Справа № 752/17141/25
Провадження №: 1-кс/752/6069/25
17 грудня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ БЕБ у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР відповідно до ст. 214 КПК України, -
встановив:
ОСОБА_3 звернулась за скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ТУ БЕБ у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР відповідно до ст. 214 КПК України, яка мотивована тим, що нею подано два письмових звернення до Держаного бюро економічної безпеки України із повідомленням про можливе вчинення кримінального правопорушення компанією inCruises Internationali LLC та пов'язаним особами, га що тримала відповідь про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР.
Заявником подавались заяви про розгляд скарги за її відсутності, також нею надіслано додаткові пояснення.
Від ТУ БЕБ у м. Києві надійшли заяви у яких зазначається, що заява ОСОБА_3 уважно розглянута та надано відповідь заявнику листом від 27062025 № 23.24/3.4/2/9615-25. Також зазначено, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах та повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що обов'язково мають бути внесені до ЄРДР, що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2019 по справі № 818/15/18.
Дослідивши матеріали скарги, долучені до неї матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року, справа №556/450/18, згідно якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №373/18/23).
До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частина 1 статті 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та вищезазначеним правовим позиціям Верховного Суду.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події кримінального правопорушення, відповідно до ст.11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що уповноваженою особою ТУ БЕБ у м. Києві вчинено бездіяльність, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість доводів скарги, а тому вона задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 9,214, 303-307, 309,369-372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ БЕБ у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР відповідно до ст. 214 КПК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1