Справа № 402/1061/25
пров. 2/393/331/25
24 грудня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Подліпенця Є.О.,
за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,
учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представники учасників справи:
представник позивача - Сердійчук Я.Я,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду с-ща Кам'янець цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5006406 від 01.12.2021р. у розмірі 31 085,72 грн. Позов мотивований тим, що 01.12.2021р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" (далі по тексту - ТОВ "МІЛОАН") та ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) укладено договір про споживчий кредит №5006406 у електронному вигляді. Згідно якого ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит в сумі 10 000 грн, строк кредитування 30 днів, зі сплатою комісії за надання кредиту 700,00 грн та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2640,00 грн, які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 26.07.2024 року укладено договір № 26-07/24 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі по тексту - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №5006406 від 01.12.2021р. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за договором №5006406 від 01.12.2021р. Відповідач не виконав своїх обов'язків та не повернув кошти в строки передбачені вищевказаним договором, тому у нього виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 31 085,72 грн, з яких: - 9 215,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); - 21 170,72 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 0,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); - 0,00 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами; - 700,00 грн - заборгованість за комісіями; 0,00 грн - інфляційні збитки; - 0,00 грн - нараховані 3% річних, а тому позивач змушений звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 16.10.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надав.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах, у відсутність нез'явившихся сторін.
Дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, що 01.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №5006406 (індивідуальна частина), відповідно до якого Товариство надало позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 10000,00 грн, строком на 30 днів з 01.12.2021 року (строк кредитування), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (дата платежу) 31.12.2021 року (п. 1.1-1.4 Договору) (а.с. 13-17).
Згідно п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 700,00 грн, які нараховуються за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом 2640,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 Договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.3 Договору).
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п. 1.7 Договору).
Згідно п. 6.1-6.2 Договору, укладення цього Договору здійснюється в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Підписання даного договору відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього договору.
Також до договору додано анкету-заяву на кредит №5006406 від 01.12.2021р., графік плажежів за договором про споживчий кредит №5006406 від 01.12.2021р., паспорт споживчого кредиту №5006406 з інформацією про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку, загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту як додатки до кредитного договору (а.с. 18, 20, 59 зворот).
До договору про споживчий кредит довідку про ідентифікацію особи (а.с. 11).
ТОВ «МІЛОАН» виконав свої зобов'язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти згідно договору №5006406 від 01.12.2021р. в сумі 10 000,00 грн через систему LiqPay (а.с. 12).
26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 26-07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату права вимоги до боржників, а фактор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає право вимоги до боржників, що належить клієнту ТОВ «МІЛОАН», і стає новим кредитором за договором про споживчий кредит, в тому числі і за договором №5006406 від 01.12.2021р. (а.с. 21-30).
На виконання Договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «МІЛОАН» складено Акт прийому - передачі Реєстру Боржників для друку від 26 липня 2024 року та Акт прийому - передачі Реєстру боржників в електронному вигляді від 26 липня 2024 року (а.с. 31- 32).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5006406 від 01.12.2021р. у сумі 31 085,72 грн, із яких: - 9 215,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); - 21 170,72 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 0,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); - 0,00 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами; - 700,00 грн - заборгованість за комісіями; 0,00 грн - інфляційні збитки; - 0,00 грн - нараховані 3% річних (а.с. 34-35, 37).
Відповідач не виконав своїх обов'язків та не повернув кошти в строки передбачені кредитним договором, тому у нього виникла заборгованість, а саме за договором №5006406 від 01.12.2021р., у розмірі 31 085,72 грн, із яких: - 9 215,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); - 21 170,72 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 0,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); - 0,00 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами; - 700,00 грн - заборгованість за комісіями; 0,00 грн - інфляційні збитки; - 0,00 грн - нараховані 3% річних (а.с.8-9 зворот).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Вказані договори укладені у формі електронних документів, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
Будь-яких заперечень стосовно розрахунку заборгованості від відповідача на адресу суду не надійшло.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитними договорами відповідач порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору №5006406 від 01.12.2021р.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги на надані розрахунки кредитів, судом не встановлено. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитними договорами, заборгованість не сплатив, заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов не надав.
Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи, що відповідачу було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань, але ж останній їх належним чином не виконав, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача загальний розмір заборгованості в сумі 31 085,72 грн за договором №5006406 від 01.12.2021р. та задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
Згідно з ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Тому на підставі ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача 13 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до частин 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги в розмірі 13 000,00 грн стороною позивача надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року (а.с.52-55), прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с.56-56 зворот), заявка на надання юридичної допомоги №25 від 01.07.2025 року (а.с.58), витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 року (а.с. 57).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.
При цьому, суд зауважує, що представник позивача участі в розгляді справи не брав, обмежившись надсиланням позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат, через систему «Електронний суд».
Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи № 873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 13 000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатським об'єднанням обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258- 268, 272 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про споживчий кредит №5006406 від 01.12.2021р., яка становить 31 085,72 грн, з них: - 9 215,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); - 21 170,72 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 0,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); - 0,00 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами; - 700,00 грн - заборгованість за комісіями; 0,00 грн - інфляційні збитки; - 0,00 грн - нараховані 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Копію рішення направити сторонам.
Суддя Є.О. Подліпенець