24 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 752/26502/17
провадження № 61-15502ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гедьо Андрієм Степановичем, на постанову Київського апеляційного суду
від 12 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив у рахунок погашення заборгованості за договором позики у розмірі 6 808 993,56 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 19 грудня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хоменко В. В. за реєстровим № 76, у розмірі 6 808 993,56 грн, з яких 2 077 400,00 грн розмір основного боргу; 2 239 571,23 грн проценти; 186 112,27 грн 3 % річних за основним боргом; 97 819,65 грн 3% річних за процентами; 1 687 406,83 грн інфляційні нарахування за основною сумою позики та 520 683,58 грн інфляційні нарахування за процентами, звернути стягнення на нерухоме майно: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 135,90 кв. м, жилою 73,60 кв. м, та належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24 червня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Брагіною Н. В. за реєстровим № 5078, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Справа розглядалась судами апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово.
Останньою постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір по 12 000,00 гривень з кожного.
09 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - Гедьо А. С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року і залишити в силі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 465/3517/19, від 18 березня 2020 року у справі
№ 129/1033/13-ц, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17,
від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19,
від 30 липня 2025 року у справі № 752/26502/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 686/3582/16-ц, від 27 листопада 2024 року у справі № 132/3338/19,
від 19 листопада 2025 року у справі № 760/2567/20, від 11 грудня 2019 року у справі № 559/2372/17, від 30 квітня 2025 року у справі № 346/2888/22,
від 10 листопада 2021 року у справі № 757/38771/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1,3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі підлягає відкриттю.
Також, касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку (частина перша статті 436 ЦПК України).
Оскільки постанова Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судового збору по 12 000,00 гривень з кожного судового збору підлягає примусовому виконанню, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення виконання постанова Київського апеляційного суду
від 12 листопада 2025 року в цій частині до закінчення касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Голосіївського районного суду м. Києвацивільну справу
№ 752/26502/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Гедьо Андрієм Степановичем, про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року задовольнити.
Зупинити виконання постанови Київського апеляційного суду
від 12 листопада 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір по 12 000,00 гривень з кожного, до закінчення касаційного провадження.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун