Справа №760/26408/25
3/760/7383/25
25 грудня 2025 року Cуддя Солом'янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , пенсіонерки, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02.09.2025 близько 14 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виявилось у хапанні за волосся та образах нецензурною лайкою, чим завдала шкоди психологічному здоров'ю останньої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 02.09.2025 приїхала в гості до свого сина. Близько 14 год. 00 хв., вийшовши з кімнати, вона виявила на підлозі в коридорі залишки піци, які, на її думку, були залишені ОСОБА_2 , падчеркою її сина. Вона зробила дівчинці зауваження та попросила прибрати за собою, однак остання не відреагувала та відмовилася виконувати прохання. При цьому, зазначила, що лише схопила дівчинку за халат і одразу відпустила, однак не ображала дівчину та більш того, не хапала її за волосся.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що обставини конфліктної ситуації, яка виникла між її донькою ОСОБА_2 та матір'ю її співмешканця ОСОБА_1 , їй невідомі. Зазначила, що 02.09.2025, повернувшись додому, вона виявила відсутність доньки. Самостійні пошуки результату не дали, у зв'язку з чим вона звернулася до поліції. Згодом доньку було знайдено. Інших відомостей повідомити не змогла.
В судовому засіданні малолітня ОСОБА_2 у присутності свого законного представника ОСОБА_3 пояснила, що 02.09.2025 перебувала в кімнаті батьків і переглядала відео, коли до кімнати зайшла бабуся ОСОБА_1 , яка одразу почала кричати, хапати і тягти її за волосся та вимагати прибрати піцу, що лежала на підлозі. За словами дівчинки, вона дуже злякалася, схопила халат і взуття та вибігла в коридор, а потім пішла до коменданта гуртожитку, яка заспокоїла її та посадила в окрему кімнату. Також зазначила, що на теперішній час стосунки з вітчимом є напруженими, оскільки він також підвищує на неї голос після вживання алкогольних напоїв. Повідомила, що після події 02.09.2025 ОСОБА_1 до них додому більше не приїжджає та спілкування між ними відсутнє.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , малолтіньої ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №632329 від 02.09.2025 (а.с.1), рапорт (а.с.2-3,4), письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.09.2025 (а.с.5), письмові пояснення ОСОБА_2 від 02.09.2025 (а.с.7), письмові пояснення ОСОБА_4 від 02.09.2025 (а.с.9), письмові пояснення ОСОБА_5 від 02.09.2025 (а.с.10), суд дійшов висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Суд критично оцінює доводи правопорушниці ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла домашнього насильства стосовно малолітньої ОСОБА_2 , оскількивони мають характер заперечення вини та не підтверджуються матеріалами справи, а натомість спростовуються послідовними, логічними й узгодженими між собою поясненнями малолітньої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні у присутності законного представника, її письмовими поясненнями, а також іншими дослідженими доказами. Суд враховує відсутність у малолітньої заінтересованості в наданні неправдивих показань, характер її поведінки після події та дійшов висновку, що заперечення ОСОБА_1 є необґрунтованими і не спростовують факту вчинення щодо неповнолітньої психологічного та фізичного насильства.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує наступне.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 23, 33, 34, 35, 39-1, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Кравченко