23 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 645/3399/24-ц
провадження № 61-14921ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клубань Марії Володимирівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) від 08 травня 2024 року № 105/ос про припинення трудового договору (контракту) Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про її звільнення 10 травня 2024 року за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; поновити її на посаді старшого ревізора відділу внутрішнього аудиту управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Південна залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «Українська залізниця» з 10 травня 2024 року або рівнозначній посаді у разі скорочення вказаної посади; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 1 380,77 грн.
28 листопада 2024 року рішенням Печерського районного суду м. Києва в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
15 жовтня 2025 року постановою Київського апеляційного суду (повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2025 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року залишено без змін.
У листопаді 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Клубань М. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17, від 20 серпня 2024 року в справі № 210/2141/16-ц, від 28 серпня 2024 року в справі № 641/1334/23, в постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 487/2191/17, від 19 січня 2022 року в справі № 202/2965/21, від 10 жовтня 2022 року в справі № 569/7305/21, від 10 листопада 2022 року в справі № 525/983/21, від 14 листопада 2022 року в справі № 754/432/20, від 08 грудня 2022 року в справі № 396/236/21, від 15 лютого 2023 року в справі № 947/14819/20, від 30 березня 2023 року в справі № 202/4218/19, від 10 квітня 2023 року в справі № 344/17665/21, від 17 травня 2023 року в справі № 761/12715/21, від 16 серпня 2023 року в справі № 128/392/22, від 04 жовтня 2023 року в справі № 336/5779/22, від 13 грудня 2023 року в справі № 534/625/22, від 22 грудня 2023 року в справі № 333/7904/21, від 10 січня 2024 року в справі № 621/2737/21, від 07 лютого 2024 року в справі № 759/18281/21, від 20 лютого 2024 року в справі № 915/754/21, від 21 лютого 2024 року в справі № 752/21312/21, від 29 лютого 2024 року в справі № 583/816/23, від 06 червня 2024 року в справі № 453/197/22, від 04 вересня 2024 року в справах № № 727/10994/22,145/219/21, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення в малозначних справах та в справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У справі предметом позову є вимоги, що виникли з трудових правовідносин, а саме про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати.
З матеріалів касаційного оскарження та оскаржуваних судових рішень встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складала 1 380,77 грн, що і не заперечується заявницею.
Також в касаційній скарзі заявницею самостійно обраховано розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на дату подання касаційної скарги, який складає 559 211,85 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн).
Отже, касаційна скарга подана на судові рішення в справі в справі, яка виникла з трудових відносин, з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Однак у касаційній скарзі заявниця посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ОСОБА_1 .
Зокрема, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця вказує, що справа становить фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки перегляд незаконних судових рішень сприятиме подальшому припиненню, запобіганню порушенням і дотриманою в майбутньому роботодавцями трудових прав та інтересів найманих працівників.
Також вказує на те, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 та становить значний суспільний інтерес, оскільки спір у справі є неординарний (нетиповим), а також справа стосується великого кола громадян, які мають трудові правовідносини з АТ «Українська залізниця».
ОСОБА_1 , як працівник, залежить від роботодавця, і в поданні доказів зокрема. Намір та бажання працювати в АТ «Українська залізниця» вона підтвердила конклюдентними діями, але відповідач вчинив усі можливі дії щоб не відновлювати трудові правовідносини.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що справа має виняткове значення для позивачки (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судові рішення в справі підлягають касаційному оскарженню.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Клубань Марії Володимирівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року.
Витребувати із Печерського районного суду м. Києва цивільну справу № 645/3399/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська