вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"29" грудня 2025 р. Справа№ 910/18143/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної казначейської служби України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 (повний текст ухвали складено 19.12.2025)
про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 06.11.2025
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса"
у справі №910/18143/23 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса"
до:
1. Державної казначейської служби України
2. Одеської митниці
про стягнення 13 939 680,70 грн, -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі №910/18143/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса" про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі №910/18143/23 задоволено частково.
В наказі Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі №910/18143/23 найменування та реквізити боржника читати: Державна казначейська служба України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; ідентифікаційний код 37567646). Дана ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі №910/18143/23.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державна казначейська служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким виправити помилку допущену у наказі Господарського суду м. Києва від 06.11.2025 у справі № 910/18143/23 та замість невірного найменування боржника - «Державна митна служба України в особі Одеської митниці» вказати вірно боржником - «Держава Україна». Одночасно, з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до закінчення воєнного стану.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 апеляційна скарга передана колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Перевіривши матеріали даної апеляційної скарги, судом встановлено, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 3028 грн.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 3028 грн 00 коп.
Одночасно, суд зазначає, що, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, отже, за подання апеляційної скарги сума судового збору становить 2 422 грн 40 коп.
Отже, апелянту слід здійснити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 2 422 грн 40 коп.
При цьому, як зазначалося раніше, Державна казначейська служба України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення воєнного стану.
Обґрунтовуючи вказане вище клопотання апелянт зазначає про скрутний майновий стан та на фактичну відсутність коштів у заявника, за таких обставин, останній позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, підстав для відстрочення сплати судового збору апелянту у даній справі не має.
Також, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає приписам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Оскільки до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 ГПК України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до закінчення воєнного стану за подання даної апеляційної скарги у справі №910/18143/23.
2. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/18143/23 залишити без руху.
3. Надати Державній казначейській службі України строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
3. Роз'яснити Державній казначейській службі України, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська