29 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 569/5826/23
провадження № 61-14758ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гаврильчик Михайло Адамович, на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька та додаткових витрат на лікування та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від обов'язку утримувати батька,
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у якому просив стягнути з відповідачів на утримання непрацездатного батька аліменти з кожного в розмірі по 1/4 частині всіх видів їх заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімуму, та з кожного по 13 057,30 грн додаткових витрат, пов'язаних з необхідністю лікування згідно консультативного висновку спеціаліста від 10 січня 2023 року.
У липні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив звільнити його від обов'язку утримувати та брати участь у додаткових витратах на батька.
08 квітня 2025 рокуРівненський міський суд Рівненської області ухвалив рішення, якимвідмовив ОСОБА_5 у задоволенні позову.Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнив. Звільнив ОСОБА_1 від обов'язку утримувати та брати участь у додаткових витратах ОСОБА_2 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рівненський апеляційний суд постановою від 04 вересня 2025 року скасував рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня
2025 року.Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі по 1/8 частини з усіх видів їх заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з
31 березня 2023 року і довічно. У іншій частині позову ОСОБА_2 відмовив. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
17 листопада 2025 року адвокат Гаврильчик М. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року в указаній справі.
04 грудня 2025 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав заявникові строк для усунення її недоліків. Заявнику запропоновано подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, та роз'яснено, що питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, інших вимог, передбачених статтею 392 ЦПК України, буде вирішуватись судом касаційної інстанції після подання заявником вказаної вище заяви.
У наданий судом строк представник заявника, виконуючи вимоги ухвали від 04 грудня 2025 року, засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року. Заява мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_2 розглядалася Рівненським апеляційним судом у відсутності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гаврильчика М. А. Постанову Рівненського апеляційного суду
ОСОБА_1 отримав 19 вересня 2025 року в суді апеляційної інстанції, звернувшись із заявою про надання рішення у справі. 30 вересня 2025 року представник ОСОБА_6 - адвокат Гаврильчико М. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, якуухвалою від 24 жовтня 2025 року повернуто заявнику. Крім того зазначив, що з 28 жовтня 2025 року до
17 листопада 2025 року адвокат Гаврильчик М. А. перебував у Медичному реабілітаційному центрі МВС України «Перлина Прикарпаття», що не дало можливості надіслати до Верховного Суду у визначений законом строк касаційну скаргу у новій редакції. Вважає, що є всі підстави визнати ці причини поважними.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Встановлено, що 30 вересня 2025 року представник відповідача
ОСОБА_1 - адвокат Гаврильчик М. А. вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до суду касаційної інстанції квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2 422, 40 грн.
24 жовтня 2025 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою повернув заявникові його касаційну скаргу.
Верховним Судом було роз'яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
28 жовтня 2025 року (0:59:01) ухвалу Верховного Суду від 24 жовтня
2025 року доставлено до електронного кабінету Гаврильчика М. А.
06 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримав поштове відправлення R067029911883, яким йому надіслано разом з доданими до касаційної скарги матеріалами копію ухвали від
24 жовтня 2025 року та оригінал квитанції від 10 жовтня 2025 року про сплату судового збору на суму 2 422,40 грн.
17 листопада 2025 року адвокат Гаврильчик М. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року в указаній справі.
Ураховуючи наведені представником заявника обставини та те, що повторне подання касаційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі, якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини, заявником оскаржується постанова суду апеляційної інстанції як в частині первісного, так і в частині зустрічного позовів. За первісним позовом фактично оскаржується позовна вимога майнового характеру, яка була задоволена апеляційним судом.
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року в частині оскарження задоволеної позовної вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 та в частині оскарження зустрічного позову, в задоволенні якого було відмовлено (одна вимога немайнового характеру).
ОСОБА_2 звернувся до суду з первісним позовом у березні 2023 року, а ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до суду в липні 2023 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакціях, що діяли на момент звернення з первісним та зустрічним позовами) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині оскарження задоволеної вимоги майнового характеру за первісним позовом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Таким чином, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження позовної вимоги майнового характеру за первісним позовом про стягнення аліментів, підтвердивши його розмір належними доказами, та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні первісної позовної заяви.
Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявляється одна вимога немайнового характеру.
Ураховуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги на судове рішення в частині оскарження вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом становить 2 147,20 грн ((2 684, 00 грн х 0, 4) х 200%).
До касаційної скарги долучено копію платіжної інструкції від 13 листопада 2025 року про сплату судового збору в сумі 1 717,76 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом у сумі 429,44 грн (2 147,20 грн -1 717,76 грн), а в частині оскарження вимоги майнового характеру за первісним позовом про стягнення аліментів заявнику слід самостійно визначити розмір судового збору, ураховуючи вимоги пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України, та сплатити його у розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні первісної позовної заяви.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
Крім того, до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Проте заявником в порушення вказаної законодавчої норми не надано суду касаційної інстанції копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Натомість до касаційної скарги долучено докази надіслання копій такої скарги іншим учасникам справи листами з описом вкладення.
Верховний Суд звертає увагу на те, що обов'язок стосовно надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у разі подання до суду документів в електронній формі. Однак, у даному випадку касаційна скарга надіслана до суду касаційної інстанції не в електронній формі, а засобами поштового зв'язку.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати суду копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного суду від 04 вересня
2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гаврильчик Михайло Адамович, на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Коротенко