розірвання договору, укладеного з позивачем. Позивач зазначає, що ТОВ "Заповіт Кобзаря" є належним орендарем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:06:000:0015 на підставі діючого договору оренди землі від 11.05.2016. Однак, оспорювані рішення прийняті відповідачем без врахування чинного договору оренди, без згоди орендаря та створюють реальну загрозу припинення існування об'єкта оренди як цілісної земельної ділянки, що порушує право позивача на користування земельною ділянкою. Посилаючись на відсутність у орендодавця права на одностороннє припинення чинного договору оренди, позивач вважає оспорювані рішення такими, що прийняті відповідачем з перевищенням владних повноважень та з метою позасудового припинення речового права, що суперечить принципу непорушності права приватної власності та користування майном.
03.11.2025 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "Заповіт Кобзаря" надійшла заява про забезпечення позову (вх. №3837 від 03.11.2025), в якій заявник просив суд заборонити будь-яким особам, що мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації (включаючи Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції, державним реєстраторам, нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) проводити реєстраційні дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:06:000:0015 (площею 11,4767 га), а саме:
- заборонити проведення державної реєстрації припинення іншого речового права оренди ТОВ "Заповіт Кобзаря" на підставі рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025;
- заборонити проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни відомостей про власника, землекористувача або обтяжень (включаючи реєстрацію права власності, оренди, емфітевзису чи інших речових прав) на користь третіх осіб (зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на підставі рішень Зачепилівської селищної ради №4964 та №4965 від 10.09.2025 року;
- заборонити внесення будь-яких відомостей та/або змін, що стосуються поділу, об'єднання або зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015.
Також заявник просив суд встановити, що вжиті заходи діють до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі за позовом ТОВ "Заповіт Кобзаря" до Зачепилівської селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття запропонованих заходів забезпечення позову, позивач стверджує, що дії відповідача щодо реалізації оспорюваних рішень (правомірність яких є предметом судового розгляду цій справі) фактично направлені на поділ цієї земельної ділянки на дві окремі ділянки, після чого земельна ділянка за кадастровим номером 6322284500:06:000:0015 перестане існувати як окремий об'єкт цивільних прав, що призведене до припинення права оренди ТОВ "Заповіт Кобзаря" щодо цієї ділянки, яке у нього виникло на підставі договору оренди землі. Крім того, заявник вказав, що на виконання рішення №4975 від 24.09.2025 "Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі" відповідачем фактично доручено реєстраційним органам внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення права оренду, що свідчить про необхідність забезпечення цього позову шляхом заборони вчинення відповідної реєстраційної дії, оскільки у протилежному випадку позивач не зможе захистити порушені права межах одного судового провадження та буде змушений звертатися до суду з новим позовом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що: (1) в матеріалах справи відсутні належні та допустимі доказів наявності фактичних обставин, з якими законодавство пов'язує застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, а також (2) заява про забезпечення позову та заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, за своїм змістом є частково тотожними задоволенню заявлених позовних вимог (без вирішення спору по суті), що прямо заборонено ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач - ТОВ "Заповіт Кобзаря" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у справі №922/3837/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального законодавства, а також не було враховано наступні суттєві обставини справи:
- у цьому спорі вимоги позивача спрямовані на захист його речового права оренди; позивач має чинне та зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку кадастровий номер 6322283500:02:000:0603, тоді як відповідач, прийнявши рішення №№ 4964, 4965 від 10.09.2025, фактично ініціював процес припинення права оренди та поділу/передачі обтяженої ділянки третій особі; оспорювані позивачем рішення №№ 4964, 4965 від 10.09.2025 надають дозвіл на розробку проектів землеустрою з метою подальшої передачі новосформованих ділянок у власність третім особам; у тому випадку, якщо суд не забезпечить позов, відповідач або треті особи можуть завершити розробку проекту та подати його на затвердження; в свою чергу, затвердження проекту та подальша реєстрація права власності на нові земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зробить фактично неможливим відновлення права оренди позивача на спірну ділянку в її первісному вигляді, навіть у разі скасування судом рішень №№ 4964, 4965 від 10.09.2025, що створить ланцюг неправомірних юридичних наслідків, які потребуватимуть подання додаткових позовів (про витребування майна, скасування реєстраційних дій тощо) вже у цивільному або господарському порядку, що істотно ускладнить судовий захист;
- крім того, відповідачем було прийнято рішення від 24.09.2025 №4975 про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі, що свідчить про існування на даний час реальної загрози внесення змін до Державного земельного кадастру щодо поділу ділянки, припинення державної реєстрації права оренди, реєстрації нових ділянок та передачі їх у власність третім особам та, як наслідок, зазначене унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову;
- у зв'язку з наведеним, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову та повна заборона реалізації незаконних, на його думку, рішень відповідача є єдиним співмірним та необхідним заходом для забезпечення позову та запобігання незворотних юридичних наслідків; при цьому, невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
- заходи забезпечення позову не є тотожними позовним вимогам, оскільки їх вжиття спрямоване лише на збереження існуючого становища до прийняття рішення за результатами розгляду спору по суті та прийняття рішення у справі.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Заповіт Кобзаря" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у справі №922/3837/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази направлення копії апеляційної скарги від 06.11.2025 з додатками третім особам - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025, у зв'язку з відпусткою судді Склярук О.І. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Заповіт Кобзаря" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у справі №922/3837/25; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/3837/25 на 10.12.2025 о 15:00; встановлено учасникам справи строк - 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.
Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
02.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у справі №922/3837/25.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/3837/25 до 17.12.2025 о 14:30 год та витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3837/25
15.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких скаржник підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.
16.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3837/25.
До початку розгляду апеляційної скарги відповідач, інші особи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 17.12.2025 приймали участь представниці позивача (апелянта), які підтримали викладену у апеляційній скарзі позицію, просили скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Уповноважені представники відповідача у судове засідання 17.12.2025 не з'явилися; про дату, час та місце проведення судового засідання всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представниць позивача (апелянта), судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, 11.05.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області (орендодавець) та ТОВ "Заповіт Кобзаря" (орендар) укладено договір оренди землі б (далі - договір), за умовами об'єктом оренди є земельна ділянка площею 11,4767га з кадастровим номером 6322284500:06:000:0015. Земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.п. 2.1., 2.4 договору)
Строк дії договору згідно з п. 3.1. становить 7 років.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає в орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону.
Згідно з відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру №66638834 від 26.08.2016 речове право (право оренди) на зазначену земельну ділянку зареєстровано 23.08.2016 та строк його дії - до 26.08.2023.
Пунктом 12.1. договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Згідно з п. 12.5. перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.
10.04.2023 між Зачепилівською селищною радою та ТОВ "Заповіт Кобзаря" укладено додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 11.05.2016 року.
Пунктом 2 цієї Додаткової угоди Сторони погодили продовжити строк дії Договору оренди землі №б/н від 11.05.2016 року на 7 (сім) років, у зв'язку із чим Договір є продовженим до 11.05.2030 року.
Пунктом 6 додаткової угоди сторони узгодили, що інші умови договору залишаються чинними та незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.10.2025: власником земельної ділянки площею 11,4767га, кадастровий №6322284500:06:000:0015 є Зачепилівська селищна рада Зачепилівського району Харківської області, право зареєстровано 16.03.2021 №41269414; суб'єктом речового права цієї земельної ділянки є ТОВ "Заповіт Кобзаря", право оренди зареєстровано 11.05.2016 №16076505.
Отже, на сьогоднішній день позивач - ТОВ "Заповіт Кобзаря" є чинним орендарем земельної з кадастровим номером 6322284500:06:000:0015, і відомості про таке право зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №952/427/25 задоволено позов ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай). Визнано за ОСОБА_1 , право на земельну частку (пай) колишнього КСП "За мир" Зачепилівського району Харківської області, середній розмір ріллі 4,67 умовних кадастрових гектара, сіножатей 0,02 га, пасовища 0,50 га, багаторічні насадження 0,03 га, та виділити її із земель невитребуваних паїв Чернещинського старостинського округу №9 Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області.
Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №952/428/25 задоволено позов ОСОБА_2 до Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай). Визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) колишнього КСП "За мир" Зачепилівського району Харківської області, середній розмір ріллі 4,67 умовних кадастрових гектара, сіножатей 0,02 га, пасовища 0,50 га, багаторічні насадження 0,03 га, та виділити її із земель невитребуваних паїв Чернещинського старостинського округу №9 Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області.
Листом №3112/03.01-25 від 09.09.2025 Зачепилівська селищна рада повідомила ТОВ "Заповіт Кобзаря" про те, що на виконання рішень суду від 11.06.2025 у справах №952/427/25, №952/42825 громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на сесії Зачепилівської селищної ради будуть розглянуті питання щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних часток (паїв) за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою передачі їх у власність. Також повідомлено, що у зв'язку з цим Договір оренди земельної ділянки від 11.05.2016 вважається розірваним за згодою сторін.
Разом з цим листом позивачеві було надано для підпису додаткову угоду до договору оренди землі від 11.05.2016, в якій сторони за взаємною згодою вирішили розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.05.2016.
15.09.2025 ТОВ "Заповіт Кобзаря" направило на адресу Зачепилівської селищної ради звернення №53 від 15.09.2025, в якому повідомило, що вказані рішення ніяким чином не впливають на орендні відносини між сторонами, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди. Додаткову угоду до Договору оренди землі від 11.05.2016 року позивач не підписав.
Листом від 26.09.2025 №3325/03.01-25 Зачепилівська селищна рада повідомила ТОВ "Заповіт Кобзаря", що нею прийнято рішення про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 на виконання рішень суду від 11.06.2025 (справи №952/427/25, №952/428/25).
Рішенням Зачепилівської селищної ради №4964 від 10.09.2025 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області": надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровий номер 6322284500:06:000:0015, що перебуває в запасі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ-01.01) в розмірі середньої земельної частки (паю) ріллі 4.67 в умовних кадастрових гектарах по Чернещинському старостинському округу реформованого КСП ім. Шевченка розташованої за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області.
Рішенням Зачепилівської селищної ради №4965 від 10.09.2025 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області": надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6322284500:06:000:0015, що перебуває в запасі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ-01.01) в розмірі середньої земельної частки (паю) ріллі 4.67 в умовних кадастрових гектарах по Чернещинському старостинському округу реформованого КСП ім. Шевченка розташованої за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області.
Посилаючись на те, що цими рішеннями відповідач фактично неправомірно вирішив, що саме земельна ділянка кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 є джерелом для виділення паїв, однак вона не була землями колишнього КСП, тому не могла виділятися фізичним особам, ТОВ "Заповіт Кобзаря" звернулось до господарського суду з позовом до Зачепилівської селищної ради про:
- визнання незаконним та скасування рішення Зачепилівської селищної ради №4964 від 10.09.2025 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області";
- визнання незаконним та скасування рішення Зачепилівської селищної ради №4965 від 10.09.2025 "Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області";
- визнання незаконним та скасування рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 "Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі".
Також позивачем було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд заборони будь-яким особам, що мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації (включаючи Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції, державним реєстраторам, нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) проводити реєстраційні дії стосовно земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 (площею 11,4767 га), а саме:
- заборонити проведення державної реєстрації припинення іншого речового права оренди ТОВ "Заповіт Кобзаря" на підставі рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025;
- заборонити проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни відомостей про власника, землекористувача або обтяжень (включаючи реєстрацію права власності, оренди, емфітевзису чи інших речових прав) на користь третіх осіб (зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на підставі рішень Зачепилівської селищної ради №4964 та №4965 від 10.09.2025 року;
- заборонити внесення будь-яких відомостей та/або змін, що стосуються поділу, об'єднання або зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015.
За результатами розгляду заяви Господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу від 03.11.2025 у справі №922/3837/25, якою у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (постанови Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 902/775/20 від 27.01.2021 у справі № 910/3480/20).
Колегія суддів також зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17).
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (близькі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання незаконним та скасування трьох рішень відповідача, а саме: №№ 4964, 4965 від 10.09.2025 про надання фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі, а також рішення №4975 від 24.09.2025 про припинення права оренди позивача земельної ділянки та розірвання договору оренди землі від 11.05.2016.
Предметом спору у даній справі є законність прийнятих відповідачем рішень, зокрема, рішення №4975 від 24.09.2025, яким припинено речове право оренди та розірвано договір оренди щодо земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 6322284500:06:000:0015, яка на даний час знаходиться в користуванні (оренді) позивача.
Підставою позову зазначено незаконне позбавлення (припинення) права оренди позивача до закінчення договору, про що відповідач в оспорюваному рішенні №4975 від 24.09.2025 ухвалив внести відповідні записи до Державного реєстру.
Апеляційним господарським судом встановлено, що у даному випадку заявник ТОВ "Заповіт Кобзаря" звернувся до суду з позовною заявою немайнового характеру до Зачепилівської селищної ради з предметом позову - про визнання незаконним та скасування трьох рішень відповідача, а саме: №№ 4964, 4965 від 10.09.2025 щодо надання фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, а також рішення №4975 від 24.09.2025 щодо припинення права оренди позивача земельної ділянки та розірвання договору оренди землі від 11.05.2016.
На підтвердження обставин вчинення відповідачем конкретних дій щодо припинення права оренди надано наступні докази:
- лист №3112/03.01-25 від 09.09.2025, яким Зачепилівська селищна рада повідомила ТОВ "Заповіт Кобзаря" про те, що договір оренди земельної ділянки від 11.05.2016 вважається розірваним за згодою сторін та про необхідність підписання додаткової угоди;
- додатков угоду до договору оренди землі від 11.05.2016, в якій відповідач запропонував позивачу розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.05.2016;
- лист від 26.09.2025 №3325/03.01-25, яким Зачепилівська селищна рада повідомила ТОВ "Заповіт Кобзаря", що нею прийнято рішення про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 на виконання рішень суду від 11.06.2025 (справи №952/427/25, №952/428/25);
- рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 "Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі", яким, окрім іншого, відповідач доручив відділу земельних відносин Зачепилівської селищної ради здійснити державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки площею 11,4767 га кадастровий номер 6322284500:06:000:0015.
З наведеного вбачається, що станом на момент подання цього позову відповідачем вчиняються активні дії, спрямовані на припинення договірних (орендних) правовідносин з позивачем, а саме: попереджено про припинення договору оренди землі та доручено реєстраційному органу здійснити державну реєстрацію припинення права оренди, незалежно від того, що відповідач за взаємною згодою сторін не погодився підписувати додаткову угоду та розірвати договір оренди, та наразі оскаржує законність дій відповідача щодо поділу належної йому на праві користування земельної ділянки та розірвання договору оренди.
Як зазначено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку позивачем доведено, а відповідачем жодним чином не спростовано, наявність фактичних обставин, з якими пов'язано застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру, оскільки матеріали справи підтверджується, що Зачепилівська селищна рада вчиняє організаційно-правові дії щодо державної реєстрації припинення права оренди за договором оренди землі та вчиняє дії, спрямовані на передачу спірної земельної ділянки іншим особам, зокрема фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Подібні за змістом висновки щодо наявності підстав для забепечення позову у таких немайнових вимог викладено у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №911/207/20.
Дослідивши матеріали та обставини викладені у заяві, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а саме в частині заборонити відповідачу та будь-яким особам проведення державної реєстрації припинення іншого речового права оренди ТОВ "Заповіт Кобзаря" на підставі рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025, оскільки заявником наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття таких заходів забезпечення позову в частині заборони Зачепилівській селищній раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення права оренди, у тому числі шляхом поділу спірної земельної ділянки, може порушити його права як орендаря земельної ділянки, а вжитті судом заходи сприятимуть запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення його порушених прав.
Таким чином, у даному випадку застосування судом обраного заходу забезпечення позову (у разі задоволення позову) направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
Колегія суддів також вважає за необхідним зауважити, що право розпорядження відповідачем спірною земельною ділянкою у будь-який момент, у тому числі внести до Державного реєстру відомості про припинення права оренди позивача, є беззаперечним і реалізація такого права у майбутньому утруднить виконання судового рішення у цій справі, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Земельний кодекс України визначає повноваження місцевих рад у галузі земельних відносин, зокрема, щодо розпорядження землями, надання їх у власність або користування, а також вирішення земельних спорів.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За правилами ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Таким чином будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки є наслідком реалізації рішень відповідного розпорядника такої земельної ділянки.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що Зачепилівська селищна рада, як діючий розпорядник земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015, законодавчо не обмежена у будь-який час здійснювати дії, спрямовані на реалізацію рішення №4975 від 24.09.2025 про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі, у тому числі пов'язані з поділом, об'єднанням, передачею у власність іншим особам.
Відповідно, у даному конкретному випадку існує ймовірність ускладнення (унеможливлення) виконання рішення суду у разі задоволення позову - оскільки попередні дії Зачепилівської селищної ради свідчать про об'єктивну наявність ризиків того, що відповідач може вчинити дії, пов'язані із розпорядженням вищезазначеними земельними ділянками, які в свою чергу можуть ускладнити в подальшому виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Водночас обраний позивачем спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову (в частині вимог про визнання незаконним рішення №4975 від 24.09.2025 про припинення права оренди), а отже існує зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжиття судом заявленого позивачем заходу забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суд дійшов висновку про те, що не вжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.
В ході розгляду даної справи апеляційним господарським судом не встановлено, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову є вкрай обтяжливим для Зачепилівської селищної ради чи є неспівмірним із позовними вимогами, а з огляду на обставини, що були зазначені заявником, суд вважає, що невжиття таких заходів може призвести до більш негативних наслідків, ніж їх застосування, у тому числі звернення до суду з новими позовом.
Колегія суддів зазначає, що часткове застосування заходів забезпечення позову у цьому спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови та запобігти перешкоджанню у виконанні рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.
Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють такі правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Крім того, судова колегія наголошує, що забезпечення позову у цьому випадку є тимчасовим заходом, застосування якого пов'язано із забезпеченням можливості виконання судового рішення, і не є рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо заборони Зачепилівській селищній раді та будь яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з проведення державної реєстрації припинення права оренди ТОВ "Заповіт Кобзаря" на підставі рішення №4975 від 24.09.2025 - співвідноситься з предметом позову.
Колегія суддів зауважує, що визначені заявником заходи забезпечення позову не обмежують повноважень відповідача щодо фактичного володіння та використання майна, тому вжиті заходи забезпечення позову не становитимуть непропорційне втручання у мирне володіння майном, оскільки їх застосування передбачено національним законодавством, переслідує легітимну мету (забезпечення ефективного захисту прав заявника). У даному випадку, обрано найменш обтяжливі форми обмежень, які не стосуються повного обмеження права власності (виключно проведення реєстраційних дій припинення права оренди).
Крім того, суд роз'яснює, що власнику надано право судового захисту та забезпечено можливість ініціювати зміну або скасування заходів забезпечення позову (ст. ст. 143, 145 ГПК України).
Що стосується вимог заяви позивача про заборону проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни відомостей про власника, землекористувача або обтяжень (включаючи реєстрацію права власності, оренди, емфітевзису чи інших речових прав) на користь третіх осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на підставі рішень відповідача №№ 4964, №4965 від 10.09.2025, а також заборони внесення будь-яких відомостей та/або змін, що стосуються поділу, об'єднання або зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015, колегія суддів зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що саме по собі отримання фізичними особами дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки, так само як і розроблення проекту, не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, що узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 у справі №0840/2979/18.
Розробка проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, розробка такого проекту із реєстрацією земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл за принципом мовчазної згоди та виготовлений проект землеустрою не є правовстановлюючими актами (подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц).
Тобто, сам факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є безумовною підставою для надання такої земельної ділянки у власність чи користування і не може бути підставою виникнення у будь-яких майнових прав на цю земельну ділянку на поточному етапі.
При цьому, будь-яких доказів, з яких можливо було б встановити те, що фізичні особи вже фактично розпочали розроблення проектів землеустрою, або ж те, що розроблені проекти були передані на розгляд Зачепилівської селищної ради для затвердження, позивачем до своєї заяви не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що будь-якими відповідними органами (відповідача) вживаються дії з реєстрації новостворених земельних ділянок за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:06:000:0015, якою користується позивач.
Докази подання фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачу та / або державним реєстраторам документів для вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо реєстрації новостворених земельних ділянок у матеріалах справи також відсутні.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання позивача в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, у тому числі доказів вчинення фізичними особами ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та/або відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи припинення спірної земельної ділянки, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, колегія суддів вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову саме шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з проведення державної реєстрації припинення права оренди ТОВ "Заповіт Кобзаря" на підставі рішення №4975 від 24.09.2025 у випадку прийняття рішення на користь позивача, забезпечить реальний захист прав останнього на орендовану землю, що є головною метою судочинства.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову такими, що зроблені без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи і, відповідно, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. А отже, відповідні доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали.
Відповідно до п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у справі №922/3837/25 підлягає частковому скасуванню, а заява ТОВ "Заповіт Кобзаря" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Оскільки в даному випадку справа не розглядалася та не вирішувалася по суті, то відповідно до положень ст.129 ГПК України суд апеляційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у справі №922/3837/25 - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 у справі №922/3837/25 - скасувати частково.
Викласти резолютивну частину ухвали в наступній редакції:
" Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря" про забезпечення позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони Зачепилівській селищній раді Берестинського району Харківської області та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації припинення іншого речового права оренди ТОВ "Заповіт Кобзаря" земельної ділянки площею 11,4767га, кадастровий №6322284500:06:000:0015, на підставі рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025;
В іншій частині заяви відмовити ".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
Постанова є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" може бути пред'явлена до виконання у строк до 29.12.2028.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря", 64401, Харківська обл., Берестинський район, смт Зачепилівка, вул. 14 Гвардійської Стрілецької Дивізії, буд. 46; код ЄДРПОУ 38579804)
Боржник: Зачепилівська селищна рада (64401, Харківська обл., Берестинський район, смт Зачепилівка, вул. Центральна, 56; код ЄДРПОУ 04397856).
Повну постанову складено 29.12.2025.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза