25.12.2025
Справа № 635/7846/21
Провадження по справі № 2/635/1457/2025
25 грудня 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Березовської І.В.,
секретар судового засідання - Панас О.С.,
учасники справи:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
представник позивача - Батенко Єлізавета Геннадіївна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 16493,07 гривень, а також судові витрати у розмірі 2270,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10 жовтня 2018 року о 07 годині 45 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Харків, допустив зіткнення з транспортним засобом Subaru, державний номерний знак НОМЕР_2 , в наслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування на підставі заяви про виплату страхового відшкодування в розмірі 16493,07 гривень. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16493,07 гривень.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області та визначено територіальну підсудність справ цього суду Полтавському районному суду Полтавської області.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року справу передано до Харківського районного суду Харківської області за територіальною підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2024 року, справу передано в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 лютого 2024 року справу прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В. та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання з повідомленням сторін.
Представник позивача Батенко Є.Г., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2018 року встановлено, що 10 жовтня 2018 року о 07 годині 45 хвилин, в м. Харків, по вул. Героїв Праці, буд. 28, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вірно вибрав безпечну швидкість руху, не урахував дорожню обстановку, внаслідок чого сталося зіткнення з транспортним засобом Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2 , в наслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 352,40 гривень.
Постанова набрала законної сили 07 грудня 2018 року.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2 .
30 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до МТСБУ з заявою, якою просила відповідно до ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася 10 жовтня 2018 року на вулиці Героїв Праці, буд. 28, м. Харків за участю транспортного засобу Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Належне відшкодування ОСОБА_2 просила здійснити шляхом перерахування коштів на її розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 .
Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало шкоду власнику транспортного засобу Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , яка внаслідок ДТП була заподіяна власником транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Вказане підтверджується довідкою №1 від 11 січня 2019 року Моторного (транспортного) страхового бюро України про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 №671 від 25 січня 2019 року, платіжною інструкцією № 677130 від 28 січня 2019 року.
Відповідно до платіжної інструкції №462181 від 18 січня 2019 року розмір витрат Моторного (транспортного) страхового бюро України на оплату послуг аваркома (експерта) по справі №53805 склав 866,60 гривень.
Відповідно до платіжної інструкції № 677130 від 28 січня 2019 року та платіжної інструкції №462181 від 18 січня 2019 року загальний розмір витрат Моторного (транспортного) страхового бюро України з урахуванням витрат на оплату послуг аваркома (експерта) складає 16493,70 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV(далі - Закон № 1961-IV), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Статтею 6 Закону № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст. 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону № 1961-IV передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Одним із завдань МТСБУ зокрема є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а)транспортним засобом, власник якого не за страхував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладі в охорони здоров'я згідно з чинним законодавством. Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи, що до позивача внаслідок виплати потерпілому відшкодування за заподіяну йому шкоду відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) перейшло право вимоги до відповідача, суд висновує про те, що позовна вимога Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з ОСОБА_1 суми завданої шкоди в порядку регресу у розмірі 16493,07 гривень є обґрунтованою, підтверджена належними та допустимими доказами, не спростована відповідачем, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до платіжної інструкції №903446 від 16 березня 2021 року, при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд висновує про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню фактично понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень.
На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу -задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України виплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 16493 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто три) гривні 07 (сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ,зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 30 грудня 2025 року.
Суддя І.В. Березовська