Провадження № 6/537/68/2025
Справа № 537/310/22
12.12.2025 року м. Кременчука
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючої судді Мурашової Н.В., за участю секретаря Дьяченко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Кременчук заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні,
Короткий зміст заяви.
29.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила: 1) у виконавчому провадженні №78581877, відкритому для примусового виконання за виконавчим листом Крюківського районного суду м. Кременчука, виданим 23.06.2025 року у справі №537/310/22, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на судовий збір в розмірі 744,30 грн., замінити стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 ; 2) у виконавчому провадженні №78581433, відкритому для примусового виконання за виконавчим листом Крюківського районного суду м. Кременчука, виданим 23.06.2025 року у справі №537/310/22, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн., замінити стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 ; 3) у виконавчому провадженні №78582015, відкритому для примусового виконання за виконавчим листом Крюківського районного суду м. Кременчука, виданим 23.06.2025 року у справі №537/310/22, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., замінити стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 .
В обґрунтування зазначено, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.09.2024 року у справі №537/310/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на судовий збір в розмірі 744,30 грн.
Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.11.2024 року у справі №537/310/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 03.06.2025 року у справі №537/310/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
23.06.2025 року на виконання вказаних судових рішень Крюківським районним судом м. Кременчука було видано три виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат, а саме на судовий збір в розмірі 744,30 грн., на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
10.07.2025 року на виконання вказаних трьох виконавчих листів, виданих 23.06.2025 року Крюківським районним судом м. Кременчука, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. відкрив три виконавчі провадження, відповідно: 1) ВП №78581877 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на судовий збір в розмірі 744,30 грн., 2) ВП №78581433 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.; 3) ВП №78582015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
23.07.2025 року первісний кредитор ОСОБА_3 з новим кредитором ОСОБА_1 уклали договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Первісний кредитор відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув право вимоги до ОСОБА_2 , що належить Первісному кредитору, і стає кредитором у зобов'язаннях зі сплати Боржницею коштів в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу та витрат на судовий збір, що були понесені Первісним кредитором під час розгляду справи №537/310/22, були стягнуті з Боржника ОСОБА_2 на користь Первісного кредитора ОСОБА_3 рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.09.2024 року, Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.11.2024 року, Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 03.06.2025 року. Згідно з п.2.1 Договору, право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання договору.
Отже новий кредитор ОСОБА_1 набула право вимоги до ОСОБА_2 за судовими рішеннями про стягнення судових витрат на судовий збір та професійну правничу допомогу, зокрема за рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.09.2024 року, Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.11.2024 року, Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 03.06.2025 року, що виконуються примусово, відкриті виконавчі провадження ВП №78581877, ВП №78581433, ВП №78582015. На теперішній час судові рішення не виконані.
Отже ОСОБА_1 вважала, що відповідно до ст.512, 11, 514, 516, ЦК України, вона стала правонаступником первісного кредитора ОСОБА_3 , набула право вимоги до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на судовий збір та професійну правничу допомогу за судовими рішеннями у виконавчих провадженнях ВП №78581877, ВП №78581433, ВП №78582015, а тому відповідно до ст.55, 442 ЦПК України, просила замінити у вказаних виконавчих провадженнях первісного стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника
Позиція учасників справи.
Учасники справи заявник ОСОБА_1 , первісний стягувач ОСОБА_3 , боржник ОСОБА_2 , приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. не з'явилися в судове засідання, хоча повідомлялися належним чином про місце і час розгляду справи.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обставини установлені судом.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.09.2024 року у справі № 537/310/22 задовольнили позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, ОСОБА_5 , про визнання права власності. Визнали за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 . Стягнули з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в розмірі 744,30 грн. Стягнули з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в розмірі 744,30 грн
Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.11.2024 року у справі № 537/310/22 часткового задоволено заяву позивача ОСОБА_3 , подану його представником адвокатом Браташем Ю.П., про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалили у даній справі додаткове рішення. Стягнули з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Стягнули з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20.03.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 залишили без задоволення, а Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.09.2024 року залишили без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2025 року відмовили у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.09.2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20.03.2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання права власності.
Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 03.06.2025 року задовольнили частково заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Браташа Ю.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Стягнули з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Стягнули з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
На виконання вказаних судових рішень Крюківським районним судом м. Кременчука були видані виконавчі листи.
Зокрема, 23.06.2025 року Крюківським районним судом м. Кременчука були видані три виконавчі листи №537/310/22, відповідно: 1) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на судовий збір в розмірі 744,30 грн., 2) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., 3) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., (т.3 а.с.26-28).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 10.07.2025 року ВП №78581877 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №537/310/22, виданого 23.06.2025 року Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на судовий збір в розмірі 744,30 грн. (т.3 а.с.31).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 10.07.2025 року ВП №78581433 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №537/310/22, виданого 23.06.2025 року Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. (т.3 а.с.30).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 10.07.2025 року ВП №78582015 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №537/310/22, виданого 23.06.2025 року Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. (т.3 а.с.29).
Згідно з Договором про відступлення прав вимоги від 23.07.2025 року, ОСОБА_3 , надалі іменується Первісний кредитор, та ОСОБА_1 , надалі іменується Новий кредитор, уклали Договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого Первісний кредитор якого Первісний кредитор відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув право вимоги до ОСОБА_2 , що належить Первісному кредитору, і стає кредитором у зобов'язаннях зі сплати Боржницею коштів в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу та витрат на судовий збір, що були понесені Первісним кредитором під час розгляду справи №537/310/22. За відступлення права вимоги Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 12744,30 грн. без ПДВ.
Згідно з п.1.3 Новий кредитор одержує право, замість первісного кредитора вимагати від Боржниці у повному обсязі належного виконання зобов'язання зі сплати коштів в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу та витрат на судовий збір, що були понесені Первісним кредитором під час розгляду справи №537/310/22, а саме що були стягнуті з Боржника ОСОБА_2 на користь Первісного кредитора ОСОБА_3 рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.09.2024 року - витрати на судовий збір 744,30 грн., Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.11.2024 року витрати на правову допомогу 8000 грн., Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 03.06.2025 року витрати на правову допомогу 4000 грн. Згідно з п.2.1 Договору, право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання договору. Відповідно до п.3.2, на момент підписання цього Договору вартість права вимоги отримана Первісним кредитором від Нового кредитора в готівковій формі в повному обсязі, а укладення Договору посвідчує факт передачі Новим кредитором грошових коштів та їх отримання Первісним кредитором. (т.3 а.с.32-34).
Мотиви ухваленого рішення.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини; …
Стаття 202. Поняття та види правочинів
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. …
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. …
Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У ст. 215 ЦК України визначено недійсність правочину.
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва.
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Цивільно процесуальний кодекс України.
Стаття 55 ЦПК України. Процесуальне правонаступництво
1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Стаття 442 ЦПК України. Заміна сторони виконавчого провадження
1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
2. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
3. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
4. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
5. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Стаття 76 ЦПК України. Докази
1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81. Обов'язок доказування і подання доказів
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Закон України "Про виконавче провадження"
За ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Суд вважає, що уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.
Суд виходить з того, що згідно з положеннями статей 55, 442 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відтак для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
При цьому Суд враховує, що процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення; а право звернення із заявою про заміну сторони її правонаступником надано, зокрема, заінтересованій особі.
Заміна сторони матеріального правовідношення врегульована, зокрема, положеннями статей 512-514 Цивільного кодексу України, якими передбачена заміна кредитора у зобов'язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у матеріальному зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Верховний Суд виклав правову позицію у постанові від 08.03.2018 року у справі № 906/110/16 (також у постанові від 13.05.2019 року у справі №916/106/25, у постанові від 05.04.2018 року у справі №923/607/16, у постанові від 27.03.2019 року у справі №910/386/17, у постанові від 16.04.2019 року у справі №910/377/17) про те, що процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відтак для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Судове рішення, що набрало законної сили, створює обов'язковий до виконання припис (зобов'язання) для сторін, але це не первинне зобов'язання (як договір), а наслідок порушення вже існуючого чи встановленого права, що фіксує визнання права (визнати право власності), фіксує обов'язок виконати певні дії (сплатити кошти, передати майно тощо), до чого застосовуються норми ЦК (зокрема ст. 625, 1212) щодо відповідальності та безпідставного набуття.
Судові витрати не є зобов'язанням в класичному розумінні, оскільки вони є процесуальними витратами, що регулюються процесуальним правом і розподіляються за рішенням суду, а не класичним цивільним зобов'язанням чи збитками; їх розмір має бути реальним та розумним, а відшкодування залежить від результатів розгляду справи та дотримання процесуальних норм.
Водночас суд звертає увагу, що сплата за судовими рішеннями судових витрат на судовий збір та правничу допомогу є процесуальними витратами ОСОБА_3 на правничу допомогу адвоката Браташа Ю.П., сплату судового збору у державний бюджет, а не зобов'язанням - матеріальним правовідношенням, укладеним ОСОБА_3 з ОСОБА_2 в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України. Тому сплата за судовим рішенням судових витрат не могли бути предметом Договору про відступлення права вимоги від 23.07.2025 року, оскільки не є матеріальним правовідношенням, укладеним ОСОБА_3 з ОСОБА_2 .
У ст. 215 ЦК України визначено підстави недійсності правочину.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. (ч.1 ст.215 ЦК України).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч.2 ст.215 ЦК України).
У ст. 216 ЦК України наведено правові наслідки недійсності правочину.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (ч.1 ст.216 ЦК України).
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. (ч.5 ст.216 ЦК України).
У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року, дано роз'яснення, що за змістом ст.215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18 виклала правову позицію щодо нікчемності правочину. Погодилася з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 року у справі № 577/5321/17, щодо того, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду також погодилася з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 07.11.2018 року у справі № 357/3394/16-ц щодо того, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
У зв'язку з викладеним суд вважає нікчемним правочином - Договір про відступлення прав вимоги від 23.07.2025 року, укладений ОСОБА_3 з ОСОБА_6 , оскільки предметом відступлення прав вимоги стали не матеріальні правовідношення ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , а процесуальні судові витрати, понесені ОСОБА_3 під час розгляду справи судом, а саме на судовий збір, сплачений у Державний бюджет, та на правничу допомогу адвоката Браташа Ю.П. Тому і відсутні підстави для здійснення заміни стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях ВП №78581877, ВП №78581433 , ВП №78582015, відкритих постановами приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 10.07.2025 року за виконавчими листами, виданими Крюківським районним судом м. Кременчука 23.06.2025 року про стягнення судових витрат а саме судового збору 744,30 грн. та витрат на правничу допомогу 8000 грн. та 4000 грн. на виконання судових рішень у справі №537/310/22 - Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.09.2024 року, додаткового рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.11.2024 року, Постанови Полтавського апеляційного суду від 20.03.2025 року.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст.55, 442, 258-261, ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 26.12.2025 року з підстав відключення електроенергії.
Cуддя Н.В. Мурашова