Справа № 523/3121/18
Провадження № 2-р/521/1/25
Іменем України
30 грудня 2025 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Турава Н.М.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Медведенко Галина Валеріївна про визнання іпотечного договору недійсним, -
В провадженні Малиновського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Медведенко Галина Валеріївна про визнання іпотечного договору недійсним.
19 червня 2019 року по справі було постановлено рішення.
18 березня 2021 року до суду звернулася відповідач ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року, посилаючись на таке.
Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання. Необхідність роз'яснення судового рішення полягає у такому.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року було визнано недійсним іпотечний договір від 08 грудня 2017 року, зареєстрований в реєстрі під № 3663 від 08 грудня 2017 року Іпотекодержателем у вказаному спорі є ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду є від 11 листопада 2019 року у справі № 756/15538/15-ц (провадження №6І-І8736сво18) зазначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку». Оскільки Законом України «Про іпотеку» не передбачено таких підстав для припинення іпотеки, як витребування майна від добросовісного набувача або відсутність згоди власника на передачу нерухомого майна в іпотеку, тому такі підстави не припиняють основне зобов'язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки.
Незрозумілість судового рішення полягає у тому, що іпотека є похідною від основного зобов'язання. Основним зобов'язанням у даному випадку є договір позики, оцінки якому надано не було. Законом України «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, при якій іпотека існує поза зв'язком із забезпеченням основного зобов'язання. Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб'єктом права вимоги за основним договором буде один суб'єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем інший суб'єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов'язання.
Отже, судом першої інстанції не роз'яснено про юридичну долю основного зобов'язання, що в подальшому може призвести до неможливості задоволення вимог кредитора.
Законом України № 1402-VIII від 26 лютого 2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» змінено найменування Малиновського районного суду міста Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Позивач по справі ОСОБА_2 29 грудня 2025 року подав до суду заяву, за якою повідомив, що станом на 29 грудня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 виконано рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року по справі № 523/3121/18.
Заява розглянута в порядку, визначеному ст. 271 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Учасники справи в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
В провадженні Малиновського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Медведенко Галина Валеріївна про визнання іпотечного договору недійсним.
19 червня 2019 року по справі було постановлено рішення, за яким позов ОСОБА_2 задоволений.
Визнано недійсним правочин - іпотечний договір від 08 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на квартиру АДРЕСА_3 , засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Медведенко Галиною Валеріївною, зареєстрований в реєстрі під № 3663 від 08 грудня 2017 року.
Скасовано Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38616596 від 08 грудня 2017 року, приватного нотаріуса Медведенко Галини Валеріївни, Одеського міського нотаріального округу, Одеської області.
Скасовано Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38615335 від 08 грудня 2017 року, приватного нотаріуса Медведенко Галини Валеріївни, Одеського міського нотаріального округу, Одеської області.
Скасовано в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1409,60 грн., витрати на правову допомогу в сумі 26200,0 грн., витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій в сумі 362,0 грн., що разом складає 27971,60 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна грн 60 коп.).
18 березня 2021 року до суду звернулася відповідач ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року.
Листом від 22 березня 2021 року суд повідомив ОСОБА_1 про те, що матеріали цивільної справи № 523/3121/18 14 квітня 2020 року направлені до Одеського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року. Станом на 22 березня 2021 року цивільна справа до Малиновського районного суду міста Одеси не повернута, а тому, враховуючий викладене, розгляд заяви про роз'яснення рішення суду на даний час не вбачається за можливе. Додатково повідомлено, що після повернення справи до суду першої інстанції, заявника буде повідомлено про розгляд поданої заяви.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року прийнято відмову ОСОБА_4 від апеляційної скарги на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року по справі № 523/3121/18 закрито.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.
Таким чином, фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 800/211/16 встановлено таке: «необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.
Враховуючи викладене вбачається, що чинне законодавство України не передбачаєроз'яснення саме механізму виконання постанови суду, тому суд не вбачає підстав для такого роз'яснення».
З поданою заявою про роз'яснення рішення суду по цій справі, представник позивача просить роз'яснити судове рішення в частині: «юридичну долю основного зобов'язання, що в подальшому може призвести до неможливості задоволення вимог кредитора», що не відноситься до заявлених вимог позивачем та предмету спору.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, у зв'язку з чим відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси 19 червня 2019 року по справі № 523/3121/18.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 19 червня 2019 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Медведенко Галина Валеріївна про визнання іпотечного договору недійсним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення .
СУДДЯ В.К.Гуревський