Дата документу 23.12.2025 Справа № 336/4974/24
ЄУН 336/4974/24 Головуючий у І інстанції: Савеленко О.А.
Провадження № 22-ц/807/2215/24 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
23 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Гончар М.С.,
Кухаря С.В.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Войтовича Євгена Михайловича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про повернення майна, що отримано безпідставно,-
У травні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Войтовича Є.М. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про повернення майна, що отримано безпідставно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Фотон моделі BJ1043 д/н НОМЕР_1 , який з 11 червня 2014 року перебував у користуванні працівника ПП «Сучасні інвестиції» ОСОБА_2
02 травня 2022 року працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 склали акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки про те, що цей автомобіль залучений у межах виконання військового-транспортного обов'язку. Автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 було передано працівникам відповідача.
28 листопада 2023 року на запит ПП «Сучасні інвестиції» Шевченківський РТЦК СП повідомив, що вищезазначений автомобіль до військових частин не передавався та не перебуває на його території, відповідач не володіє інформацією про подальшу долю цього транспортного засобу та офіційні документи щодо залучення автомобіля в межах військово-транспортного обов'язку.
Оскільки автомобіль Фотон моделі BJ1043 д/н НОМЕР_1 не залучений у межах військово-транспортного обов'язку, ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав його безпідставно.
Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Войтовича Є.М., просив суд:
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути ОСОБА_1 автомобіль Фотон моделі BJ1043 д/н НОМЕР_1 , що триманий безпідставно;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Войтовича Є.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що неявка позивача та його представника у засідання 18.03.2025, 13.05.2025, 27.10.2025 не є недобросовісним виконанням процесуальних обов'язків та зловживанням правом, як це зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, оскільки у своїх заявах про відкладення судових засідань представник позивача вказував на поважність причин неявки, у зв'язку з участю адвоката в інших справах.
Крім того, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Войтовича Є.М. зазначив, що з технічних причин адвокат не може самостійно надати докази поважності його відсутності у визначених судових засіданнях, тому наголошує, що суд має доступ до ЄСІТС, і може перевірити факт його участі в інших судових засіданнях.
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 196-197).
23 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Войтовича Є.М. про відкладення судового засідання у зв'язку з необхідністю її участі в іншому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Відповідно до п. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року в справі № 359/6678/19, провадження № 61-17877св23).
Апеляційний суд не ухвалював рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі для надання пояснень, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, отже підстави для розгляду справи з обов'язковою участю сторін відсутні.
З урахуванням викладеного, не встановивши поважності причини відкладення судового засідання, оскільки заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), та враховуючи, що клопотання представника позивача не містить належних доказів на підтвердження поважності причин неявки адвоката в судове засідання, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позивач та його представник належним чином повідомлені про дату час і місце проведення судових засідань без поважної причини не з'явилися у судове засідання, а предмет розгляду справи та характер доказів у ній не дозволяє суду здійснювати її розгляд за відсутності позивача та його представника, що є перешкодою для розгляду справи в цілому.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Підстави для залишення позову без розгляду законодавцем визначено у статті 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що 14.08.2025 та 29.10.2025 у судове засідання сторони не з'явились. Від представника позивача - адвоката Войтовича Є.М. надішли заяви про відкладення розгляду справи. У своїх заявах представник позивача посилається на неможливість прибути у судове засідання у зв'язку з занятістю, однак доказів на підтвердження цих обставин не надає. Заяви про відкладення судових засідань подавались і раніше представником позивача, зокрема щодо засідань, які були призначені на 19.03.2025 та 14.05.2025 року (а.с. 140,142), без долучення доказів на підтвердження поважності причин неможливості прибуття у судові засідання.
Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с.97,126,132,139), жодного разу до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі до суду не подав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами першою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).
Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21.
Таким чином, положення частини п'ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належним чином користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Суд уповноважений припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19).
Установивши, що належним чином повідомлений ОСОБА_1 та його представник - адвокат Войтович Є.М. повторно не з'явився у судове засідання, при цьому заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали не впливають.
За загальним правилом, передбаченим частиною другою статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Колегія судів зауважує, що суд першої інстанції роз'яснив позивачу його право повторного звернення до суду з позовом після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, тому право позивача на справедливий суд не порушено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду ухвалена з додержанням вимог процесуального права, підстави для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Войтовича Є.М. слід залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Войтовича Євгена Михайловича - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року в цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 30 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: