Справа № 627/1174/25
іменем україни
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2025 року с-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про зняття арешту з нерухомого майна , третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» ,
установила :
В грудні 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник , адвокат Гайворонський О.А., з позовом до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про зняття арешту з нерухомого майна , третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» , у якому просить зняти арешт ,з належного ОСОБА_1 , нерухомого майна в с.Качалівка Богодухівського району Харківської області .
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити :
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення п.2 ч.5 ст.175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначені відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та третьої особи .
Відповідно до ч. 5, 6 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Тому, згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, яка встановлює правила виключної підсудності, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач не надав будь-яких документів на нерухоме майно, на підтвердження права власності чи іншого речового права, з якого він просить зняти арешт, не зазначив таке нерухоме майно у позові, не надав документів на підтвердження місцезнаходження нерухомого майна для перевірки дотримання позивачем правил підсудності.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності від 22.04.2025 , наданої позивачем до позовної заяви, у Реєстрі права власності на нерухоме майно будь-які відомості відсутні .
Таким чином , суд позбавлений можливості визначитися з підсудністю даної справи та встановити хто є власником нерухомого майна в с.Качалівка Богодухівського району Харківської області .
Окрім того, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Краснокутська державна нотаріальна контора Харківської області наклала заборону (арешт) на відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , в межах договору застави від 15.04.1994 . Однак , самого договору застави від 15.04.1994, посвідченого Краснокутською державною нотаріальною конторою Харківської області , до позовної заяви не додано .
З роз'яснень, викладених у п.2 абз. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У позовній заяві відповідачем зазначено Краснокутську державну нотаріальну контору Харківської області і при цьому не зазначено відповідачем особу, в інтересах якої накладено арешт. У зв'язку з цим, позивачу пропонується уточнити суб'єктний склад учасників справи, оскільки нотаріальна контора у даній категорії справ не може бути відповідачем, виходячи з наступного.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус нестає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов'язаних з нотаріальною дією. Така позиція висловлена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України від 04.07.2011:« Нотаріус є відповідачем лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення».
У даному конкретному випадку позивачем не визначено такої позовної вимоги, як оскарження (скасування) постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій або процедури її вчинення, а також при вирішенні справ, які стосуються звільнення майна з- під арешту або заборони відчуження нерухомого майна у нотаріальної контори відсутня юридична зацікавленість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення, а тому дана юридична особа може бути залучена до участі в справі, маючи процесуальний статус - третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог.
Враховуючи вищевикладене, належним відповідачем по цій справі має бути боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно боржника, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Краснокутська державна нотаріальна контора Харківської області .
Подібні висновки щодо неналежних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №521/17711/15, від 13 листопада 2019 року у справі №745/691/18, від 12 серпня 2021 року у справі №756/14542/19, від 26 січня 2022 року у справі №457/726/17.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак , позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відтак позивачу слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви
Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
постановила :
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про зняття арешту , третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» , про зняття арешту з нерухомого майна .
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню окремо відрішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.В. Вовк