30.12.25
Справа № 497/3266/25
Провадження № 2/497/1852/25
30.12.25 року суддя Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. розглянувши заяву судді Раца В.А. про самовідвід у цивільній справі за позовом Болградської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
12.12.2025 року до Болградського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа (№ 497/3266/25, провадження № 2/497/1852/25) за позовом Болградської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Автоматизованою програмою документообігу КП «Д-3» Болградського районного суду зазначену справу розподілено 29.12.2025 для розгляду судді Раца В.А.
Судом встановлено, що рішенням 24-ої сесії Болградської районної ради від 30.04.2025 р. за №191-VІІІ затверджено список присяжних суддів Болградського районного суду Одеської області, до якого входить Штирбулова Наталія Іллівна, тобто є присяжним суддею Болградського районного суду Одеської області на період з 2025 до 2028 роки.
Розглянувши заяву про самовідвід у даній справі, суддя вважає, що вказана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Заява про відвід судді подана до суду 30.12.2025, провадження по справі ще не відкрито.
Частинами 1-3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Положеннями частини 7 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Оскільки заява про відвід надійшла поза межами судового засідання, суд на підставі ч. 7 ст. 40 ЦПК України розглядає цю заяву у порядку письмового провадження.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглядуваної справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, оскільки тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 36-41 Цивільного процесуального кодексу України, мало на меті, в першу чергу, уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких сторона може заявити відвід судді.
Зокрема, відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті б, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Сумніви в незалежності відсутні, коли, на думку Європейського суду з прав людини, у "об'єктивного спостерігача" не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається (зокрема, рішення у справі "Кларк проти Сполученого Королівства").
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд є достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справі "Бєлілос проти Швейцарії").
Навіть самі лише сумніви "розсудливого спостерігача" в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах "Ферантелі та Сантанджело проти Італії", "Веттштайн проти Швейцарії").
У світлі прецедентної практики Європейського Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, суб'єктивна впевненість сторони в упередженості судді навіть за відсутності об'єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.
Кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві (справи «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії»).
Відповідно до рішення 24 сесії VIII скликання Болградської районної ради №191- VІІІ від 30.04.2025 року затверджено список присяжних, які будуть залучатися для розгляду і вирішення справ у Болградському районному суді Одеської області у складі згідно з додатком.
Згідно Списку присяжних, які будуть залучатися для розгляду і вирішення справ у Болградському районному суді Одеської області (додаток до рішення), під №22 значиться присяжна Штирбулова Наталія Іллівна, яка є відповідачем у даній справі.
Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах стороннього спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Незважаючи на особисту (суб'єктивну) неупередженість, наведені заявником обставини можуть викликати побоювання щодо неупередженості судді з точки зору стороннього спостерігача.
Відтак, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи, та справедливість ухваленого ним рішення, а також забезпечення довіри до судової влади України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення відводу судді у цій справі.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд -
Заяву судді Раца В.А. про самовідвід - задовольнити.
Цивільну справу (№ 497/3266/25, провадження № 2/497/1852/25) за позовом Болградської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. передати до канцелярії Болградського районного суду Одеської області для перерозподілу та визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Раца