26 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 621/569/24
провадження № 51-4824 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу начальника Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року про повернення апеляційної скарги,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаного судового рішення в касаційному порядку.
За положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках та порядку. Отже, передбачені ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вимоги до касаційної скарги є обов'язковими.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано п. 4 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права і наділений повноваженнями скасувати оспорюване рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Тому в поданій скарзі належить зазначити доводи, котрі свідчать про допущення судом таких порушень, які є істотними і зумовлюють скасування постановленої ухвали.
Окресленого не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
Як убачається зі змісту поданої скарги, у ній її авторка, посилаючись на істотне порушення вимог КПК, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.
Однак, не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, скаржниця не наводить обґрунтування допущення згаданим судом таких порушень норм права, котрі в розумінні ст. 412 КПК, зважаючи також на імперативність приписів ч. 3 ст. 399 цього Кодексу є істотними і зумовлюють обов'язкове скасування оспорюваної ухвали.
Крім того, у поданій скарзі не викладено аргументів у розрізі точного змісту пунктів 10, 161, 24 ч. 1 ст. 3, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК у їх взаємозв'язку з положеннями розділу VІІІ указаного Кодексу, котрими регламентовано порядок вирішення питань на стадії виконання вироку. Натомість міститься посилання на недодержання апеляційним судом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та загальних засад судочинства стосовно забезпечення права людини на ефективний захист. Між тим згадане не стосується інтересів представника державного органу. Також скаржниця залишила поза увагою суть правової позиції об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верхового Суду, згідно з якою інші особи вправі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК звернутися до суду вищої інстанції з питань оскарження рішень виключно в частині їх прав, свобод та інтересів (див. постанова від 6 грудня 2021 року, справа № 654/1820/18).
Таким чином у касаційній скарзі не аргументовано заявленої вимоги, а допущені недоліки перешкоджають відкриттю касаційного провадження.
Тому колегія суддів уважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу начальника Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3