30.12.2025
Справа № 642/8312/25
Провадження № 1-кс/642/1904/25
30 грудня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, підполковник поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025221220001492 від 27.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна -
Старший слідчий СВ ВП №2 Харківського РУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, підполковник поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова із клопотанням у кримінальному провадженні № 12025221220001492 від 27.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна, у якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно 27.12.2025 в період часу з 11 год. 21 хв. до 13 год. 25 хв. під час проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: паспорт на і'мя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код на і'мя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картку Ощадбанка, змив РБК з дверей серванта, молоток з РБК, фрагмент деревини з РБК, мобільний телефон марки SIGMA, аркуш паперу з рукописним написом «В моем животе вирізали все органи Америка опити делает знают как вставить чип ви», сліди папілярних узорів на двері холодильника , які від копійовані на 5 відрізків липкої стрічки.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні СВ ВП № 2 Харківського районного Управління поліції № З ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025221220001492 від 27.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 29.12.2025 року надано дозвіл на проведення вже проведеного огляду місця події слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 27.12.2025 року у період часу з з 11 год. 21 хв. до 13 год. 25 хв. за м.Харків, вул. Бориса Шрамка, буд.12.
Так, 27.12.2025 в період часу з 11 год. 21 хв. до 13 год. 25 хв., за адресою м.Харків, вул. Бориса Шрамка, буд.12, слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 , проведено огляд місця події, а саме приміщення будинку, в ході якого було виявлено та вилучено:
- паспорт на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- Ідентифікаційний код на і'мя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- картка Ощадбанка;
- змив РБК з дверей серванта;
- молоток з РБК;
- фрагмент деревини з РБК;
- мобільний телефон марки SIGMA;
- аркуш паперу з рукописним написом «В моем животе вирізали все органи Америка опити делает знают как вставить чип ви»
- сліди папілярних узорів на двері холодильника , які від копійовані на 5 відрізків липкої стрічки.
Необхідність накладення арешту на вилучений паспорт на і'мя потерпілої ОСОБА_4 та ідентифікаційний код на її ім'я обумовлена потребою збереження речових доказів та запобігання їх втраті, знищенню, підробці чи незаконному використанню, а також забезпеченням повного, всебічного й об'єктивного досудового розслідування.
Необхідність накладення арешту на банківську картку Ощадбанку обумовлена тим, що вказаний платіжний засіб може містити відомості, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, зокрема щодо фінансових операцій, можливих мотивів злочину та кола причетних осіб, а також з метою запобігання її незаконному використанню, втраті, знищенню чи відчуженню та забезпечення повного, всебічного й неупередженого досудового розслідування.
Необхідність накладення арешту на змив РБК з дверей серванта, молоток з РБК, фрагмент деревини з РБК обумовлена тим, що молоток з РБК є знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення, також вищевказані речі підлягають експертному дослідженню , оскільки містять на собі сліди злочину, мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення , а також з метою забезпечення їх збереження, запобігання втраті , пошкодженню, знищенню чи відчуженню.
Необхідність накладення арешту на аркуш паперу з рукописним написом «В моем животе вирізали все органи Америка опити делает знают как вставить чип ви» та сліди папілярних узорів на двері холодильника , які від копійовані на 5 відрізків липкої стрічки полягає в тому, що вищевказані речові докази можуть містити відомості, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема щодо особи, причетної до його вчинення, способу та мотивів злочину, підлягають проведенню судових експертиз, а також з метою забезпечення їх збереження, запобігання втраті, пошкодженню чи знищенню, відповідно до вимог ст. 170 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вищевказане майно є доказами у кримінальному провадженні та відповідає критеріям ст.98 КПК України, вищезазначені речі в подальшому матимуть суттєве значення у кримінальному провадженні у якості речового доказу, що унеможливить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження вказаного майна.
Орган досудового розслідування має підстави вважати, що вилучене майно, відповідає вимогам ст.170 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий у судове засідання не прибув, просив провести засідання за його відсутністю.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до клопотання документи матеріалів кримінального провадження вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або)зберегли на собі його сліди; 2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.1ст.9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимогцьогоКодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Пунктом 7 ч.2ст.131 КПК Українипередбаченого, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.3ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об'єкти, у відповідності до положеньКПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Так,ст.98 КПК Українивстановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Пунктом 6 ч.2 ст.173 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховуватинаслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Дане кримінальне провадження розслідується щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказане у клопотанні майно було вилучено 27.12.2025 року в період часу з 11 год. 21 хв. до 13 год. 25 хв. під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Бориса Шрамка, буд.12.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на необхідність відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України накласти арешт на майно з метою: забезпечення збереження речових доказів, та вказує на необхідність подальшого огляду, дослідження щодо вилученого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Абзацом 2 ч.2 ст.171 КПК України передбачено, що до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які б підтверджували обставини того, що документи, які посвідчують особу ОСОБА_4 , відповідають критеріям, встановленимст.98 КПК України.
Крім того, надані слідчим матеріали, в частині накладення арешту на документи, які посвідчують особу ОСОБА_4 , не відповідають вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, адже вони не підтверджують підстави, мету та не містять відповідного обґрунтування необхідності арешту.
На переконання слідчого судді, вилучені під час огляду місця події документи, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , Ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_4 , не містять ознак речового доказу, а тому відсутні підстави для накладення арешту на вказані документи.
Слідчий у клопотанні також просить на класти арешт на банківську картку Ощадбанку, проте в цій частині слід зазначити наступне.
Згідно ч. 10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПКУкраїни порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-які валюті готівкою або у безготівковій формі,в тому числі кошти та цінності,що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інши фінансових установах, видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України"Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Отже, банківський рахунок є інструментом для фінансових операцій клієнта банківської установи. При цьому банківська карта є платіжним інструментом для здійснення операцій з грошима на картковому рахунку.
У поданому клопотанні слідчий просить накласти арешт саме на банківську картку, при цьому не вказує яким чином вилучена банківська картка , може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в цій частини, слід відмовити.
В іншій частині клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна , вказаного в клопотанні сторони обвинувачення, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 131-132, 171-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено 27.12.2025 в період часу з 11 год. 21 хв. до 13 год. 25 хв. під час проведення огляду місця події, за адресою: м.Харків, вул. Бориса Шрамка, буд.12, а саме на: змив РБК з дверей серванта, молоток з РБК, фрагмент деревини з РБК, мобільний телефон марки SIGMA, аркуш паперу з рукописним написом «В моем животе вирізали все органи Америка опити делает знают как вставить чип ви», сліди папілярних узорів на двері холодильника , які відкопійовані на 5 відрізків липкої стрічки.
Виконання ухвали суду доручити ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.
В іній частині у задоволенні клопотання відмовити.
Роз'яснити, що володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1