26 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 307/5453/23
провадження № 61-15580ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ціпле Іван Юрійович, на заочне рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позов до
ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 15 869, 62 грн та моральної шкоди в розмірі 60 000 грн, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заочним рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2024 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ціпле І. Ю. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга заявника не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Представник заявника зазначає, що подає касаційну скаргу в редакції, яке не відповідає вимогам ЦПК України та після залишення її без руху, останній обґрунтовано доповнить скаргу. Крім цього акцентує увагу суду на те, що подає скаргу з метою недопущення пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд вважає, що представник заявника, подаючи вказану касаційну скаргу, яка не відповідає вимогам ЦПК України, навмисно продовжує строк для усунення недоліків скарги, чим зловживає своїми процесуальними правами.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових оскаржувана постанова Закарпатського апеляційного суду була прийнята 04 листопада 2025 року, повний текст постанови складено 12 листопада 2025 року, а тому у представника заявника було достатньо часу для підготовки належної та обґрунтованої касаційної скарги відповідно до вимог статей 389 та 392 ЦПК України.
Верховний Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема і у разі зловживання таким правом на звернення до суду.
Згідно із частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду або повернути скаргу.
За таких обставин Верховний Суд вважає, що подання такої скарги є зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим її необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 2, 43, 44, 260, 263, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ціпле Іван Юрійович, на заочне рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко