30 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/3234/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
без виклику представників учасників справи,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ТОВ "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (2258Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі № 922/3234/25 (ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І. дата ЕЦП повного рішення 08.10.2025)
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ: 30019775)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (адреса: 61060, м. Харків, пр.-т Льва Ландау, буд. 155-Б; код ЄДРПОУ: 41718792)
про стягнення 113 793,05 грн.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" 113793,05 грн збитків.
Позов обґрунтований з посиланням на те, що на підставі умов договору (про надання послуг) по об'єкту "Поточний ремонт будівлі комплексу № 3 (очисні споруди) Юліївського ЦВНГК (нафтогазопромисел)" № ПР/К 3 від 04.11.2022 позивач отримав від відповідача виконання робіт на загальну суму 682758,30 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 113793,05 грн, за які позивач повністю розрахувався. При цьому відповідач в передбаченому законом порядку не зареєстрував податкові накладні на суму виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач не отримав податковий кредит у розмірі ПДВ. Позивач зазначає, що внаслідок зазначених обставин він зазначав збитків у розмірі неотриманого податкового кредиту.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі № 922/3234/25 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (адреса: 61060, м. Харків, пр.-т Льва Ландау, буд. 155-Б; код ЄДРПОУ 41718792) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ 30019775): 113793,05 грн - збитків; 2422,40 грн - судового збору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :
- відповідачем у визначені п. 4.2.16 договору та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки складено, проте не зареєстровано податкової накладної за вказаними операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН);
- відповідно до п. 6 Порядку № 520 граничним строком для подання відповідачем пояснень та копій документів до контролюючого органу (комісії регіонального рівня) для прийняття відповідного рішення в порядку пункту п. 9 Порядку №520 щодо податкової накладної № 10 від 16.01.2023 є 15.01.2024, а щодо податкової накладної № 8 від 29.05.2023 є 28.05.2024, однак за інформацією з електронного кабінету від 28.04.2025р. вищезазначені податкові накладні відповідача мають статус “реєстрацію зупинено», разом з тим, внаслідок бездіяльності відповідача, яка суперечить наведеним положенням ч. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 113793,05 грн.;
- відтак вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Отже в даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення.
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :
- враховуючи положення статті 201 Податкового кодексу України, права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем до податкової декларації за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача, у цьому випадку відповідно до підпункту 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 статті 201 Податкового кодексу України податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення;
- позивачем не надано доказів подання ним скарги на відповідача через нереєстрацію останнім у встановлений законодавством строк податкових накладних № 10 від 16.01.2023 року та № 8 від 29.05.2023 року в порядку статті 201 Податкового кодексу України, отже позивачем не було надало доказів використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, а тому апелянт наголошує на відсутності причинного зв'язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача;
- відповідно до вимог ст.201 Податкового Кодексу України відповідачем в передбачений законом порядок на дату виникнення податкових зобов'язань були складені та подані на реєстрацію податкові накладні № 10 від 16.01.2023 року та № 8 від 29.05.2023 року, проте їх реєстрація податковим органом була зупинена, оскільки зазначені податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року по справі №520/15029/23 (яке набуло законної сили 18.04.2024 року) адміністративний позов ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2023 року № 2808 та зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Хоча позивач був виключений з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, проте, реєстрація податкових накладних, зупинених із вищезазначених підстав, податковим органом здійснена не була, отже вказана обставина свідчить про відсутність такого елементу складу правопорушення, як протиправної поведінки відповідача, що є необхідною умовою для можливості стягнення збитків;
- позивач в будь-якому випадку згідно з вимогами податкового законодавства повинен був сплатити суму ПДВ в ціні товару (послуги), а сума компенсації ПДВ не є витратами або втраченими доходами позивача, разом з тим, така компенсація здійснюється державою в податкових правовідносинах між позивачем та державою, а не в зобов'язальних правовідносинах позивача та відповідача за Договором № ПР/КЗ від 04.112022 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 справу № 922/3234/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ТОВ "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (2258Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі № 922/3234/25. Розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Також зазначеною ухвалою встановлено учасникам справи, які не є апелянтом, строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянту.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 отримано позивачем 10.11.2025 о 15:14 год., а відповідачем - 10.11.2025 о 15:14 год., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку учасникам справи електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у даній справі), отже, останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу для позивача було 25.11.2025 включно.
17.11.2025, тобто у встановлений судом строк, позивач через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- відповідно до п. 6 Порядку № 520 граничним строком для подання ТОВ «Будівельна Компанія «Вертикаль - Плюс» пояснень та копій документів до контролюючого органу згідно податкової накладної № 10 від 16.01.2023 є 15.01.2024, згідно податкової накладної № 8 від 29.05.2023 є 28.05.2024;
- відсутність станом на 20.08.2025 рішень комісії регіонального рівня про реєстрацію податкових накладних/про відмову в реєстрації податкових накладних свідчить про те, що ТОВ «Будівельна Компанія «Вертикаль - Плюс» не скористалось правом на подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку № 520), в зв'язку з чим втратило право на розблокування вищезазначених податкових накладних на загальну суму ПДВ - 113 793,05 грн. ;
- ТОВ «Будівельна Компанія «Вертикаль - Плюс» не оскаржило дії контролюючого органу з зупинення реєстрації податкових накладних в судовому порядку;
- бездіяльність ТОВ «Будівельна Компанія «Вертикаль - Плюс» щодо подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку № 520) та/або оскарження дії контролюючого органу з зупинення реєстрації податкових накладних в судовому порядку призвела до того, що реєстрація зазначених податкових накладних в подальшому є неможливою;
- з 01.01.2015 Податковий кодекс не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ;
- відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача;
- у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного Договором та законом обов'язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН та неможливістю включення суми ПДВ 113 793,05 гривень до податкового кредиту АТ «Укргазвидобування», а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
08.12.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що він в рамках справи № 20/13266/25 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної податкової служби України у Харківській області, яке оформлене листом № 12116/6/20-40-18-03-09 від 17.03.2025 та листом № 5996/6/99-00-18-01-01-06 від 03.03.2025, а також зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, реєстрація яких була зупинена (згідно із реєстром) датою їх фактичного подання. Провадження в зазначеній справі триває. Зазначені обставини свідчать про відсутність бездіяльності відповідача щодо реєстрації податкових накладних.
Відповідно ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, 04.11.2022 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем укладено договір (про надання послуг) по об'єкту "Поточний ремонт будівлі комплексу № 3 (очісні споруди) Юліївського ЦВНГК (нафтогазопромисел)" № ПР/К 3 (далі за текстом - договір; а. с. 37-45), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язався на свій ризик, своїми силами, засобами, а також необхідними матеріалами надати послуги за кодом CPV за ДК 021:2015:45450000-6 інші завершальні будівельні роботи (поточний ремонт будівлі комплексу № 3 (очисні споруди), Юліївського ЦВНГК (нафтогазопромисел) за завданням замовника відповідно до технічних вимог (додаток № 8), який є невід'ємною частиною цього договору, кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк об'єкт, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити закінчені по об'єкту надані послуги (п. 1.1 договору).
На підставі п. 4.2.16 договору, виконавець зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України (для платників ПДВ в Україні).
Відповідно до п. 6.1 договору, його загальна ціна сформована на підставі кошторисної документації, настанови з визначення вартості будівництва та інших стандартів, становить до 1072000,00 (один мільйон сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.) грн., в т. ч. ПДВ 178666,67 (сто сімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) грн (додаток № 2 - договірна ціна на надання будівельних споруд).
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов наведеного договору відповідачем були виконані а позивачем прийняті наступні роботи:
- відповідно до Акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023р. від 16.01.2023р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 16.01.2023, роботи виконані на загальну суму 607 903,70 грн, в т. ч. ПДВ у сумі 101 317,28 грн.
- відповідно до Акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023р. від 29.05.2023р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 29.05.2023, роботи виконані на загальну суму 74 854,60 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 12 475,77 грн.
Позивачем здійснена оплата виконаних робіт у сумі 607903,70 грн. (в т. ч. ПДВ у сумі 101317,28 грн.), згідно з платіжною інструкцією № 593525 від 17.02.2023, та в сумі 74854,60 грн (в т. ч. ПДВ у сумі 12475,77 грн.), згідно з платіжною інструкцією № 632263 від 27.06.2023.
Однак, як зазначає позивач, відповідачем, у визначені п. 4.2.16 договору та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки, складено, проте не зареєстровано податкової накладної за вказаними операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН).
Так, згідно з квитанцією від 15.02.2023 № 9026146186 реєстрація податкової накладної № 10 від 16.01.2023 на суму 607 903,70 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 101 317,28 грн., зупинена органами ДПС України.
Згідно з квитанцією від 15.06.2023 № 9143333885 реєстрація податкової накладної № 8 від 29.05.2023 на суму 74 854,60 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 12 475,77 грн. зупинена органами ДПС України, (копії додаються).
Позивач зазначає, що з огляду на викладені обставини він втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов'язання на загальну суму 113793,05 грн, що є його збитками.
Як свідчать матеріали справи, 02.05.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № ШГВ2212/003.1.1-03 від 02.05.2025 (а. с. 72-73), в якій просив сплатити на його користь заподіяні збитки в розмірі втраченого податкового кредиту в сумі 136551,66 грн у найкоротший строк після отримання вимоги.
Однак, відповідачем зазначені вимоги позивача були залишені без задоволення.
Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся із позовом у даній справі, про стягнення з відповідача збитків у розмірі податкового кредиту, який позивач повинен був отримати у разі реєстрації відповідачем податкових накладних - 113793,05 грн.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів керується таким.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у понесених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (наявність збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка (дії, бездіяльність), яка полягає у порушенні імперативних норм права або санкціонованих законом умов договору (порушення зобов'язання), внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під збитками слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого у вартісному вираженні.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача. При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв'язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.
Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.
Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21 дійшов висновків, що вирішуючи питання щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.
Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Стаття 201 ПК України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас, як правильно зазначив місцевий господарський суд, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень п. 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь Покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду дійшла правових висновків про те, що, застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
Крім того, Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 01 грудня 2023 року у справі № 926/3347/22 дійшла висновку про те, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов'язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони у цій справі є платниками ПДВ.
В складі вартості прийнятих будівельних робіт, виконання яких прийнято позивачем у відповідача за актами № 1 від 16.01.2023 та № 2 за травень 2023 від 29.05.2023 позивач оплачував ПДВ в сумі 113793,05 грн, що підтверджується платіжним інструкціями № 593525 від 17.02.2023 та № 632263 від 27.06.2023.
Доказів реєстрації відповідачем, у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
Як вже зазначалося, відповідачем, у визначені п. 4.2.16 договору та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки складено, проте не зареєстровано податкової накладної за вказаними операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН).
Так, згідно з квитанцією від 15.02.2023 № 9026146186 реєстрація податкової накладної № 10 від 16.01.2023 на суму 607 903,70 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 101 317,28 грн., зупинена органами ДПС України.
Згідно з квитанцією від 15.06.2023 № 9143333885 реєстрація податкової накладної № 8 від 29.05.2023 на суму 74 854,60 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 12 475,77 грн. зупинена органами ДПС України, (копії додаються).
В даному аспекті суд першої інстанції правильно врахував ту обставину, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з п. 4 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/ розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Пунктом 10 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 11 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Відповідно до п. 25 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 26 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (Офіційний вісник України, 2020 р., №10, ст. 376), із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. №574.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за №520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520).
Порядок №520 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 1 Порядку №520).
Відповідно до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі
Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до п. 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з п. 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (п. 11 Порядку № 520).
Отже, відповідно до п. 6 Порядку № 520 граничним строком для подання відповідачем пояснень та копій документів до контролюючого органу відповідно до податкової накладної № 10 від 16.01.2023 є 15.01.2024, відповідно до податкової накладної № 8 від 29.05.2023 є 28.05.2024.
Однак, як вже зазначалося, за інформацією з електронного кабінету від 28.04.2025. вищезазначені податкові накладні відповідача мають статус “реєстрацію зупинено».
При цьому, відсутність станом на 20.08.2025 рішень комісії регіонального рівня про реєстрацію податкових накладних/про відмову в реєстрації податкових накладних свідчить про те, що ТОВ «Будівельна Компанія «Вертикаль - Плюс» не скористалось правом на подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку № 520), в зв'язку з чим втратило право на розблокування вищезазначених податкових накладних на загальну суму ПДВ - 113 793,05 грн.
Тобто, бездіяльність ТОВ «Будівельна Компанія «Вертикаль - Плюс» щодо подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку № 520) та/або оскарження дії контролюючого органу з зупинення реєстрації податкових накладних в судовому порядку призвела до того, що реєстрація зазначених податкових накладних в подальшому є неможливою.
Отже, внаслідок бездіяльності відповідача, яка суперечить наведеним положенням законодавства позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 113793,05 грн.
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, які є підставою для стягнення збитків у заявленій позивачем сумі.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року по справі №520/15029/23 (яке набуло законної сили 18.04.2024 року) адміністративний позов ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2023 року № 2808 та Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Хоча позивач був виключений з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, проте, реєстрація податкових накладних, зупинених із вищезазначених підстав, податковим органом здійснена не була, отже вказана обставина свідчить про відсутність такого елементу складу правопорушення, як протиправної поведінки відповідача, що є необхідною умовою для можливості стягнення збитків.
Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями апелянта, зважаючи на таке.
Як вже зазначалося, на виконання умов Договору відповідачем були виконані а позивачем прийняті наступні роботи
- відповідно до Акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023р. від 16.01.2023р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 16.01.2023, роботи виконані на загальну суму 607 903,70 грн, в т. ч. ПДВ у сумі 101 317,28 грн.
- відповідно до Акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023р. від 29.05.2023р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 29.05.2023, роботи виконані на загальну суму 74 854,60 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 12 475,77 грн.
Саме щодо вказаних робіт, виконаних у січні та травні 2023 були виписані податкові № 10 від 16.01.2023 та № 8 від 29.05.2023.
Водночас, як вбачається зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №520/15029/23 (залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №520/15029/23), в рамках справи №520/15029/23 на предмет ризикованості відповідача як платника податку судом досліджувався період здійснення відповідачем господарських операцій - з 01.12.2022 по 31.12.2022, тобто період, який не стосується операцій, на які були виписані податкові накладні № 10 від 16.01.2023 року та № 8 від 29.05.2023 року.
Так, у вищевказаному судовому акті зазначено, що в якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у рішенні зазначено: тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 01.01.2022 по 31.12.2022, код згідно з УКТЗЕД - відсутні, код згідно з ДКПП - 41.00, 40.00.00, 41.00.40, умовний код товару операції, визначеної як ризикова - відсутні, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 41718792; тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 01.12.2022 по 31.12.2022, код згідно з УКТЗЕД - 7020008000, 8804408400, 8513100000, код згідно з ДКПП - відсутні, умовний код товару операції, визначеної як ризикова - відсутні, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44066139. Отже, посилання апелянта на обставину ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 07 вересня 2023 року у справі №520/15029/23 є безпідставним.
Посилання апелянта на оскарження ним в рамках справи № 20/13266/25 рішення Головного управління державної податкової служби України у Харківській області, яке оформлене листом № 12116/6/20-40-18-03-09 від 17.03.2025 та листом № 5996/6/99-00-18-01-01-06 від 03.03.2025 (щодо відмови виключити ТОВ "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" зі списку ризикованих платників податку), а також з'явлення в цій справі позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, реєстрація яких була зупинена (згідно із реєстром) датою їх фактичного подання, не можуть братися до уваги, оскільки провадження в зазначеній справі триває і рішення суду у вказаній справі наразі відсутнє.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (2258Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі № 922/3234/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі № 922/3234/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 30.12.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко