Справа № 752/24094/25
Провадження №: 3/752/10440/25
29.12.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 місце реєстрації - АДРЕСА_2
за участі ОСОБА_1 ,
До Голосіївського районного суду міста Києва від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом серії ВАД № 288801, в якому зазначено, що 16.09.2025, перебуваючи у приміщенні магазину "Велмарт" за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 8, здійснила крадіжку товару, а саме: продуктів харчування з полиці на суму 168,36 грн без ПДВ (овочі гриль, вагою 0,236 кг, палички курячі особливі, вагою 0,082 кг, салат традиційний 0,674 кг, котлета по-київські, вагою 0,106 кг, пакет). Такі дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
До протоколу в якості доказів приєднано заяву начальника охорони об'єкту ОСОБА_2 від 16.09.2025, розписку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про факт приналежності товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Фудком", довідку про вартість викраденого товару, рапорт оперативного чергового спецлінії "102" від 16.09.2025, дані з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України "АРМОР" щодо складання протоколів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна (вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), шахрайство, привласнення чи розтрати. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Судом (суддею) матеріали справи про адміністративне правопорушення скеровувалися до відділку поліції для належного оформлення - доставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до зали суду. Постанову суду було виконано та громадянку ОСОБА_1 доставили до суду для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
29.12.2025 доставлена до суду ОСОБА_1 повідомила, що перебувала у магазині "Велмарт" 16.09.2025, обрада продукти харчування, які описані в протоколі, поклала в пакет. на касі розрахувалася лише за дві піци та за цигарки, адже не решту товарів, які були у пакеті у неї не вистачило грошей. пакет з неоплаченими товарами вона залишила на касі та вийшла з магазину з піцами і цигарками. Натомість наздогнав охоронець, віддав їй пакет з неоплаченими товарами і вимагав повернутися до магазину. Пізніше охорона магазину та викликала поліцію. Наголошувала на тому, що з магазину не виносила неоплачений товар і вся ситуація стала для неї приводом для сорому і пригнічення.
Уважно дослідивши наявні матеріали, заслухавши усні пояснення ОСОБА_1 , суд (суддя) доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП є умисел.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Матеріали, які надійшли до суду, не містять належних і достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення майна.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 у графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" зазначила, що не визнає вину.
До протоколу не приєднано документального підтвердження того, що ОСОБА_1 16.09.2025 о 17:13 у магазині "Велмарт" викрала товар на суму 168, 36 грн без ПДВ, зокрема, відсутні відеозаписи, свідчення очевидців, особисті визнавальні пояснення.
Довідка, заява про викрадення не вказують на особу ОСОБА_1 , а тому не мають у цій справі доказового значення, адже не містять у собі даних про спосіб вчинення дрібного викрадення майна, виявлення особи - крадія тощо.
З поданих до суду матеріалів взагалі не видається за можливе установити як і коли працівники поліції виявили ОСОБА_1 як особу, яка вчинила дрібне викрадення майна у вищевказаному магазині, як ці товари виявлено, а якщо вони викрадені - то як вони виявилися залишеним на зберігання працівникові магазину.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку неможливістю встановлення складу адміністративного правопорушення на підставі тих документів, які надійшли до суду.
Керуючись ст. 9, 23, 51, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко