Справа № 761/5137/23
Провадження №1-кп/761/1554/2025
іменем України
16 грудня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12022100100003157 від 02.11.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (відповідно до ст. 89 КК України),
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 4, 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 315 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_9 протягом 2020 року - серпня 2022 року вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 126-1, ч. 4, 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 315 КК України, за таких обставин.
Протягом 2020 року - серпня 2022 року обвинувачений ОСОБА_9 , перебуваючи у шлюбних відносинах із ОСОБА_12 , проживав за адресою: АДРЕСА_3 , та вів спільне господарство разом із останньою та двома дітьми, однією з яких є спільна донька - малолітня ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_12 ? малолітня ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За період спільного проживання ОСОБА_9 виконував функцію батька, в тому числі приймав участь у вихованні згаданих дітей, їх соціальному та побутовому житті.
Крім того, протягом 2020 року - серпня 2022 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), обвинувачений ОСОБА_9 , переслідуючи на меті вчинення розпусних дій сексуально-насильницького характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення малолітньої ОСОБА_13 , з метою штучного розвинення у малолітньої особи статевого інстинкту у збоченій формі, тобто, порушення її нормального фізичного, психічного і соціального розвитку, шляхом посягання на її статеву недоторканість, розуміючи при цьому, що остання в силу свого малолітства не є носієм статевої свободи та не здатна виражати справжнє власне волевиявлення, усвідомлюючи малолітній вік ОСОБА_13 , ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч чинним нормам законодавства, вчиняв розпусні дії інтелектуального та фізичного характеру, які полягали у періодичних непристойних дотиках до статевих органів малолітньої ОСОБА_13 вночі у своєму ліжку, здійсненні ним статевого акту з дружиною - ОСОБА_12 , а також здійсненні статевого акту з падчеркою - ОСОБА_14 у присутності малолітньої ОСОБА_13 в кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Користуючись авторитетом батька для малолітньої потерпілої, своєю віковою та фізичною перевагою, обвинувачений ОСОБА_9 протягом двох років вчиняв протиправні дії, які виразилися в задоволені своєї статевої пристрасті шляхом інтелектуального та фізичного розбещення, незважаючи на вік ОСОБА_9 , відсутність соціального досвіду у даній сфері життя, правильного сприймання та розуміння, морального та соціального значення, правових наслідків, формував у останньої неправильне розуміння змісту та ставлення до статевих відносин, створюючи спотворений соціальний досвід, порушуючи нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток та статеву недоторканість останньої.
Крім того, приблизно у 2020 році (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_9 , який є вітчимом малолітньої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому постійно проживав з нею та достовірно знав, що остання не досягла чотирнадцятирічного віку, розуміючи, що остання в силу свого малолітства не є носієм статевої свободи та не здатна виражати справжнє власне волевиявлення, виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло ОСОБА_14 з використанням геніталій та будь-якого іншого предмету, з використанням безпорадного стану дитини.
Так, у 2020 році (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зайшов у душ, де милася ОСОБА_14 , а далі, користуючись її безпорадним станом, оскільки в силу малолітства ОСОБА_14 не розуміла характер вчинюваних відносно неї протиправних дій, стоячи навпроти дитини, почав руками торкатися її статевих органів, сідниць та молочних залоз, проникати пальцями у піхву, чим здійснив вагінальне проникнення у тіло дитини, примушував ОСОБА_14 торкатися його статевих органів та здійснив оральне проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_14 з використанням статевого органу.
Крім того, діючи повторно, протягом 2020 року - серпня 2022 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), обвинувачений ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, в тому числі цілеспрямовано бажаючи їх настання, перебуваючи в одній з кімнат квартири АДРЕСА_4 , надаючи малолітній ОСОБА_14 психотропні речовини, користуючись безпорадним станом останньої, яка не могла чинити належний опір та уникнути злочинного посягання через свій вік та необізнаність у сфері статевих відносин, клав її на ліжко та облизував язиком статеві органи, при цьому примушував ОСОБА_14 облизувати його статевий орган та здійснював оральне проникнення в тіло потерпілої з використанням геніталій.
Крім того, ОСОБА_9 в період часу з 2020 року по серпень 2022 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , умисно систематично вчиняв домашнє насильство, тобто психологічне та економічне насильство щодо доньки ОСОБА_12 ? малолітньої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільної з ОСОБА_12 малолітньої доньки ? ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які входять до кола його близьких осіб, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілих.
Також обвинувачений ОСОБА_9 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, протягом тривалого часу спільного проживання в одній квартирі за згаданою адресою, систематично вчиняв по відношенню до малолітньої ОСОБА_14 психологічне насильство, яке відобразилося у словесних образах, погрозах, забороні відвідувати школу, примушенні до вживання психотропних речовин, алкоголю та цигарок, а також систематично вчиняв по відношенню до малолітньої ОСОБА_13 фізичне насильство, а саме неодноразово бив ременем по долоням та сідницям, рукою по різних частинах тіла, що в комплексі всіх вчинених дій призвело до психологічного травмування та погіршило якість життя потерпілих. Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 систематично вчиняв по відношенню до малолітніх ОСОБА_14 та ОСОБА_13 економічне насильство, а саме не давав їм їжу, у зв'язку із чим, через свій малолітній вік потерпілі не могли себе обслуговувати і залишались голодні, не забезпечував спальним місцем, засобами гігієни, навчив малолітню ОСОБА_14 здійснювати дрібні крадіжки з магазину. Такі систематичні протиправні дії зі сторони обвинуваченого ОСОБА_9 призвели до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілих.
Також протягом 2020 року - серпня 2022 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем проживання в одній з кімнат квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , обвинувачений ОСОБА_9 , достовірно знаючи що його падчерка - ОСОБА_14 є малолітньою, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою збудження у останньої бажання вжити психотропні речовини, шляхом погроз та демонстрації особистого прикладу вживання психотропних речовин примушував її палити та пити невстановлені психотропні речовини, внаслідок яких у ОСОБА_14 боліла голова та були запаморочення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та повідомив суду, що дійсно, протягом 2020 року - серпня 2022 року, він перебував у шлюбних відносинах із ОСОБА_12 , проживав за адресою: АДРЕСА_3 , спільно із останньою та двома дітьми, однією з яких є спільна донька - малолітня ОСОБА_13 , та донька ОСОБА_12 ? малолітня ОСОБА_14 . Разом з цим протягом даного часу жодних дій, зазначених в обвинувальному акті він не вчиняв, а повідомлення про такі обставини від ОСОБА_14 є наклепом. Крім того, як пояснив обвинувачений ОСОБА_9 , наркотичні засоби ОСОБА_14 давала дружина - ОСОБА_12 , при цьому був лише єдиний випадок застосування до ОСОБА_14 фізичної сили, коли він дізнався про вживання нею наркотичних засобів.
Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні наведених кримінальних правопорушень, вона знайшла своє підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даній справі.
Так, як пояснила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 , допитана за участі спеціаліста та законних представників, що разом із обвинуваченим ОСОБА_9 її мати почала проживати, коли їй було три роки. В ході спільного проживання, обвинувачений ОСОБА_9 часто бив її та матір, використовуючи ремінь. Крім того, вона часто була голодною, оскільки її та молодшу сестру батьки не годували, однак вона завжди намагалась нагодувати молодшу сестру - ОСОБА_13 . Умови проживання були поганими, ліжко, в якому вона спала із сестрою було зламане, однак вітчим спеціально його не ремонтував. Також ОСОБА_9 заборонив їй відвідувати школу у 2020 році. Із раннього їй було відомо, що таке наркотики, як вони виглядають, як їх вживати, які вони мають запахи, оскільки ОСОБА_9 примушував її вживати наркотичні засоби, зокрема курити «траву і сіль», наказував нікому про це не говорити, в іншому випадку - погрожував застосуванням сили до неї. Після вживання таких наркотичних засобів, у неї часто боліла голова, вона не могла заснути. Коли вона лишалась наодинці із вітчимом, тобто ОСОБА_9 , а саме по декілька разів на тиждень, він її роздягав, роздягався сам і по декілька годин торкався її грудей, статевих органів, примушував її торкатись його статевого органу. Коли це відбувалось, вона відчувала фізичний біль. Одного разу ОСОБА_9 намагався позбавити її цноти, однак у нього це не вийшло. Також в ході допиту ОСОБА_14 повідомила, що знає як виглядає статевий акт між чоловіком та жінкою, та знає, що при цьому відбувається. Покинути кімнату в таких випадках ОСОБА_14 не могла, оскільки вітчим - ОСОБА_9 їй погрожував фізичною розправою і вчиняв все проти її волі. При цьому потерпіла ОСОБА_14 зазначила, що іноді при статевому акті між її вітчимом - ОСОБА_9 та мамою була присутня її молодша сестра - ОСОБА_13 . Крім того, потерпіла ОСОБА_14 зазначила, що її мати знала про те, що робить ОСОБА_9 , оскільки і сама декілька разів була присутня при його діях. Також потерпіла ОСОБА_14 пояснила, що часто, коли ОСОБА_9 її купав, він облизував її статеві органи і вимагав від неї облизувати його статевий орган та проникав в неї орально.
За наслідками проведеного допиту потерпілої ОСОБА_14 , спеціаліст ОСОБА_15 , яка відповідно до вимог КПК України, була присутня під час вказаного допиту потерпілої, зазначила, що потерпіла ОСОБА_14 відтворює події, які мали місце за її участі та участі обвинуваченого ОСОБА_9 без ознак перебільшення, фантазії чи інших проявів, які б свідчили про її намагання надати суду викривлену або неправдиву інформацію щодо обставин, пов'язаних з обвинуваченням.
Як пояснила в ході допиту свідок ОСОБА_16 - психолог у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей (далі - Центр), із жовтня 2021 року працює на вказаній посаді і до її обов'язків відноситься корекційна, розвивальна робота, первинна профілактика та психотерапевтична профілактика. Із потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_13 познайомилась у вересні 2022 року, колі дівчат доставили до їх Центру. Далі свідок ОСОБА_16 пояснила, що із самого початку роботи із потерпілими бачила, що діти перебувають в занедбаному стані, вдягнуті в брудні та неякісні речі, весь час були налякані і через деякий час професійного спілкування почали розповідати, як вони жили раніше вдома. Потерпіла ОСОБА_14 під час розмов повідомила їй, що протягом двох останніх років проживання в родині у неї були статеві зносини із вітчимом - ОСОБА_9 . Крім того, свідок ОСОБА_16 пояснила, що потерпілі були обізнані про процес вживання наркотичних та психотропних речовин, знали, як вони виглядають та який мають запах. Також діти скаржились на фізичне та емоційне насилля із боку обвинуваченого ОСОБА_9 . Також свідок ОСОБА_16 пояснила, що розвинута уява потерпілої ОСОБА_14 відповідає нормам, при цьому дитина в такому віці не володіє такою кількістю знань про інтимні стосунки і отримати їх могла під час статевих зносин із обвинуваченим ОСОБА_9 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомила, що у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей вона працює із 2014 року на посаді вихователя і до її обов'язків входить виховання дітей, освітня діяльність дітей та підготовка їх до освітніх закладів. Із потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вона познайомилась у вересні 2022 року, коли дівчат доставили до Центру. Під час спілкування із потерпілою ОСОБА_14 , остання їй повідомила, що закінчила тільки три класи в школі, що її батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_12 вели аморальний спосіб життя, вживали алкоголь та наркотичні засоби. Крім того, потерпіла повідомила їй, що вживала раніше наркотики, розповідала, як саме вона це робила та які відчуття при цьому виникали. Крім того, повідомила, що ОСОБА_14 розповідала всім одне і те саме, і, на її думку, це є правдою.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомила, що у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей працює з 2015 року (на момент допиту - на посаді медичної сестри), і до кола її обов'язків входить медичний догляд за дітьми. Із потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вона познайомилась у вересні 2022 року, коли дівчат доставили до Центру. Свідок проводила медичний огляд дітей і встановила, що у ОСОБА_14 на статевих органах наявний вірус папіломи людини. При спілкуванні потерпілі повідомили їй, що вони проживали в поганих умовах, розповідали як обвинувачений ОСОБА_9 бив їх матір ОСОБА_12 , згадали як він побив ОСОБА_13 за те, що вона без дозволу взяла їжу. Також розповідали, що обвинувачений не пускав їх до школи. Потерпіла ОСОБА_14 при подальшому спілкуванні розповіла їй, що регулярно вступала у статевий зв'язок із ОСОБА_9 , казала, що спочатку це було боляче, а потім вже ні. Розповіла про випадок, коли її мати ОСОБА_12 попросила зробити «татові приємно, щоб він її не побив». На її думку, діти захищали таким чином свою матір. Крім того, повідомила, що, на її думку, описані потерпілими події є правдивими.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується дослідженими письмовими доказами, які долучені до матеріалів судового провадження, а саме:
-Рядом витягів з ЄРДР у кримінальних провадженнях № 12022100100003157 від 02.11.2022, № 12022100100003754 від 23.12.2022, № 12023100100000449 від 03.02.2023, № 12023100100000447 від 08.02.2023, № 12023100100000448 від 08.02.2023, № 12023100100000450 від 08.02.2023, постановами про об'єднання кримінальних проваджень у провадження № 12022100100003157 від 02.11.2022, відповідно до яких проводилось досудове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох років дій сексуального характеру відносно малолітніх ОСОБА_14 , 15.07.2011, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнього насильства (за адресою: АДРЕСА_3 ), схиляння малолітньої ОСОБА_14 , 15.07.2011, до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин;
-Актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 , від 12.08.2022, відповідно до якого Службою у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації проведено негайне вилучення із родини малолітніх ОСОБА_14 та ОСОБА_13 із подальшим поміщенням до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Крім того, відповідно до даного акту у зазначеній квартирі непридатні умови для проживання та повністю відсутні умови для виховання та розвитку дітей;
-Професійним висновком кандидата психологічних наук ОСОБА_19 за результатами проведення психологічної роботи із потерпілою ОСОБА_14 в умовах приміщення «Зеленої кімнати» від 26.10.2022, метою якої було проведення психологічного дослідження потерпілої дитини на предмет встановлення об'єктивної інформації щодо питання ймовірності вчинення сексуального насильства щодо малолітньої, специфіки її взаємодії з наркотичними засобами та проведення психологічної профілактики та корекції відхилень, згідно з яким:
?відповідно до свідчень малолітньої ОСОБА_14 , відносно неї протягом кількох років вчинялись розпусні дії, зокрема її примушували до орального сексу та здійснювались сексуальні маніпуляції із її статевими органами без повного проникнення. При описі ситуації, її вербальні та невербальні реакції в більшості випадків були конгруентними, що свідчить про достатній рівень правдомовності щодо питань фізичного та сексуального насильства;
?малолітня ОСОБА_14 чітко називає особу, що вчинила відносно неї розпусні дії, а саме її вітчим ОСОБА_20 . При цьому дитина дає опис статевих органів вітчима. За словами потерпілої ОСОБА_14 її вітчим примушував її до орального сексу ще із молодшої школи, паралельно примус він здійснював і відносно її матері. Вітчим ОСОБА_20 , за її словами, проявляв постійно агресію, особливо неконтрольованим був у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Під час спалахів агресії він завдавав фізичного насильства малолітній ОСОБА_14 та її матері ОСОБА_21 . Дівчинка продемонструвала на тілі сліди шрамів та описувала ситуації, коли вони були завдані, а також свідчила про переломи в неї та матері, винуватцем яких був її вітчим ОСОБА_22 ;
?малолітня ОСОБА_14 розуміла значення вчинених відносно неї дій і добре володіє сексуальною термінологією. Проте дитина не могла чинити опір, оскільки була частиною деструктивної сімейної системи із сформованим акомодальним синдромом (адаптацією до травми). Малолітня ОСОБА_14 співчувала своїй матері, яка постійно переживала насильство в сім'ї і водночас дитина зазначає, що матір не захищала її, а до певної міри сприймала дитину в якості конкурента (про що свідчить той факт, що матір хотіла піти із сім'ї і залишити малолітню ОСОБА_14 своєму чоловікові ОСОБА_9 );
?віковий розвиток малолітньої ОСОБА_14 має різні рівні відповідності норми. Дитина мислить дорослими категоріями, що випереджає відповідний рівень вікового розвитку, водночас вона зазначає, що не вчилася у третьому класі і в освітніх питаннях дуже сильно відстає від своїх ровесників;
?психологічний розвиток малолітньої ОСОБА_14 , відповідає рівню більш дорослої особи, що свідчить про те, що їй в ранньому віці довелося часто вирішувати «дорослі» питання, що сформувало «дорослість» її поведінки в певних аспектах життєдіяльності;
?малолітня ОСОБА_14 правильно сприймає обставини подій, які пережила та може давати показання;
?на момент проведення опитування дитини в «Зеленій кімнаті» у малолітньої ОСОБА_14 не виявлено ознак психічних захворювань, проте виявлено ознаки психотравмівного досвіду, що в майбутньому може спричинити розвиток психічних розладів;
?малолітня ОСОБА_14 зазначає, про тривале вживання наркотичних та психотропних речовин. На момент проведення опитування дитини в «Зеленій кімнаті» термін невживання нею наркотичних речовин, за її словами, складає порядку півтора місяці та співпадає із часом її перебування в дитячому закладі;
?малолітня ОСОБА_14 достатньо добре розбирається в наркотичних речовинах, чітко описує форму і види наркотиків, описує умови та способи вживання наркотичних речовин, а також свій стан під час дії наркотичних речовин;
?до малолітньої ОСОБА_14 був здійснений психологічний вплив з боку її вітчима ОСОБА_23 щодо примушування її до вживання наркотичних речовин, зокрема солей, маріхуани, шишок гашишу. Під впливом вітчима до вживання наркотичних речовин була також залучена матір дитини,
-Протоколом огляду від 17.01.2023, відповідно до якого оглянуто CD-диск із відеозаписом проведення психологічної роботи із малолітньою ОСОБА_14 на базі «Зеленої кімнати» Солом'янського УП ГУНП у м. Києві від 26.10.2022;
-Професійним висновком кандидата психологічних наук ОСОБА_19 за результатами проведення психологічної роботи із потерпілою ОСОБА_14 в умовах приміщення «Зеленої кімнати» від 25.11.2022, згідно з яким:
« ОСОБА_13 ймовірніше за все не вчинялися розпусні чи насильницькі в її сім'ї, оскільки вона була рідною донькою для обох батьків, проте дитина намагається переключати увагу при запитаннях на сексуальну тематику, що не дозволяє зробити однозначного висновку.
На питання «Чи була малолітня ОСОБА_13 очевидцем розпусних дій або статевих актів, які вчинялися в її родині, якщо так, то яких саме і відносно кого» - важко дати однозначну вичерпну відповідь, оскільки на словах дитина відкидає таку ймовірність, водночас при запитаннях подібного змісту в неї змінюються невербальні реакції, у невербальних реакціях проявляється страх і вона відмовляється давати відповіді на ці питання, що, в першу чергу, обумовлено її страхом втрати батьків і страхом залишитися в дитячому закладі.
Віковий розвиток малолітньої ОСОБА_13 у сфері пізнавальних процесів має ознаки відставання, що обумовлено специфікою батьківської родини і не належною турботою про розвиток дитини.
Психологічний розвиток малолітньої ОСОБА_13 відповідно до фіксації потреб відповідає фалічній фазі розвитку (3-6 років).
У малолітньої ОСОБА_13 на момент роботи у Зеленій кімнаті не було виявлено ознак психічних захворювань.
Малолітня ОСОБА_13 має позитивний образ себе, але також має базову недовіру до світу (яка формується в перший рік життя дитини). Дитина перебуває у фрустрації щодо життєвої ситуації (психічний стан, що виражається в характерних переживаннях і поведінці, які викликані об'єктивно/суб'єктивно непереборними труднощами на шляху до досягнення мети, розбіжностями реальності з очікуваннями, тобто певний стан оманливих сподівань.
В поведінці та загальному стані малолітньої ОСОБА_13 відсутні ознаки вживання наркотичних чи психотропних речовин. Проте, дитина зазначає, що матір давала їй один раз «спробувати шишку». Ймовірніше за все малолітня ОСОБА_13 не була втягнена в регулярне вживання наркотичних речовин, хоча це і не виключає ймовірність «періодичних проб». Але малолітня називає наркотичні речовини, що свідчить про те, що вона була присутня в розмовах про них і ймовірніше за все при вживаннях членів родини.
На малолітню ОСОБА_13 ймовірніше за все не здійснювався плив на з боку інших осіб в родині, пов'язаний із схилянням останньої до вживання алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин, хоча це і не виключає імовірність «задоволення інтересу дитини» щодо речовини і давання їй звання «на пробу».
Малолітня ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є однозначно визначеною жертвою сексуального насильства в сім'ї на відміну від її старшої сестри ОСОБА_14. Складність підтвердження чи відкидання ймовірності сексуального насильства над дитиною обумовлено тим, що на словах дитина відкидає таку ймовірність, водночас при запитаннях подібного змісту в неї змінюються невербальні реакції, у невербальних реакціях проявляється страх і вона відмовляється давати відповіді на питання щодо сексуальних проявів батьків, що, в першу чергу, обумовлено її страхом втрати батьків і страхом залишитися в дитячому закладі. Дитина має ознаки фрустрації і мріє повернутися до батьківського дому, який на рівні несвідомого все ж таки асоціюється із небезпекою. Малолітня ОСОБА_13 не була залучена батьками до регулярного вживання наркотичних речовин, хоча і залучалася до «проби їх». Малолітня ОСОБА_13 , 2015 р. н., потребує психологічної допомоги та корекції.».
-Висновком судово-психіатричного експерта № 688, відповідно до якого:
? ОСОБА_14 у досліджений за матеріалами кримінального провадження період, а саме із початку 2020 року до серпня 2022 року не була здатна розуміти значення вчинених відносно неї дій обвинуваченим ОСОБА_9 та, відповідно, не могла чинити їм опір;
?рівень психічного розвитку ОСОБА_14 відповідає нормі її вікового періоду, разом з тим має місце педагогічна занедбаність;
? ОСОБА_14 , з урахуванням її вікових особливостей, у досліджуваний період була здатна правильно сприймати фактичну сторону подій, що мають значення у кримінальному провадженні, та здатна надавати відповідні показання по ним,
-Висновком судово-психіатричного експерта № 695, відповідно до якого:
? ОСОБА_13 , із урахуванням психологічних та вікових характеристик, не була здатна розуміти значення вчинених відносно неї дій та не здатна була чинити їм опір;
?рівень психічного розвитку ОСОБА_13 в цілому відповідає нормативним показникам. Наявні ознаки мікросоціальної та педагогічної занедбаності;
? ОСОБА_13 , з урахуванням її психологічних характеристик, здатна правильно сприймати виключно зовнішній бік обставин, які мають значення для провадження, та може надавати відповідні показання;
?до загальної психологічної характеристики ОСОБА_13 відносяться: достатній рівень сформованості та протікання когнітивних процесів, педагогічна та мікросоціальна занедбаність, обізнаність в темах, які не є типовими інтересами дитини даного вікового періоду;
-Висновком експерта № СЕ-19/111-23/1709-КТ, відповідно до якого на флеш-накопичувачі, вилученому за місцем проживання ОСОБА_9 , виявлено 19 відеофайлів, а також виготовлено «образ» (бінарну копію) такого накопичувача, файл звіту записано на DVD-диск.
-Протоколом огляду від 19.01.2023, відповідно до якого було оглянуто DVD-диск (отриманий внаслідок проведення експертизи № СЕ-19/111-23/1709-КТ), на якому наявні відеофайли порнографічного характеру.
-Висновком експерта № СЕ-19/111-23/807-КТ, відповідно до якого на мобільному телефоні та флеш-накопичувачі, вилучених за місцем проживання ОСОБА_9 , виявлено окремі фото- та відеофайли, файл звіту записано на флеш-накопичувач.
-Протоколом огляду від 17.01.2023, відповідно до якого було оглянуто флеш-накопичувач (отриманий внаслідок проведення експертизи № СЕ-19/111-23/807-КТ), на якому наявні фото- та відеофайли, частина з яких є порнографічного характеру.
В контексті оцінки цих доказів, суд бере до уваги те, що хоча фото- та відеофайлів, які безпосередньо підтверджують вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, на відповідних цифрових носіях, вилучених за місцем проживання останнього, не виявлено, однак, зважаючи на зміст та характер таких файлів (наявність на них оголених зображень осіб жіночної статі, в тому числі таких, які за своїми зовнішніми ознаками можуть бути неповнолітніми), на переконання суду, такі обставини очевидно вказують на хворобливу зацікавленість ОСОБА_9 подібним контентом.
Водночас, суд визнає неналежними доказами наступні документи через те, що вони за своїм змістом прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні:
-Висновок судово-медичного експерта № 042-1487-2022;
-Висновок судово-медичного експерта №041-1456-2022;
-Висновок судово-медичного експерта №042-1498-2022.
Крім того, сторона обвинувачення посилається в обвинувальному акті та те, що обвинувачений ОСОБА_9 , продовжуючи свою злочинну діяльність, протягом 2020 року - серпня 2022 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) вступав в статевий зв'язок з малолітньою ОСОБА_14 шляхом анального прокинення у тіло дитини, яка не досягла 14 років, із використанням геніталій не менше 10 раз.
Водночас потерпіла ОСОБА_14 в ході допиту заперечила факт щодо дій обвинуваченого ОСОБА_9 з приводу анального проникнення, при цьому згадані висновки судово-медичних експертів № 042-1487-2022, №041-1456-2022 також не підтверджують беззаперечно дані обставини, оскільки, як послались експерти у вказаних висновках, відповідні пошкодження в області задньопрохідного отвору ОСОБА_14 могли утворитись за рахунок інших факторів.
У зв'язку із зазначеним, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_9 наведенні посилання (вчинення ОСОБА_9 дій сексуального характеру стосовно потерпілої ОСОБА_14 , пов'язаних із анальним проникненням в її тіло з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета).
Отже на підставі викладеного, суд вважає досліджені докази, які покладає в основу обвинувачення, такими, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому дій.
При цьому головним чином суд зважає на показання потерпілої ОСОБА_14 , яка, незважаючи на свій незрілий вік, а також психологічну травмованість через наведені епізоди (протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_9 ), в судовому засіданні підтвердила наявність тих обставин, які становлять основний зміст обвинувачення, а сам факт заперечення потерпілою окремих злочинних проявів ОСОБА_9 , що, як наслідок, призвело до виключення з обвинувачення таких посилань, на переконання суду, свідчить про максимальну щирість і правдивість показань потерпілої ОСОБА_14 , та намагання всеосяжно висвітлити реальні обставини і події, що мають значення для цього кримінального провадження.
Що ж стосується показань самого обвинуваченого ОСОБА_9 , у яких останній заперечував свої протиправні дій, то такі показання, на думку суду, не узгоджуються із сукупністю досліджених доказів, та, більше того - спростовуються ними, а відтак у такий спосіб обвинувачений ОСОБА_9 намагається ввести суд в хибний бік встановлення об'єктивної істини задля уникнення належної відповідальності.
За таких обставин, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 своїми діями вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди з використанням геніталій та будь-яких інших предметів (зґвалтування), то такі його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України.
Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_9 , які виразилися у діях сексуального характеру, пов'язаних з оральним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди з використанням геніталій та будь-яких інших предметів (зґвалтування), повторно, суд кваліфікує за ч. 6 ст. 152 КК України.
Також розпусні дії обвинуваченого ОСОБА_9 щодо малолітньої особи, будучи членом сім'ї, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 156 КК України.
Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_9 , які виразилися у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного та економічного насильства відносно близької особи, що призвело до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілих, суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України;
Також, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 вчинив схиляння неповнолітньої особи до вживання психотропних речовин, то такі його дій суд кваліфікує за ч. 2 ст. 315 КК України.
Згідно зі ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , судом не встановлені.
Згідно зі ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , суд визнає такі (за виключенням злочинів, де такі обставини враховані у склад кримінального правопорушення):
- вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та у присутності дитини;
- вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах;
- вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває у матеріальній чи іншій залежності від винного.
Так, відповідно до ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Отже суд враховує відповідні обтяжуючі обставини лише в контексті тим кримінальних правопорушень, в яких вони не є кваліфікуючими ознаками цих кримінальних правопорушень.
Разом з тим суд не бере до уваги та не враховує таку обтяжуючу обставину як рецидив злочину, оскільки відповідно до вимоги про судимість ОСОБА_9 останній був судимий вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.01.2011 за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та 2 місяці, а 15.05.2012 ОСОБА_9 звільнено умовно-достроково (із застосуванням положень ст. 81 КК України) від відбування покарання (з невідбутим строком 1 рік та 2 дні) на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.05.2012.
Отже, з урахуванням положень ст. 89-90 КК України, на момент вчинення кримінальних правопорушень, що становлять зміст обвинувачення у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_9 вважається раніше не судимою особою, а тому і посилання на обтяжуючу обставину - рецидив злочину виключається.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд бере до уваги, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працездатний, але офіційно не працює, не є інвалідом, одружений, позбавлений батьківських прав, державних нагород не має.
Також суд бере до уваги, що злочинні дії ОСОБА_9 були тривалими в часі та призвели до психологічного травмування малолітніх потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , при цьому згідно з висновками спеціалістів в майбутньому можуть суттєво негативно вплинути на життя потерпілих дітей шляхом травмування психологічного здоров'я, деформації здорового уявлення про морально-етичні, соціальні норми, а також про інститут сім'ї.
При призначенні покарання суд також бере до уваги положення ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Саме тому, на переконання суду, є всі підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарань виключно у виді позбавлення волі, із застосуванням додаткового виду покарання (за ч. 2 ст. 156 КК України) - позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з роботою чи організацією дозвілля з особами до 18 років, строком на 3 роки.
При цьому застосування до обвинуваченого максимально суворого покарання у виді довічного позбавлення волі, на переконання суду, не зменшуючи жодним чином надзвичайну суспільну небезпеку протиправних проявів зі сторони ОСОБА_9 , в даному конкретному випадку не буде узгоджуватися із загальними засадами призначення покарання. Так, суд зважає на те, що невідворотних тяжких наслідків не настало, і злочинна поведінка обвинуваченого не супроводжувалося систематичними діями агресивно-насильницького характеру. Крім того, судом встановлено, що на час розгляду даної справи психоемоційний стан малолітньої потерпілої сторони відновлюється, і остання проживає у новій сім'ї, в умовах довіри і безпеки. Отже в цьому випадку тих виключних обставин, які б свідчили про необхідність застосування найсуворішого виду покарання - довічного позбавлення волі, судом не виявлено.
Водночас, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу, а саме якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минув трирічний строк.
Судом встановлено, що з моменту вчинення ОСОБА_9 нетяжкого злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, найсуворіша санкція якого передбачає покарання до двох років позбавлення волі, минув відповідний строк, передбачений ст. 49 КК України, а тому, на переконання суду, ОСОБА_9 слід звільнити від покарання, призначеного за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Враховуючи всі обставини даної справи, відповідно до правил ст. 70 КК України, на думку суду, при визначенні остаточного покарання, слід застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Також, беручи до уваги наявність реальних ризиків непроцесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 , зокрема, ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ухилення від відбування призначеного покарання, враховуючи також і обставини вчинення злочину, повне заперечення винуватості, що суд оцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності, на переконання суду, до набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_9 , у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі в сумі 7 551 грн 20 коп., пов'язані з проведенням експертних досліджень (№ СЕ-19/111-23/807-КТ, № СЕ-19/111-23/1709-КТ) - необхідно стягнути з ОСОБА_9 .
Процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням інших експертних досліджень, які суд не покладає в основу обвинувального вироку (через їх неналежність), на загальну суму 7 337 грн - необхідно покласти на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_11 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 2 ст. 156, ч. 4, 6 ст. 152, ч. 2 ст. 315 КК України, за які призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком:
- за ст. 126-1 КК України - 1 рік;
- за ч. 2 ст. 156 КК України - 7 років, із позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з роботою чи організацією дозвілля з особами до 18 років, строком на 3 роки;
- за ч. 4 ст. 152 КК України - 13 років;
- за ч. 6 ст. 152 КК України - 15 років;
- за ч. 2 ст. 315 КК України - 7 років.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_11 від покарання, призначеного за ст. 126-1 КК України, у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, у спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_24 остаточне покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з роботою чи організацією дозвілля з особами до 18 років, строком на три роки.
Строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_24 даним вироком, рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 грудня 2022 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення (з 23 грудня 2022 року по день набрання вироком законної сили) з розрахунку один день попереднього ув'язнення - за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_11 , у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням експертного дослідження на загальну суму 7 551 грн 20 коп. - стягнути з ОСОБА_11 .
Інші процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням експертних досліджень на загальну суму 7 337 грн - покласти на рахунок держави.
Після набрання вироком законної сили, речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: мобільні телефони Xiaomi, Samsung, флеш накопичувач, паспорт на ім'я ОСОБА_9 - повернути належним володільцям, інші речові докази - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Судді
___________________ __________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3