Справа № 456/6647/25
Провадження № 2-о/456/309/2025
про повернення заяви
30 грудня 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області (адреса: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, 71), особа щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,-
встановив :
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить постановити рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає однією сім'єю із заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області, особа щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки залишено без руху, повідомлено заявника про необхідність усунути недоліки заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.
04.12.2025 вищевказану копію ухвали суду отримала представник заявника ОСОБА_1 адвокат Журавльова Любов Юріївна, що підтверджується розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи.
Як вбачається з ч. 1 ст. 258 ЦПК України, судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Згідно з ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, датою вручення заявнику ухвали про залишення заяви без руху є 04.12.2025, відтак, встановлений судом 10-денний строк для усунення недоліків поданої заяви сплинув 15.12.2025 (останній день для усунення недоліків).
26.12.2025 заявник ОСОБА_1 подав на адресу суду заяву на виконання ухвали від 01 грудня 2025 року.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Слід розмежовувати матеріальну та процесуальну добру совість як за сферою застосування, так і наслідками. Матеріальна добра совість регулюється, зокрема, пунктом 6 статті 3 ЦК України, а процесуальна, зокрема, статтею 44 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 532/1550/23 (провадження № 61-4145сво24)).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Як встановлено судом вище, заявник звернувся із заявою про усунення недоліків поза межами строку, встановленого судом в ухвалі від 01.12.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, строк на усунення недоліків поданої заяви, ОСОБА_1 було пропущено. Заяви про продовження чи поновлення процесуального строку заявником не подано.
Чинне процесуальне законодавство чітко визначає наслідки пропуску строку на усунення недоліків поданої заяви. Таким наслідком за приписами ч. 3 ст. 185 ЦПК України є повернення заяви. Одночасно закон гарантує, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до частини 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на викладені обставини та з огляду на те, що заявником подано заяву про усунення недоліків поза межами строку, встановленого судом в ухвалі від 01.12.2025, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області, особа щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - слід вважати неподаною та повернути заявнику, а заяву ОСОБА_1 , подану 26.12.2025 - залишити без розгляду згідно ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
Керуючись частиною 2 статті 126, частиною 3 статті 185, статтями 260, 261 ЦПК України,
постановив :
Заяву ОСОБА_1 від 22.12.2025, подану 26.12.2025 про усунення недоліків заяви - залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області, особа щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя О. Ю. Писарев