Справа № 496/5096/25
Провадження № 2/496/3068/25
24 грудня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря Сурженко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеська область цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стягнути заборгованості за кредитним договором позики № 2348236 у загальному розмірі: 18661,50 грн. та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 30 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2348236. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 20 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 року до Договору факторингу № 14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18661,50 грн., з яких: 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1218,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11600,00 грн. - заборгованість за пенею, 43,50 грн. - комісія за надання позики. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 75677165 в розмірі 22828,30 грн.
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 25 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, але в позовній заяві просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, при цьому 25.11.2025 року надіслав до суду заяву про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позов, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що проходить військову службу у Службі безпеки України, бере активну службу у здійсненні заходів необхідних для захисту суверенітету та територіальної цілісності батьківщини, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Також, зазначив, що про те, що кредитний договір за договором факторингу було передано ТОВ «ЄАПБ» йому відомо не було, а тому, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не подав документи на застосування кредитних пільг.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
30 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2348236 (а.с. 6)
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 20 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 2.1- 2.4 Договору, сума кредиту становить 5800,00 грн., строк кредиту 29 днів, процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики/день - 0,01 % (фіксована), комісія за надання позики - 21, 47 % (фіксована) від суми наданої позики (що у грошовому виразі становить 1245, 26 грн. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами договору здійснюється за наступною методикою - (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору:1261,50 грн.)/ (загальний розмір споживчого кредиту (сума позики) 5800 грн.)/(строк дії договору : 29 днів) х 100 %+ 0.75 % в день. (а.с.6, 6 зв.)
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. (а.с. 11-13)
28.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21, відповідно до п. 1. якої, п. 1.3. сторони погодили, що Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.» (а.с.14)
13.06.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору факторингу № 14/06/21, відповідно до п. 1. якої, п. 9.1. «9.1. Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.» (а.с. 15)
24 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», було укладено Додаткову угоду № 47 до Договору факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якої, Загальна сума Прав Вимоги, що відступаються згідно Реєстру Боржників № 41 від «24» січня 2025 року становить 59 704 989,15 (П'ятдесят дев'ять мільйонів сімсот чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 15 копійок). В якості Ціни Продажу згідно Реєстру Боржників №41 від «24» січня 2025 року Фактор сплачує Клієнтові суму грошових коштів, яка становить 15 % від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить 3 064 628,94 грн (Три мільйони шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять вісім гривень 94 копійки). Загальна сума Прав Вимоги, що відступаються згідно Реєстру Боржників № 42 від «24» січня 2025 року становить 60 988 910,62 (Шістдесят мільйонів дев?ятсот вісімдесят вісім тисяч дев?ятсот десять гривень 62 копійки). В якості Ціни Продажу згідно Реєстру Боржників № 42 від «24» січня 2025 року Фактор сплачує Клієнтові суму грошових коштів, яка становить 15% від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить 3 419 043,99 грн (Три мільйони чотириста дев'ятнадцять тисяч сорок три гривні 99 копійок). У випадках, не передбачених цією Додатковою угодою, Сторони керуються положеннями Договору. 6. Дана Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та є невід'ємною частиною Договору. Положення додаткової угоди діють виключно щодо Реєстру Боржників № 41 від «24» січня 2025 року та Реєстру Боржників № 42 від «24» січня 2025 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів. (а.с. 16)
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру Боржників № 41 від 24.01.2025 року за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників № 41 від «24» січня 2025 року кількістю 4364, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. (а.с. 17)
Як вбачається з платіжної інструкції в національній валюті від 28 січня 2025 року № 634 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» плату за відступлення прав вимоги згідно Додаткової угоди № 47 від 24.01.2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021 року у розмірі 2064628, 94 грн. (а.с. 18)
Відповідно до Реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 року до Договору факторингу № 14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача - ОСОБА_1 в сумі 18661,50 грн., з яких: 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1218,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11600,00 грн. - заборгованість за пенею, 43,50 грн. - комісія за надання позики. (а.с. 19)
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - стаття 611 ЦК України.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 (№202/4494/16-ц).
З матеріалів справи вбачається, що позикодавець, надавши відповідачу кредитні кошти, зобов'язання за договором виконав, а позичальник порушив взяті на себе зобов'язання та не в повній мірі повернув отримані кошти.
З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом за період з 24.01.2025 року по 30.06.2025 року у боржника ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість за договором № 2348236 від 30.07.2024 р. у розмірі 18661,50 грн., з яких: 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1218,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11600,00 грн. - заборгованість за пенею, 43,50 грн. - комісія за надання позики.
Суд зауважує, що за умовами кредитного договору № 2348236 від 30.07.2024 р. передбачено надання кредиту в розмірі 5800,00 грн строком на 29 днів, тобто до 27.08.2024 р. за процентною ставкою у розмірі 0,01% з другого дня користування позикою до дати повернення позики.
Отже, позивач має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за 29 днів, що виходячи із установлених у договорі процентних ставок та чергових платежів становить 16,24 грн. (0.58 грн. х 28 днів). Вказаний розмір процентів також чітко передбачений в таблиці обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 9 зв).
Саме ця заборгованість по процентам має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Позичальником за умовами договору передбачена комісія, пов'язана з наданням кредиту, яка становить 1245,26 грн, при цьому позивач просить стягнути лише частково розмір комісії в розмірі 43,50 грн.
Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Встановивши у кредитних договорах комісійну плату, позивач, як правонаступник позичальника, має зазначити та надати докази наявності, переліку оплатних послуг з обслуговування кредитної заборгованості та їх погодження зі споживачем при укладенні кредитних договорів.
Поряд з цим, положення договору в частині комісії не містить розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, що суперечить частині першій та другій статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за якими надання конкретних послуг передбачено безоплатно.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в позові у частині стягнення з відповідача комісії за необґрунтованістю вимог.
Щодо нарахування позикодавцем пені за користування кредитним коштами у розмірі 11600, 00 грн. суд зазначає враховує норми ч. 3 ст. 551 ЦК України, якою встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а частина 3 ст. 551 ЦК України дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року в справі №6-100цс14.
Отже, розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними даними справи, встановлення яких судом відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 264 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року в справі № 6-100цс14 зазначено, що ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Враховуючи те, що розмір нарахованої позивачем неустойки значно перевищує розмір завданих позивачу збитків, а тому суд вважає можливим зменшити розмір простроченої заборгованості за нарахованою пенею до розміру тіла кредиту, а саме до 5800,00 грн.
У відповідності до ст.ст. 76-77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 7 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Тому зваживши у сукупності наведені вище докази, які надано позивачем, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами позовні вимоги, а тому позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5800,00 грн., 1218,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5800,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 43,5 грн. - комісія за надання позики.
Судом в межах розгляду даної справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу Служби безпеки України від 30.06.2025 року № 176-ОС/дек ОСОБА_1 призваний на військову службу у Службі безпеки України, зарахований до списків особового складу та призначено співробітником безпеки.
Судом також встановлено, що проценти за кредитним договором нараховувалися відповідачу в період з 30.07.2024 р. по 27.08.2024 р. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що у той період ОСОБА_1 був військовослужбовцем.
З матеріалів справи вбачається про відсутність підстав для відмови в задоволенні позову в частині стягнення процентів за договором у розмірі, що погоджений з відповідачем в день підписання договору.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданого платіжної інструкції від 18.07.2025 (а.с. 1), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн., а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2086,8 грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 12861,5 грн. х 3028 грн./18661,50 грн.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст. ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вуд. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором № 2348236 від 30.07.2024 року у розмірі 12861,50 грн., з яких: 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1218,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5800,00 грн. - заборгованість за пенею, 43,50 грн. - комісія за надання позики, а також судовий збір у розмірі 2086,8 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.М. Горяєв