22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 757/27732/23-ц
провадження № 61-15758ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення російської федерації,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України шкоду в розмірі 100 000 грн, внаслідок невиконання Україною зобов'язань щодо забезпечення права власності; стягнути з російської федерації майнову шкоду в розмірі 3 182 301, 38 грн та моральну шкоду в
розмірі 300 000 грн
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада
2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з російської федерації на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 3 182 301, 38 грн та у відшкодування моральної шкоди
300 000 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України відмовлено.
10 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 11 листопада 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Також заявник просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, на підставі пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора рф про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги в силу закону.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах
від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16, від 25 березня 2020 року у справі № 757/45419/16, від 04 березня 2020 року у справі № 237/557/18, від 27 січня
2021 року у справі № 757/4355/18-ц в частині стягнення в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням державою Україною позитивного зобов'язання щодо забезпечення права власності на майно, внаслідок його руйнування.
Крім цього, вказує, що апеляційний суд застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 липня 2025 року у справі № 757/40388/17-ц з правовідносинами, які неподібні до даної справи.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року.
Витребувати із Печерського районного суду міста Києва матеріали справи
№ 757/27732/23-ц за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення російської федерації.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська