26 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 205/13672/23
провадження № 61-16181ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на судові рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
10 грудня та 20 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційні скарги у справі №205/13672/23.
Касаційні скарги заявника не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягають поверненню з таких підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, ні у заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.
Подібні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 07 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 822/5962/15.
Верховний Суд звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.
У справі, що переглядається, у касаційних скаргах ОСОБА_1 просить
суд касаційної інстанції: «…1. відмінити рішення судді компанії «НОВОКОДАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДНІПРА» фізичної особи ОСОБА_2 винесене нею 28 квітня 2025 рік по справі 205/136728/23 в зв'язку з умисним ігнорування вимог матеріального та процесуального права. 2. Відмінити постанову компанії «ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД» винесену по справі 26 листопада 2025 року по справі 205/13672/23 в зв'язку з умисним ігноруванням вимог матеріального та процесуального права. 3. Винести постанову про задоволення моїх законних вимог зазначених мною, людиною ОСОБА_1 в поданій мною до комерційного суду позовній заяві.»
Верховний Суд зазначає, що заявник у касаційних скаргах наводить недоречні та безпідставні звинувачення щодо професійної діяльності суддів, вказує на неупередженість суддів першої та апеляційної інстанцій. Крім того, касаційні скарги містять лексику, яка не притаманна для написання ділових документів, зокрема касаційної скарги.
Вирішуючи питання прийнятності заяв у справі «Ржегак проти Чеської Республіки», заява № 67208/01, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що такі висловлювання заявника, як «…Ваш славний Суд підтвердив злочини комуністичного режиму і комуністичних трибуналів…», «Ваш Cуд... ліквідує основні права людини!», «…коли я знаю, що Ваш славний Суд наповнений агентами спецслужб колишньої Чехословаччини та Радянського Союзу…», є неправдивими, недоречними та виявом неповаги до суду - як до його членів, так і до суду як інституції.
Згідно із практикою ЄСПЛ заяву можна відхилити з огляду на зловживання правом на її подання відповідно до частини третьої
стаття 35 Конвенції, лише за те, що вона була свідомо обґрунтована неправдивими фактами, незалежно від того чи використовуються в ній образливі висловлювання (у справі «Варбанов проти Болгарії», рішення
від 05 жовтня 2000 року, заява № 31365/96, пункт 36, («Акдівар та інші проти Туреччини»), рішення від 16 серпня 1996 року, Звіти про Судові рішення та ухвали («Reports of Judgments and Decisions») 1996-IV,
с. 1210-1211, пункти 53-54).
У справі, що переглядається, Верховний Суд вважає, що звинувачення заявника переходять межі нормальної, допустимої, легітимної критики і становлять неповагу до суду.
Обґрунтування касаційної скарги, з використанням наведених вище висловлювань, згідно із практикою ЄСПЛ кваліфікується як зловживання правом на подання заяви. ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання, зокрема, якщо заявник під
час звернення до ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності у справах «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № № 61164/00, 18589/02, «Ржегак проти Чеської Республіки»
від 18 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Апініс проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06, пункт 15).
Верховний Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема і у разі зловживання таким правом на звернення до суду.
Згідно із частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду або повернути скаргу.
За таких обставин Верховний Суд визнає подання касаційних скарг виявом неповаги до суду, у зв'язку із чим їх необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 2, 43, 44, 260, 263, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційні скарги ОСОБА_1 на судові рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко