Справа № 683/3843/25
2-о/683/197/2025
29 грудня 2025 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого-судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
з участю заявниці ОСОБА_1
її представника - адвоката Бегеби Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від мені якої на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Бегеба Наталія Миколаївна, про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
встановив:
ОСОБА_1 , від мені якої на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Бегеба Н.М., звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сєвєродонецьк Луганської області, що відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що чоловік тимчасово проживав в м. Сєвєродонецьк через необхідність доглядати одиноку матір похилого віку, де помер внаслідок хронічної хвороби серця (ІІ група інвалідності). Вона не може зареєструвати його смерть та отримати свідоцтво про смерть для подальшого переоформлення пенсії чоловіка на неї, оскільки він помер на тимчасово окупованій території.
Заявниця та її представник - адвокат в судовому засідання підтримали вимоги за обставин на їх обґрунтування. Заявниця вказала, що вона із чоловіком ОСОБА_2 та їхнім сином ОСОБА_3 в березні 2022 року виїхали з м. Сєвєродонецьк через російське вторгнення в Україну. Являються внутрішньо переміщеними особами та фактично проживають в м. Старокостянтинів з 11 квітня 2022 року. Чоловік у квітні 2024 року поїхав в м. Сєвєродонецьк доглядати одиноку матір похилого віку, яка по віку та стану здоров'я потребувала постійного стороннього догляду. Він був особою з ІІ групою інвалідності та отримував пенсію по інвалідності. 26 листопада 2025 року їй подзвонили та повідомили про його смерть в м. Сєвєродонецьк внаслідок хронічної хвороби серця, по інтернету скинули фото його могили. Необхідність встановлення факту його смерті обґрунтовує неможливістю отримати в законному порядку свідоцтва про смерть для подальшого оформлення на себе його пенсії по інвалідності.
Представник заінтересованої особи - Старокостянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подала до суду заяву, якою просила провести розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши учасників справи, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сєвєродонецьк Луганської області помер ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав по АДРЕСА_2 .
Факт перебування в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданого 29 квітня 2025 року Старокостянтинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (запис поновлено).
Перебування ОСОБА_4 в шлюбі та факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сєвєродонецьк в судовому засіданні також підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вказали, що знають сім'ю заявниці, чоловік якої тривалий час проживав як внутрішньо переміщена особа в м. Старокостянтинів та в силу необхідності доглядати хвору та стареньку матір повернувся в м. Сєвєродонецьк, де помер внаслідок хронічної хвороби серця. ОСОБА_2 періодично спілкувався та переписувався з рідними. Про його смерть вкінці листопада 2025 року дізнались від заявниці, якій повідомили про цю подію по телефону.
Згідно зі п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров?я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров?я або судово-медичної установи, - не пізніше п?яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров?я, де настала смерть, та інших осіб.
У відповідності до правових позицій Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею ст. 317 ч. 1 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 вказаного Закону окремі території Луганської області є тимчасово окупованими Російською Федерацією, починаючи з 07 квітня 2014 року.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Заявниця вказує, що зареєструвати смерть чоловіка та отримати свідоцтво про його смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, а оригінал медичного документу про причину смерті не відповідає вимогам законодавства України, тому може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Досліджені судом письмові докази, які надані заявницею та містяться в матеріалах справи, достовірно вказують на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сєвєродонецьк Луганської області.
З досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено факт смерті ОСОБА_2 , уродженця 15 березня 1966 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Вказані обставини також підтверджуються даними копій: паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 11 січня 2001 року; довідкою від 05 квітня 2022 року №6827-5000922947 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданого управлінням соціального захисту населення виконавчого комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області 11 квітня 2022 року; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02 грудня 2025 року та довідки про смерть № А-03289 від 02 грудня 2025 року, виданих на тимчасово окупованій території (м. Сєвєродонецьк).
Датою смерті ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем його смерті є м. Сєвєродонецьк Луганської області, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.
Оцінивши докази по справі кожний окремо та у їх сукупності, враховуючи, що для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 є об'єктивні перешкоди і заявниця не має можливості отримати документ встановленої форми про його смерть, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого заявницею юридичного факту.
Керуючись ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сєвєродонецьк Луганської області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Заявниця: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 31100, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, пров. Подільський, 2, код ЄДРПОУ 21323049.
Суддя