Справа № 502/2670/25
"30" грудня 2025 р. суддя Кілійського районного суду Одеської області Березніков О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-
Позивачка звернулася до суду із вказаною позовною заявою.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що позов необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Позивачем порушено ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: не додано квитанції про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»).
Згідно п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Частиною 3 ст. 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач у позові просить встановити факт спільного проживання на момент смерті разом із спадкодавцем, а також визнати право власності на спадкове майно.
Тобто позивачка у позові об'єднала одну вимогу немайнового характеру з вимогою майнового характеру, сплативши при цьому судовий збір в розмірі лише 1211,20 грн, тобто в порушення зазначених вимог закону.
Отже, щодо вимог немайнового характеру, відповідно до ч. 3 та 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Тобто, у даному випадку позивачу слід сплатити ще 1211,20 грн за вимогу не майнового характеру.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачам строк для усунення цих недоліків.
Крім того, слід також зауважити на належності відповідача у справі, позаяк позивачка вказує, що зазначений нею відповідач ОСОБА_2 - дружина спадкодавця, спадщину не прийняла.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) вказано, що: "у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21).
На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута з додатками заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.В. Березніков