Справа № 570/4569/25
Номер провадження 2/570/2149/2025
22 грудня 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінасова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») в особі представника Сімутіної А.А. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідачки 15388,20 грн заборгованості за кредитним договором та понесені товариством судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 20 березня 2021р. між між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 751145008.
14.01.2025 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/17, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти га передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
27.02.2025р. між ТОВ «ТАЛЮН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0225-Ш, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛЮН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛЮН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 (витяг з Реєстру прав вимоги №2 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15388,20 гри., з яких:
- 6000 грн. - сума заборгованості за основним боргом;
- 9388,20 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 0 грн. - неустойка.
Відповідачка ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилася непогашена заборгованість.
Зважаючи на викладене, позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості у розмірі 15388,20 грн., з яких 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9388,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою суду від 11.09.2025 р. позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.10.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом учасників.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просить суд про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак в судове засідання не з'явився повторно, причини неявки суду не повідомила, відзив до суду не подала. До суду повернувся поштовий конверт, надісланий за зареєстрованим місцем проживання відповідача з відміткою про невручення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки особі. Зазначена позиція висвітлена в постанові ВС України у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 року у справі № 760/25978/13-ц, провадження № 61-6788св22, висновки якої підлягають врахуванню для судів інших інстанцій. Також про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. За таких обставин суд, враховуючи відсутність заперечень сторони позивача, відсутність відзиву від відповідача, прийшов до висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення.
Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів в заочному порядку.
Дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
1.Щодо наявності заборгованості відповідачки за кредитним договором №751145008.
Судом встановлено, що 20 березня 2021р. між між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 751145008.
Договір укладено відповідачкою в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису вчиненим одноразовими ідентифікаторами згідно із Законом України "Про електронну комерцію", котрий надсилався на належний відповідачці номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Договір підписано електронним підписом в формі одноразового ідентифікатора 821350.
Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачкою, спрямованих на укладення кредитного договору в обраний спосіб, такий не був би укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.
Після підписання електронним підписом кредитного договору, договору позики і прийняття акцепту оферти у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у товариств виникли зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до п.1.1. вказаного кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит, на суму 2000 гри 00 коп. (дві тисячі гри. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»
Пунктами 1.2.-1.3. кредитного договору передбачено, що Кредит надається строком на 11 (одинадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту. Сторони погодили, що строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:
ї = 30 - (X - У), де:
Ъ - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період;
X - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду;
V - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця).
При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо У > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.
Як погоджено сторонами договору у п.1.4. за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредтодавцю процент за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
- виключно в Дисконтний період нараховувати процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 438,00 (чотириста тридцять вісім) процентів річних, шо становить 1Д0 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
Також 20.03.2021р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору № 751145008 вад 20.03.2021 р.
Змістом цієї угоди передбачено, що сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 4000 грн 00 коп. з 20.03.2021 р, на строк дії Договору № 751145008 від 20.03.2023 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов'язання щодо їх виконання. Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 6792 грн 00коп. (шість тисяч сімсот дев'яносто дві грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 792 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 6000 грн. 00 коп.
Відповідно до платіжних доручень № 69bOeU'2-9905-4615-a398-eac658ef9894 та №339H3c9-728b-477c-a2b2-2a9d8d6f049i, сформованих АТ «Альфа-Банк» від 20.03.2021р., TOB "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" здійснило два перекази грошових коштів розміром 2000,00 грн та 4000,00 грн відповідно, на рахунок відповідачки ОСОБА_1 .
Відтак, «ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за кредитним договором в частині надання відповідачці коштів у загальній сумі 6000,00 грн. виконало в повному обсязі.
Заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за кредитним договором №751145008 наведена у розрахунках заборгованості, складених ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідно до яких відповідачці за кредитним договором нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 9 388,20 грн. Відповідно до згаданих розрахунків заборгованості сума заборгованості за тілом складає 6000,00 грн.
Відповідачкою доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо повернення коштів за кредитним договором чи доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості або контррозрахунку сум заборгованості, суду не надано.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 04 липня 2018 року (справа №310/11534/13-ц), в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року (справа №300/438/18).
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
2. Щодо відступлення права вимоги позивачеві.
14.01.2025 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/17 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, умовами якого передбачено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно з п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату наумовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Перехід права вимоги до відповідача від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується відомостями реєстру прав вимог №2 від 27.02.2025р. , відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №751145008 від 20.03.2021р.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
З матеріалів справи вбачається те, що відповідачка ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
При цьому, суд звертає увагу на те, що кредитний договір №751145008, укладений між ОСОБА_1 та первісним кредитором, а також договори про відступлення прав вимоги, у встановленому порядку недійсними не визнані, а відтак, в силу положень статті 204 ЦК України, діє презумпція правомірності вказаних правочинів.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором №751145008 від 20.03.2021р., а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість 15388,20 грн., з яких 6000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 9388,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Щодо зазначених у позові очікуваних позивачем витрат, пов'язаних із розглядом справи, у розмірі 1514,00 грн., суд зазначає, що факт понесення таких витрат позивачем не підтверджується матеріалами справи, відтак підстави для стягнення таких витрат відсутні.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з повним задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінасова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість у розмірі 15388,20 грн., з яких 6000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 9388,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати позивача на судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінасова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",, код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Петлюри Симона, буд. 30, м. Київ, Київ Київ.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гнатущенко Ю.В.