Справа 362/8167/25
Провадження 3/362/3106/25
18.12.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
16 жовтня 2025 року близько 15 год. 50 хв. в місті Васильків Обухівського району Київської області гр. ОСОБА_1 в порушення вимог статті 150 Сімейного кодексу України, статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" ухилялася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов навчання своєму малолітньому сину ОСОБА_2 , 2015 року народження, а саме: дитина з 04.09.2025 по теперішній час не відвідує навчальний заклад.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася належним чином. Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання: неодноразово викликалася до суду шляхом надсилання на адресу її місця проживання судових повісток про виклик до суду, які повернуті з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", разом з тим одна повістка вручена адресату, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду. Додатково на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з її слів, судом направлялись СМС-сповіщення, які отримані нею відповідно до довідок про доставку SMS про виклик ОСОБА_1 до суду, та які останньою були проігноровані. Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 в судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.
Крім того, на офіційному сайті "Судова влада України" у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Про те, що справа розглядатиметься Васильківським міськрайонним судом Київської області ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі матеріалів, що є у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Диспозиція частини другої статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії (про які йдеться у частині першій зазначеної статті), вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Тобто обов'язковою умовою настання відповідальності за частиною другою статті 184 КУпАП є встановлення двох фактів: 1) вчинення особою порушення, передбаченого частиною першою вказаної статті; 2) вчинення цього порушення повторно, тобто особою, на яку вже накладалось адміністративне стягнення протягом року за таке саме правопорушення.
В якості доказу повторності вчиненого ОСОБА_1 правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах, доданих до нього (витяг з бази даних "Адмінпрактика"), міститься посилання на неодноразові правопорушення, за які ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою та другою статті 184 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо можливого вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, суд дійшов такого.
Диспозиція частини першої статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Бланкетна диспозиція цієї норми для встановлення об'єктивної сторони вказаного правопорушення відсилає до інших законодавчих актів, якими передбачені відповідні обов'язки батьків.
Так, відповідно до частин першої - третьої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта статті 155 Сімейного кодексу України).
Частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Виховання дитини має спрямовуватися, серед іншого, на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про освіту" батьки здобувачів освіти зобов'язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов'язків батьків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей доведена повністю зібраними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 966110 від 16.10.2025; рапортом працівника поліції від 18.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.10.2025, в яких вона повідомила, що її син не відвідує навчальний заклад без поважних причин та гуляє допізна, так як вона не має впливу на його поведінку; витягом з бази "Адмінпрактика" щодо систематичного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами першою, другою статті 184 КУпАП.
Враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_1 , яка протягом року повторно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП, суд дійшов висновку, що необхідною мірою відповідальності для неї буде адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини другої статті 184 КУпАП.
Крім того, згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому ставка судового збору відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 38, 40-1, 184, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: одержувач ГУК у Київ. обл./Васильків МТГ/, код одержувача ЄДРПОУ 37955989, банк Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA 098999980314090542000010786, код класифікації доходів бюджету 21081100; Адміністративні штрафи та інші санкції. Місцевий бюджет.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан