29.12.25 363/7116/25
Іменем України
29 грудня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рукас О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Ременькова Ірина Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 27.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 885 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки, а сама постанова по справі не містить посилання на будь-які докази, що підтверджували б зворотне. У зв'язку з цим позивач зазначив про відсутність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просив визнати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 885 від 27.09.2024 року протиправною, скасувати її та закрити відносно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою суду від 10.12.2025 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із позовною заявою про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 885 від 27.09.2024 року, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для реалізації відповідачем свого процесуального права шляхом подачі відзиву, заяви по суті справи, а також витребувано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в межах якої було винесено спірну постанову № 885 від 27.09.2024 року.
Копію ухвали суду від 22.10.2025 року разом з копією позовної заяви та додатками було доставлено в електронний кабінет відповідача 11.12.2025 року.
22.12.2025 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 сформовано та надіслано повістку №184826 та повідомлення про розгляд справи (копія додається) на ім'я ОСОБА_1 про необхідність прибути о 10.00 годині 10.09.2024р. до для уточнення даних. Вказану повістку та повідомлення про розгляд справи на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) було направлено рекомендованим листом 0720101641751. Відповідно до довідки форми №20 про причини повернення/досилання вказана повістка з повідомленням про розгляд справи, які не забрав ОСОБА_1 була повернута в зворотному напрямку, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата повернення «24.09.2024» відображена на поштовому штемпелі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в силу п.п. 2 п. 41 Постанови КМ України № 560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» де визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ на особливий періоду разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Також зазначено, що позивачем грубо порушено постанову КМ України № 560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», створивши умови при яких в наслідок виконання Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації при чіткому оповіщенні особи вказане оповіщення не відбувається та особа може ігнорувати закон, не отримувати повістки та безвідповідально відноситись до своїх обов'язків як військовослужбовців.
Враховуючи наведене, ІНФОРМАЦІЯ_5 просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
24.12.2025 року на адресу Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ременькової І.О. надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача зазначено, що оскільки Позивач не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про дату та час розгляду справи, ОСОБА_1 було позбавлено права бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Крім того, із матеріалів даної справи не вбачається, що Відповідач вжив всіх заходів щодо надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КпАП України, в тому числі на отримання правової допомоги, тобто було порушено його право на захист. Таким чином, у порушення вимог чинного законодавства, Відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. У своєму відзиві представник позивача просила суд звернути увагу, що повістка та повідомлення про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення були надіслані позивачу в одному конверті. Разом із повісткою направлялося повідомлення, яке підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 про те що, у разі неприбуття 10.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 , у строки визначені в повістці №184826 від 26.08.2024, для уточнення військово-облікових даних, то відносно ОСОБА_1 18.09.2024 о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_4 , буде розглянуто справу про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП. Окрім того у вказаному повідомленні зазначено: «Даним повідомленням Ви ознайомленні про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому Вам забезпечено право на захист відповідно до вимог Конституції України». Також у повідомленні роз'яснено, що «після набрання законної сили даної постанови, Вам необхідно сплатити штраф в розмірі 25000 грн. Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення Вам постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення». Представник позивача вважає, що такими діями Відповідачем було порушено порядок оповіщення Позивача про час та місце розгляду справи, тому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Враховуючи відсутність клопотань сторін про проведення судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, як і відсутність заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).
Порядок розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення, які віднесені до компетенції Національної поліції, визначається положеннями КУпАП, а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
З Постанови по справі про адміністративне правопорушення №885 від 27.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, а саме 10.09.2024 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці № 184826, для уточнення військово-облікових даних, не повідомив про причини неявки.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
У ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.
ІНФОРМАЦІЯ_7 сформовано повістку №184826, відповідно до якої позивачу необхідно з'явитися для уточнення даних 10.09.2024 року о 10:00 год. до АДРЕСА_5 . Зазначена повістка разом з повідомленням про розгляд постанови про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП на 18.09.2024 року о 10-00 годині була відправлена ОСОБА_1 рекомендованим листом 28.08.2025 року.
Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів повістка №184826, разом з повідомленням про розгляд постанови про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП на 18.09.2024 року о 10-00 годині, була направлена рекомендованим поштовим відправленням №0720101641751 із описом вкладення на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . При цьому, на конверті зазначеного поштового відправлення відсутня відмітка «Повістка ТЦК Вручити особисто».
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
У конкретній справі повістка про виклик до ТЦК СП безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, втім, працівниками пошти 24.09.2024 проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».
При цьому ОСОБА_1 мав прибути до ТЦК та СП 10.09.2024, тобто за 14 днів від дати закінчення процедури вручення повістки.
Докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
Більш того, з сайту АТ «Укрпошта» не можливо відстежити трекінг-номер, оскільки на момент розгляду справи в суді минуло більше 6 місяців, і вказана інформація не зберіглася, а тому не можливо встановити коли поштове направлення надійшло до відділення поштового зв'язку, чи намагалися працівники пошти вручити позивачу вищезазначену повістку. Отже, не можливо встановити чи не сплинув встановлений Правилами надання послуг поштового зв'язку термін, що дозволяє повернути поштове відправлення з відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою» (3 робочі дні).
Вказані обставини свідчать, що поштовим відділення не дотримано Правил надання послуг поштового зв'язку.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Крім того відповідачем не долучено до матеріалів справи повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, який відбувся 27.09.2024 року, наслідком якого стала оскаржувана постанова № 885 від 27.09.2024 року.
Отже, відповідно до положень пп.2 п.41 Порядку №560, відповідач не мав належне підтвердження оповіщення про виклик позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що є самостійною підставою для задоволення позову.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не переконався у належному повідомленні позивача про обов'язок з'явитися до ТЦК, а відтак останнім не доведено наявності в його діях порушення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме порушення вимог п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а відповідно і складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом, рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за встановленої відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З цієї ж підстави справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі не доведення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд скасовує оскаржувану постанову у справі про вчинення адміністративного правопорушення та закриває провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю. Тому позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Ременькова Ірина Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №885 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_9 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).
Головуючий суддя О.В. Рукас