Справа № 553/5281/25
Провадження № 2-зз/553/1/2025
Іменем України
24.12.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі секретаря судових засідань - Макаренка Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Полтаві заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
17.12.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, в якій вона просить скасувати (припинити) обтяження нерухомого майна № 1774726, зареєстрованого в Реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.03.2005 щодо нерухомого майна, яке належало покійному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
На обґрунтування заяви зазначила, що орієнтовно у 1999-2001 роках між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 був спір про право на нерухоме майно. У зв'язку з її побоюванням, що чоловік реалізує це майно до вирішення справи по суті, нею була написана заява, а судом було накладено заборону на вчинення будь-яких дій (на підставі листа Ленінського районного суду м. Полтави від 19.10.2000) до розгляду справи по суті.
Наявність обтяження підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3453475287 від 25.11.2025.
Зазначає про те, що фактичний судовий спір між ними не відбувся, а всі майнові питання було вирішено у позасудовому (мирному) порядку, що підтверджується листом Подільського районного суду м. Полтави від 09.12.2025 та відкритими даними ЄДРСР.
Ураховуючи врегулювання спору та смерть потенційного відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідність у забезпеченні позову відсутня.
Заявниця ОСОБА_1 , яка належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду її заяви, до суду не прибула, про причини неявки не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши доводи заяви про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали, додані до заяви, доходить висновку про таке.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
З конструкції ч. 1 ст. 158 ЦПК України убачається, що цивільним процесуальним законом визначено лише два суб'єкта наділених правом ініціювання питання про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, а саме безпосередньо судом або учасником справи в межах якої судом вживалися такі заходи.
У абз. 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутися лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявниця посилається на те, що орієнтовно у 1999-2001 роках між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 був спір про право на нерухоме майно. У зв'язку з її побоюванням, що чоловік реалізує це майно до вирішення справи по суті, нею була написана заява, а судом було накладено заборону на вчинення будь-яких дій (на підставі листа Ленінського районного суду м. Полтави від 19.10.2000) до розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 62-1 ЦПК УРСР (чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на який вказує заявниця) особа, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову.
Частиною 2 статті 62-2 ЦПК УРСР передбачено, що запобіжні заходи включають, зокрема, накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
За частиною 5 статті 62-4 ЦПК УРСР про вжиття запобіжних заходів суд постановляє ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Аналізуючи зазначене, слід дійти висновку, що нормами чинного на той час законодавства передбачалося постановлення окремого процесуального рішення у формі ухвали про вжиття запобіжних заходів (накладення арешту).
Водночас, заявницею на підтвердження обставин, на які вона посилається, надано лист Ленінського районного народного суду м. Полтави від 19.10.2000 про заборону вчиняти будь-які нотаріальні дії стосовно майна ОСОБА_2 та Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3453475287 від 25.11.2025, з якої вбачається, що на підставі повідомлення Ленінського райсуду б/н від 19.10.2000 у 2005 році Першою полтавською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження/арешт всього майна ОСОБА_2 .
Будь-яких доказів на підтвердження того факту, що в провадженні Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави перебувала справа за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, суду не надано.
Поряд з тим, відсутність в провадженні Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави за період з 1995 по 2010 роки справ, де сторонами були б ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується листом виконуючої адміністративні повноваження голови Подільського районного суду м. Полтави від 09.12.2025, вих. № 01-29/371/2025, копію якого надала заявниця.
Таким чином, ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що вона є особою щодо якої такі заходи забезпечення позову було вжито, так само як і доказів перебування цивільної справи в провадженні Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави, в межах якої було вжито заходи забезпечення позову, результатів розгляду цієї справи (ухвал, рішень), не надала.
Відтак, підстав для скасування (припинення) обтяження нерухомого майна № 1774726, зареєстрованого в Реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.03.2005 щодо нерухомого майна, яке належало покійному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за заявою ОСОБА_1 суд не вбачає.
Керуючись статтями 4, 158, 259-263, 352-354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Головуюча Ю.М. Подмаркова