іменем України
30 грудня 2025 року м. Снігурівка
справа № 485/1883/25
провадження №1-кп/485/193/25
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Снігурівка Миколаївської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12025153310000074, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Садове Снігурівського району Миколаївської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, одруженої, яка має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючої на посаді учня водія навантажувача у ФГ «Органік Сістемс», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення - прокурор ОСОБА_5 ,
потерпіла ОСОБА_6 , неповнолітній потерпілий ОСОБА_7 , їх представник ОСОБА_8 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_9 ,
установив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
13.08.2025 близько 20:30, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , маючи на меті з'ясувати стосунки, пов'язані із конфліктом що виник у денний час 13.08.2025 між її сином та ОСОБА_6 і її неповнолітніми дітьми, на належному їй автомобілі марки «DaewooLanos» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , приїхала до домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_6 разом зі своєю родиною.
Прибувши до вказаного домоволодіння ОСОБА_3 побачила що біля подвір'я стоїть ОСОБА_6 та її неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку із цим ОСОБА_3 вийшла із свого автомобіля та підійшовши до ОСОБА_6 вчинила сварку з останньою в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Невідкладно реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, правою рукою нанесла ОСОБА_6 один удар в область голови зліва та кулаком лівої руки нанесла один удар в область голови справа. Від вказаних ударів ОСОБА_6 схилилась донизу, а ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, обома руками схопила її ( ОСОБА_6 ) за волосся та почала тягати в різні боки та внаслідок цього повалила останню на коліна.
В цей час неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який стояв поруч, намагався припинити протиправні дії ОСОБА_3 та відтягнути останню від своєї матері.
У зв'язку із цим у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_7 .
Невідкладно реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, обома руками штовхнула неповнолітнього ОСОБА_7 в область грудної клітини, від чого останній не втримався на ногах, перечепився та впав на землю.
Усунувши таким чином неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_3 однією рукою схопила руками ОСОБА_6 за волосся та почала тягати в різні боки, а вільною рукою продовжила наносити удари в область голови потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_6 впала на землю.
В цей час неповнолітній ОСОБА_7 зміг самостійно піднятись і знову намагався припинити протиправні дії ОСОБА_3 та відтягнути останню від своєї матері. На такі дії, ОСОБА_3 умисно нанесла неповнолітньому ОСОБА_7 один удар рукою в область грудної клітини зліва.
Свої протиправні дії ОСОБА_3 припинила тільки після того, як неповнолітній ОСОБА_7 погукав на допомогу ОСОБА_10 .
В результаті своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді забою м?яких тканин в задній частині правої скронево-потиличної ділянки голови, 4 подряпин на спині справа в середній та нижній частині, 3 саден на колінах та зовнішній стороні лівої ступні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Окрім того, внаслідок своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинила неповнолітньому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження у вигляді 4 синців у верхній частині грудей зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення. Вона детально розповіла про обставини кримінального правопорушення та надала показання про те, що у серпні 2025 року, точну дату не пам'ятає коли, ввечері син ОСОБА_11 розповів про інцидент з донькою потерпілої, який стався в цей день. Вона о 20:30 поїхала до потерпілої. Потерпіла та її син були на вулиці. Коли вийшла з машини вдарила потерпілу ОСОБА_12 по щоці. Її син неповнолітній ОСОБА_13 кинувся на неї, вдарив в плече. Вона ОСОБА_13 відштовхнула, він перечепився та впав. Потім схопила потерпілу за волосся. ОСОБА_13 в цей час побіг до вітчима. Цивільний позов визнає частково.
Крім визнання вини ОСОБА_3 вчинення останньою кримінального правопорушення, підтверджується такими доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні пояснила, що 13.08.2025 після обіду стався конфлікт між донькою ОСОБА_14 та сином обвинуваченої ОСОБА_11 . Коли вона дізналася про конфлікт, поїхала до ОСОБА_11 додому. Вона накричала на нього. Ввечері з сином були на вулиці біля будинку. До них на машині під'їхала обвинувачена. Обвинувачена вискочила з автомобіля і одразу почала її бити по голові кулаками. Вона намагалася ухилитися, але обвинувачена схопила її за волосся та повалила її на землю. Вона один раз відштовхнула обвинувачену. В неї в голові все було «як в тумані». Її син не бив ОСОБА_15 . Діти та чоловік були у дворі. Цивільний позов підтримала. Вона робила МРТ через поганий стан. У сина сильний стрес. У неї та у сина почалися проблеми зі сном. Боліла голова в неї. Діти злякалися.
Показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , який у судовому засіданні пояснив, що 13.08.2025 в обід син обвинуваченої ображав його сестру ОСОБА_16 . Мати їздила до ОСОБА_11 додому. О 20:30 приїхала ОСОБА_15 до їх будинку, вони з матір'ю були біля калитки. Тиховод почала бути матір кулаками. Він хотів відтягнути обвинувачену від матері, а остання штовхнула його, він перечепився та впав. Потім він пішов гукати вітчима. Подія відбувалася хвилин 10. Він захищав свою матір. Після цього в нього почалися проблеми зі сном.
Показаннями свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні пояснив, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_17 . Тиховод побила ОСОБА_18 . Під час побиття він знаходився на подвір'ї будинку з неповнолітніми дітьми. У співмешканки після побиття була шишка на голові, розчесана спина. У співмешканки після цього почалися головні болі. ОСОБА_13 пережив сильний стрес.
Показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні пояснив, що 13.08.2025 між ним та ОСОБА_14 відбувся конфлікт. Після конфлікту до нього додому приїхала мама Єви - Воньо. Вона висловлювалася нецензурною лайкою на нього. Він ввечері розповів своєї матері про це. Після цього мати поїхала розбиратися.
Даними заяви ОСОБА_6 від 14.08.2025, у якій остання просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , яка 13 серпня 2025 року близько 20:30 перебуваючи біля її будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 вчинила щодо неї конфлікт, в ході якого спричинила їй тілесні ушкодження, шляхом нанесення ударів кулаками рук в область голови.
Даними заяви ОСОБА_7 від 14.08.2025, у якій останній просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , яка 13 серпня 2025 року близько 20:30 перебуваючи біля його будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 нанесла йому удар рукою в область лівого плеча, чим спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого плечового суглоба.
Висновком судово-медичної експертизи №53 від 18.08.2025, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у виді забою м'яких тканин в задній частині правої скронево-потиличної ділянки голови, подряпини на спині справа в середній та нижній частині в кількості 4-х, садна на колінах та зовнішній стороні лівої ступні в кількості 3-х. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Даними довідки КНП «Снігурівська міська лікарня» від 13.08.2025, відповідно до якої потерпіла ОСОБА_6 звернулась за медичною допомогою та після обстеження у неї виявлені множинні садна обох нижніх кінцівок та підшкірна гематома волосяної частини голови.
Висновком судово-медичної експертизи №52 від 18.08.2025, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у виді 4 синців у верхній частині грудей зліва. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Даними довідки КНП «Снігурівська міська лікарня» від 13.08.2025, відповідно до якої потерпілий ОСОБА_7 звернувся за медичною допомогою та після обстеження у нього виявлені садна в ділянці лівого плечового суглобу.
Даними протоколу огляду місця події від 04.09.2025 та відповідними фототаблицями до нього, згідно якого 04.09.2025 у період часу з 10:40 по 11:00 за участі ОСОБА_6 , присутності двох понятих проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Даними протоколу проведення слідчого експерименту та відповідними додатками до нього від 04.09.2025, згідно якого 04.09.2025 у період часу з 11:15 по 12:35, у присутності двох понятих, за участі потерпілої ОСОБА_6 , було проведено слідчий експеримент, в ході якого остання відтворила подію, яка мала місце 13.08.2025, а саме показала як і де саме наносила удари ОСОБА_3 .
Вказані докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для доведення винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені нею кримінального правопорушення, та кваліфікує її дії за ч.1 ст. 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження,
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
До обставини, яка відповідно до ст. 66 КК пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
До обставини, яка відповідно до ст.67 КК обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисний кримінальний проступок проти життя та здоров'я особи.
З медичних довідок вбачається, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
ОСОБА_3 перебуває на «Д» обліку у лікаря травматолога.
ОСОБА_3 працює на посаді учня водія навантажувача у ФГ «Органік Сістемс».
За місце проживання та роботи ОСОБА_3 характеризується позитивно.
Отже, з урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченої ОСОБА_3 , яка має на утриманні неповнолітню дитину, має офіційну роботу, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявності одної обставини, яка пом'якшує покарання та одної обставини, яка обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе з призначенням їй покарання у виді штрафу, оскільки, на думку суду, призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
Щодо запобіжного заходу
Суд встановив, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло.
Щодо цивільного позову
Потерпілою ОСОБА_6 , в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який ухвалою суду від 06.10.2025 було прийнято до розгляду.
Позивачка просить стягнути з обвинуваченої 3800 грн майнової шкоди, 50000 грн моральної шкоди в порядку компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на свою користь та 30000 грн на користь неповнолітнього ОСОБА_7 . Матеріальна шкода, за твердженням позивачки, виразилася у необхідності понести витрати на проведення МРТ шийного відділу хребта. Позивачка зазначає, що їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 50000 грн. Противоправними діями ОСОБА_3 її моральному здоров'ю спричинено значну шкоду, оскільки весь період намагається поновити її порушені права, вона зазнала психічних переживань. Противоправними діями ОСОБА_3 моральному здоров'ю неповнолітньому сину ОСОБА_7 спричинено значну шкоду. ОСОБА_7 зазнав психічне переживання, негативні емоції. Завдану шкоду вона оцінює в 30000 грн.
У судовому засіданні представник цивільних позивачів та ОСОБА_6 підтримали цивільний позов. Просили суд його задовольнити.
Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні цивільний позов визнала частково, просила суд відмовити у задоволенні цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди за недоведеністю. При визначенні моральної шкоди просила врахувати співмірність. Цивільна відповідачка підтримала захисника.
Заслухавши сторони, дослідивши докази цивільного позову та кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При цьому статтею 23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) у пункті 90 зазначено про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Суд вважає доведеним факт завдання моральної шкоди потерплій та неповнолітньому потерплому, оскільки діями ОСОБА_3 потерпілим були завдані легкі тілесні ушкодження. Суд вважає, що будь-яка нормально реагуюча людина відчує достатньо інтенсивні моральні страждання, якщо їй безпідставно, умисно та раптово буде завдано легких тілесних ушкоджень. Внаслідок цього було завдано фізичного болю потерпілим, а тому є підстави для відшкодування моральної шкоди.
Однак, ОСОБА_20 належним чином не вмотивовано з чого вона виходила, оцінюючи завдану їй моральну шкоду саме у розмірі 50000 грн, а неповнолітньому сину в 30000 грн. Суд вважає, що з огляду на встановлені обставини справи, характер та глибину моральних страждань, характер фізичних ушкоджень потерпілої ОСОБА_20 , керуючись принципом розумності та справедливості, моральну шкоду слід стягнути в сумі 5000 грн, а у задоволенні іншої частини вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити. Крім того, суд вважає, що з огляду на встановлені обставини справи, характер та глибину моральних страждань, характер фізичних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 , керуючись принципом розумності та справедливості, моральну шкоду слід стягнути в сумі 3000 грн, а у задоволенні іншої частини вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Щодо стягнення майнової шкоди суд виходить з того, що в обґрунтування заявленої суми матеріальних збитків потерпілою надано МРТ шийного відділу хребта (дата обстеження 18.08.2025), МРТ головного мозку (дата обстеження 18.08.2025), квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 18.08.2025 (підстава МРТ головного мозку та шийного відділу) сума 3800 грн.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 отримала забій м'яких тканин в задній частині правової скронево-потиличної ділянки голови.
Разом з тим, ОСОБА_21 відповідного направлення лікаря на проведення МРТ шийного відділу хребта та головного мозку суду не надала.
Отже, на думку суду відсутні підстави для стягнення з цивільної відповідачки на користь ОСОБА_6 витрат на проведення МРТ шийного відділу хребта та головного мозку, а тому в цій частині цивільний позов не підлягає до задоволення.
Щодо процесуальних витрат
Стосовно вимог, які містяться у цивільному позові про стягнення витрат на правову допомогу, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Такі витрати складаються, у тому числі, із витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України).
При цьому, процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову, такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.
І така позиція суду у повній мірі узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведеною у постанові від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При вирішенні цього питання суд також враховує відповідні висновки Верховного Суду. Так, за висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Тобто, як зазначив Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 у справі № 753/10228/20, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20).
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №821/227/17, №726/549/19, №810/3806/18, №199/3939/18-ц, №466/9758/16-ц, Великої Палати у справі № 826/1216/16).
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК).
У постанові від 14.12.2021 у справі №922/676/21 окремо звертається увага, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Отже, враховуючи положення наведених норм та сталої судової практики, а також те, що ухвалюється обвинувальний вирок щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , то з останньої на користь ОСОБА_6 мають бути стягнуті процесуальні витрати, до яких також відносяться і витрати на правову допомогу, але тільки ті, що документально підтверджені. При цьому, при їх оцінці слід виходити з того, що ці витрати були реально необхідними та дійсними.
Так, потерпіла ОСОБА_6 просила стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, та понесені витрати на правову допомогу в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 у розмірі 5000 грн. При цьому на підтвердження їх розміру надала суду: квитанцію №001 до прибуткового касового ордеру №001 на суму 10000 грн, квитанцію №002 до прибуткового касового ордеру №002 на суму 5000 грн, розрахунок - звіт станом на 29.12.2025 щодо послуг адвоката представника потерпілої ОСОБА_6 на суму 10000 грн з детальним описом робіт; розрахунок - звіт станом на 29.12.2025 щодо послуг адвоката представника законного представника ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 на суму 5000 грн з детальним описом робіт. В матеріалах кримінального провадження наявні: ордер адвоката ОСОБА_8 , договір про надання правової допомоги щодо потерпілої ОСОБА_6 від 27 вересня 2025 року. В договорі визначені суми винагороди: за надання правової допомоги, передбаченої п.4.1.1. на стадії досудового розслідування - 5000 грн, за надання правової допомоги, передбаченої п.4.1.2 на стадії судового провадження -5000 грн; ордер адвоката ОСОБА_8 , договір про надання правової допомоги щодо ОСОБА_6 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_7 , 2010 року народження від 05 жовтня 2025 року. В договорі визначені суми винагороди: за надання правової допомоги, передбаченої п.4.1.1. на стадії досудового розслідування - 2500 грн, за надання правової допомоги, передбаченої п.4.1.2 на стадії судового провадження - 2500 грн.
Таким чином потерпілою, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього потерпілого належним чином документально підтверджений розмір понесених процесуальних витрат на правову допомогу. З урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для потерпілих, суд вважає розмір понесених витрат розумним та належним, у зв'язку з чим вони підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 у повному обсязі.
Інші процесуальні витрати відсутні.
Щодо долі речових доказів
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_6 , до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) гривень.
В іншій частині цивільний позов залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Миколаївським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1