Справа №: 398/4701/25
Провадження №: 2-а/398/150/25
Іменем України
"12" грудня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №767 від 14.07.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування заявлених позовних посилається на те, що 14.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №767 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі - 17 000,00 грн. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав. ОСОБА_1 30.06.2017 року був виключений з військового обліку на підставі пп.6 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як особа, яка раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Після виключення з обліку такі особи набувають статусу невійськовозобов'язаного та не підлягають призову на військову службу по мобілізації. Позивач скористалися своїм правом, отримав статус невійськовозобов'язаного та повторному взяттю на облік не підлягає. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення незаконною.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
30.10.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову за наступних обставин. З початком військової агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статі 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. 17.03.2014 року наказом виконувача обов'язки Президента України ОСОБА_3 було розпочато першу хвилю мобілізації на особливий період тривалістю 45 днів, в ході якої було здійснено призов військовозобов'язаних та резервістів до Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту та інших військових формувань України. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). У відповідності до стаття 17 Конституції України Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Кожен громадянин відповідно до Конституції України та Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" має обов'язок захищати свою Вітчизну, її недоторканність і цілісність території. Для підготовки Збройних сил України Закон встановлює військовий обов'язок. Згідно абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові данні через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. 09.07.2025 року, під час перебування позивача у ІНФОРМАЦІЯ_2 і перевірки його облікових даних для видачі направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я було виявлено порушення ним військового обліку, а саме не оновлення даних у визначений законом термін. Надалі було складено протокол №767 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Розгляд справи призначено на 14.07.2025 р., про що зазначено у протоколі та повідомлено ОСОБА_4 . Відповідний факт підтверджується наявним підписом останнього на Протоколі у відповідному місці. У визначений час справу про адміністративне правопорушення було розглянуто та винесено постанову №767.
29.10.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він заявлені вимоги підтримує.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання свого представника не направили, у відзиві просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно з ч.3 ст.205 КАС України, неявка учасника справи належним чином повідомленого про судове засідання не є перешкодою у розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст.77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з матеріалами справи №767 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, 09.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол №767 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, із зазначенням суті правопорушення: військовозобов'язаний ОСОБА_1 , 09.07.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки облікових даних, під час якої було встановлено, що в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме:
абз.6 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, а саме в період з 19.05.2024 року по 16.07.2024 року, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження;
п.22 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яким визначено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження…
В порушення зазначених вимог законодавства, згідно даних ЄДРПВР «Оберіг» станом на 09.07.2025 року ОСОБА_1 не оновив свої облікові дані у визначений законом спосіб та термін.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за №767 від 14.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Згідно з копією Тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_1 виданого 13.12.2000 роуц ОСОБА_1 , 30.06.2017 року знятий з військового обліку на підставі пп.6 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як особа, яка раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Згідно з копією вироку Олександрійського міського суду від 19.08.1996 року, ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст.141, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією майна з відбуванням покарання в колонії посиленого режиму.
Згідно з витягом з "Резерв+" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовозобов'язаний, звання рядовий, ВОС 956431, номер в реєстрі "Оберіг" 010520230676296200028, дані оформлено 20.07.2024, уточнено 21.06.2025, дійсний до 21.06.2026.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, що діяла до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX (далі - Закон № 3633-IX), який набув чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 цієї статті взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. При цьому було вилучено п. 6 ч. 6 цієї статті про виключення з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 1 ст.210-1КУпАП, передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 цієї статті встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті, в особливий період.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, відповідно до положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, що діяла до 18.05.2024, був виключений з військового обліку 30.06.2017 року, що підтверджується відміткою у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з за стосунку «Резерв +» станом на 20.07.2024 ОСОБА_1 значиться військовозобов'язаним.
Закон № 3633-IX та Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, не врегульовують порядок взяття на військовий облік осіб, які були виключені з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Разом з тим, вилучення положень п.6 ч.6 ст.37 цього Закону про виключення з військового обліку громадян, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, означає, що зазначені особи є військовозобов'язаними.
З огляду на викладене, доводи позивача про незаконне, на його думку, притягнення до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Оцінюючи обставини події, яка стала підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на обсяг доказів, наявних в матеріалах справи щодо постанови №767 про адміністративне правопорушення, та обставини, викладені у письмових заявах сторін, суд доходить висновку про наявність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивач вчинив порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №767 від 14.07.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.33, 210-1, 235, 251, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.І. Стручкова