Справа № 190/2199/24
Провадження №1-і/190/1/25
29 грудня 2025 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури про продоження застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
Встановив:
З клопотання прокурора вбачається, що в провадженні П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа стосовно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Під час розгляду справи стосовно обвинуваченої обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Зважаючи на те, що обставини, які були враховані під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, не змінились, а ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшились, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої під час розгляду справи, прокурор просить продовжити дію застосованого запобіжного заходу на 60 днів.
Обвинувачена в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Зазначила, що у неї значно погіршився стан здоров'я і в умовах слідчого ізолятора їй не надається необхідна медична допомога; вона неодноразово зверталась до адміністрації УВП №4 з клопотанням про її обстеження лікарями, однак її клопотання залишились по за увагою. На даний час вона заявила про відмову від прийняття їжі і вимагає зустрічі з уповноваженим з прав людини.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, свої заперечення виклав в письмовій формі та просить долучити заперечення до матеріалів кримінального провадження. Заперечення обґрунтовані тим, шо під час досудового розслідування до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби і під час застосування даного запобіжного заходу, ОСОБА_4 не порушувала покладені на неї зобов'язання. 09.05.2025 року до обвинуваченої було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Захисник просить врахувати, що під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у неї загострилось хронічне захворювання серця, стан здоров'я її значно погіршився і вона потребує негайного лікування, щоб запобігти летальним наслідкам. При цьому, ухвала суду від 04.08.2025 року, якою було доручено ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" провести медичне обстеження ОСОБА_4 , не виконано. Крім того, просить врахувати наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, оскільки вона утримує трьох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше не судима. Отже, просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачена підтримала заперечення свого захисника в повному обсязі.
В судовому засіданні прокурор, посилаючись на підстави подальшого застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що викладені в його клопотанні, просив відмовити в задоволенні клопотання захисника.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
В судовому засіданні 12.11.2025 року стосовно обвинуваченої призначено судово-психіатричну експертизу, обвинуваченій продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 09.01.2026 року.
На даний час експертиза не проведена, експертом визначено дату проведення експертизи - 27 січня 2026 року.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
09.05.2025 року обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом, оскільки не встановлено підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Це дає достатні підстави вважати про реальність ризику переховування обвинуваченої від суду, яка знаючи про тяжкість покарання за вчинене діяння зможе переховуватись від суду.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже, суд приходить до переконання, що застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе запобігти встановленим в ході розгляду ризикам та не сприятиме на даному етапі судового розгляду кримінального провадження, оскільки перебуваючи під домашнім арештом в нічний час доби, ОСОБА_4 порушила його умови, була оголошена судом у розшук, а відтак існують достатні підстави вважати, що обвинувачена зможе перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Оцінюючи аргументи захисника щодо зміни обвинуваченій запобіжного заходу, суд зазначає, що суду не надано достовірних данних, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватись в СІЗО і що могло б слугувати підставою для зміни їй запобіжного заходу.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає обвинуваченій ОСОБА_4 розмір застави.
Керуючись статтями ст.ст.176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 331, 376, 395 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотання сторони захисту- відмовити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 16.00 год. 29 грудня 2025 року по 16.00 год. 27 лютого 2026 року.
Зобов'язати начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)»:
- в найкоротші строки забезпечити проведення обстеження обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та надати суду висновок щодо стану її здоров'я, з обґрунтуванням можливості (неможливості) за станом здоров'я утримувати її в умовах слідчого ізолятору, етапувати до суду для прийняття участі в розгляду кримінального провадження стосовно неї, тощо;
- перевірити повідомлені обвинуваченою факти про те, що в умовах слідчого ізолятору їй не надається необхідна медична допомога, що вона неодноразово зверталась до адміністрації УВП №4 з клопотанням про її обстеження лікарями, однак її клопотання залишились по за увагою, що вона відмовилась від прийняття їжі і вимагає зустрічі з уповноваженим з прав людини, та у разі наявності виявлених порушень, здійснити дії по їх усуненню.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», для відому та виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1