79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" грудня 2025 р. Справа №909/266/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук
О.І. Матущака,
секретар судового засідання Постолатій В.Р.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Карпатського округу б/н від 16.10.2025 (вх. №01-05/3023/25 від 16.10.2025)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2025 (повний текст ухвали складено 09.10.2025, суддя Худенко А.А)
у справі № 909/266/25
за позовом: Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, м. Івано-Франківськ, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород Закарпатської області
про: стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у сумі 83 243 808,69 грн
за участю представників:
прокурор: Дмитришин Ю.М.
від позивача: Головчак Н.В.
від відповідача: Ігнатенко С.С.
До Господарського суду Івано-Франківської області з позовом звернувся Перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Кутське лісове господарство» про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у сумі 83 243 808,69 грн.
Ухвалою від 16.07.2025 Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про передачу справи до іншого суду та матеріали справи №909/266/25 передати на розгляд до Господарського суду Закарпатської області.
В подальшому, представник відповідача через систему «Електронний суд» подав клопотання б/н від 04.10.2025 про призначення судової експертизи.
Обгрунтовуючи клопотання про призначення експертизи, відповідач зазначає, що під час проведення перевірки екологічною інспекцією до уваги бралися пні старих періодів за наявності виражених ознак гниття, грибкових уражень, тощо, що свідчить про заготівлю деревини у вказаних кварталах в минулих періодах, яка проводилася у відповідності до вимог чинного законодавства. При замірі пнів, пні не маркувалися належним чином, у зв'язку з чим існує ймовірність обрахунку розміру шкоди по одному і тому ж пні декілька раз. В Акті № 2 від 04.11.2024 року відсутні детальні відомості щодо вірної кількості пнів, інформація щодо найбільшого та найменшого значення діаметру пнів (як це вимагає примітка 3 додатку 1 до постанови КМУ № 575 від 10.05.2022 року), їх опис та характеристика.
Відтак, на переконання заявника для об'єктивного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, існує необхідність у проведенні комплексної судової експертизи, що включатиме в себе висновок біологічної експертизи та висновок інженерно-екологічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2025 клопотання відповідача про призначення експертизи задоволено частково. Призначено у господарській справі № 909/266/25 комплексну судову експертизу, що включатиме в себе висновок біологічної експертизи та висновок інженерно-екологічної експертизи. На вирішення експертизи поставлено такі питання: Яка давність вирубки дерев, пні від яких виявлені Державною екологічною інспекцією Карпатського округу при проведенні заходу державного контролю та відомості про які відображено в Акті перевірки № 2 від 04.11.2024 року? Яка кількість, таких пнів? Який діаметр таких пнів? Місце знаходження вказаних пнів? Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54) У решті клопотання про призначення експертизи - відмовлено. Витрати на проведення судової експертизи покладено на сторону відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, м. Київ в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Ужгород Закарпатської області. Провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.
Задовольняючи вказане клопотання та призначаючи у справі №909/266/25 комплексну судову експертизу, що включатиме в себе висновок біологічної експертизи та висновок інженерно-екологічної експертизи, суд першої інстанції погодився із доводами відповідача в частині, що давність рубки, кількість пнів, їх діаметр та місце де відбувалась рубка мають значення для справи.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2025 Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 16.10.2025 (вх. №01-05/3023/25 від 16.10.2025), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу про призначення комплексної судової експертизи і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що під час розгляду клопотання про призначення судової експертизи судом першої інстанції не взято до уваги на враховано аргументи позивача про те, що матеріали справи №909/266/25 містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення судової експертизи, що, у свою чергу, сприятиме виконанню як судом, так і учасниками справи передбаченого ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не обґрунтував неможливість самостійного встановлення фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності та доцільність призначення експертизи враховуючи предмет спору та питання поставлені на дослідження експерту.
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Карпатського округу - залишити без задоволення, а ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2025 року по справі № 909/266/25 - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
В подальшому, 10.11.2025 Івано - Франківська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги підтримала.
У судове засідання 17.12.2025 з'явився прокурор, представник позивача та відповідача, надали пояснення щодо обставин справи.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Разом з тим, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Колегія суддів зазначає, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Призначаючи у справі №909/266/25 комплексну судову експертизу, суд першої інстанції дійшов вичновку, що давність рубки, кількість пнів, їх діаметр та місце де відбувалась рубка мають значення для справи.
Однак колегія суддів вказує, що місцевим судом не взято до уваги те, що в матеріалах справи містяться достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних обставин даної справи без призначення судової експертизи.
Прокурором до матеріалів справи долучено докази на підтвердження підстав позову, а саме:
- Акт від 04.11.2024 року №2, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території Космацького лісництва, що є складовою загальної площі лісового фонду, що знаходиться у підпорядкуванні Філії «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України», в якому зафіксовано кількість, діаметр, стан, ознаки (сироростучі/ сухостійні) та місце фіксації незаконно зрубаних дерев в кожному із кварталів та виділів Космацького лісництва;
- Відомості обліку пнів зрубаних дерев №№1-16, в яких зафіксовано кількість, діаметр, стан, ознаки (сироростучі/сухостійні) та місце фіксації незаконно зрубаних дерев в кожному із кварталів та виділів Космацького лісництва;
- Розрахунок розмірів шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев на території кожного із кварталів та виділів Космацького лісництва.
Так, під час проведення натурної перевірки працівниками Держекоінспекції у Космацькому лісництві складалися відомості обліку пнів зрубаних дерев в яких зазначено кількість, породи, ознаки (сироростучі/сухостійні), діаметри пнів зрубаних дерев у відповідних виділах, кварталах Космацького лісництва, які без жодних зауважень підписано посадовими особами філії «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України», а саме, в.о. головного лісничого філії Геником М.І., лісничим Космацького лісництва Дудюком Ю.В., майстром лісу Сіреджуком М.Д., майстром лісу Вардзаруком П.М., майстром лісу Івасюком В.І., майстром лісу Кушнірчуком Д.Д.
В акті перевірки зазначено, що дані незаконні рубки не виявлялися працівниками філії «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України», про що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даних випадків в книзі обліку лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пнів. Також актом перевірки зафіксовано, що протягом 2023-2024 років на території Космацького лісництва дозвільних документів, а саме лісорубних квитків на проведення рубок деревини не видавалось.
Жодних пояснень, зауважень або заперечень щодо дій державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища під час проведення позапланової перевірки, щодо кількості, діаметрів, стану зафіксованих незаконно зрубаних дерев, розрахунку розміру шкоди не зазначено.
Відтак, доводи відповідача про те, що під час проведення перевірки до уваги бралися пні старих періодів, а також недоведення того які саме дерева та у якій саме кількості були порубані незаконно, оцінюються колегією суддів критично оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та спростовуються Актом перевірки від 04.11.2024 року №2 та відомостями обліку пнів зрубаних дерев.
Отже, саме Актом перевірки, від 04.11.2024 №2 Відомостями обліку пнів незаконно зрубаних дерев №1-16 зафіксовано кількість незаконно зрубаних дерев без дозвільних документів, їхній діаметр, стан, ознаки, та місце знаходження виявлених пнів із зазначенням кварталу, виділу, обходу Космацького лісництва в кожному. Що відповідно дає відповіді на питання поставлені судом на вирішення експертизи в оскаржуваній Ухвалі від.07.10.2025.
Отже, вищенаведені обставини справи, підтверджені наявними у справі доказами, з яких можливо встановити обставини, які мають значення для справи.
Натомість відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які стосуються предмета позову та спору, які б ставили під сумнів будь-які докази, подані на обґрунтування позовних вимог. Всі обґрунтування відповідача, які взяті до уваги судом, для необхідності проведення судової експертизи зводяться до висловлення припущень, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, які б стосувалися предмета спору та предмета доказування.
Приймаючи оскаржувану ухвалу Господарський суд Закарпатської області обмежився посиланням на необхідність призначення у справі комплексної судової експертизи, що включатиме в себе висновок біологічної експертизи та висновок інженерно-екологічної експертизи, однак жодним чином не обґрунтував доцільності проведення експертизи, не встановив чи входять зазначені обставини до предмета доказування по справі та не надав обґрунтування необхідності вирішення поставлених експерту питань з урахуванням характеру предмета спору.
Також, згідно абз. 3 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 №4 (далі - Постанова №4) якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19).
Водночас, судом першої інстанції не досліджувалося питання наявності в матеріалах справи будь-яких взаємно суперечливих доказів, що спонукало б суд призначити експертизу та наявність сукупності умов необхідних для вмотивованого призначення експертизи відповідно до норм ст.99 ГПК України.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не обґрунтував неможливість самостійного встановлення фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності та доцільність призначення експертизи враховуючи предмет спору та питання поставлені на дослідження експерту.
Натомість питання поставлені на вирішення експертизи щодо кількості, діаметрів, а також місця знаходження пнів, зафіксовані Актом №2 від 04.11.2024 року та Відомостями обліку пнів зрубаних дерев №№1-16 та підлягають дослідженню судом і не потребують спеціальних знань та спеціальних досліджень.
Отже, питання, що відносяться до предмета спору можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки, нормам права, позиції сторін в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Тобто, поставлені судом перед експертом питання не входять до предмета доказування у даній справі та підлягають дослідженню судом. Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала в частині призначення експертизи із зазначеними питаннями, є необґрунтованою та такою, що винесена без дотриманням норм процесуального права.
У свою чергу, необґрунтоване (в даному випадку) призначення судової експертизи призвело до прийняття невірного судового рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
Відтак, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2025 підлягає скасуванню, а справа поверненню до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, місцевий суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, що викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Карпатського округу б/н від 16.10.2025 (вх. №01-05/3023/25 від 16.10.2025) задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2025 у справі 909/266/25 скасувати.
3. Справу № 909/266/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Закарпатської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак