Справа №751/7084/25
Провадження №2/751/2065/25
24 грудня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Топіхи Р.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Островської А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Рясного В.Д у режимі відеоконференції,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
І. Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23 листопада 2021 року шлюб між ним та відповідачкою розірвано рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова. З листопада місяця 2022 року син ОСОБА_4 постійно проживає з позивачем, перебуває на його вихованні та утриманні. Відповідачка не приймає участі в утриманні їх малолітнього сина та проживає окремо. ОСОБА_2 про здоров'я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток не піклується, з сином не спілкується, матеріальної допомоги на його утримання не надає. Фактично, вказана поведінка відповідачки свідчить про ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а також свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками. Малолітній ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю. Позивач перебуває на обліку в управлінні адресних соціальних допомог департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради з
24 лютого 2023 року до 15 лютого 2033 року та йому призначено державну соціальну допомогу. Відповідачка притягувалася до кримінальної відповідальності та неодноразово до адміністративної відповідальності. Вважає, що зазначені факти свідчать про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків та від відповідальності за забезпечення достатніх та належних умов життя, необхідних для всебічного розвитку дитини.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 20 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
21 серпня 2025 року представник позивача - адвокат Рясний В.Д. на виконання вимог ухвали від 20 серпня 2025 року подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 03 грудня 2025 року розгляд справи відкладено, у зв'язку із ненаданням висновку органу опіку і піклування про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відповідно до вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України.
На підставі статей 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Представник третьої особи Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради у судове засідання, яке було призначено на
24 грудня 2025 року не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить долучити до матеріалів справи висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_2 не займається та не бере участі у вихованні дитини. Син проживає із ним з 17 листопада 2022 року у двокімнатній квартирі, яка належить його матері. Відповідачка сама попросила, щоб він забрав сина. Після розлучення ОСОБА_2 стала проживати в АДРЕСА_1 . Вживає наркотики. Адріан навчається у КП «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр
№ 2» ЧМР та є особою з інвалідністю. Зазначив, що він проживає однією сім'єю без укладення шлюбу з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 називає мамою саме її.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Пояснив, що син живе з батьком. Останні три роки мати не бере участі в житті дитини, не утримує, аліменти не платить та має заборгованість по аліментах більше 70 000 гривень. Відповідачка притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності, вживає наркотики.
У судовому засіданні 03 грудня 2025 року в присутності педагога з'ясовувалась думка неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , який пояснив, що вдома з ним тато, баба та мама ОСОБА_7 ( ОСОБА_5 ).
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні 03 грудня 2025 року пояснила, що ОСОБА_1 є її племінником, проживають поруч. Відповідачку знала. Розлучилися бо дружина була наркоманкою. У неї троє дітей, яких вона віддала своїм чоловікам - батькам дітей. Життям сина не цікавиться. Останній раз бачила відповідачку в районі «Ремзавод» в компанії наркоманів. З дитиною відповідачку не бачила ніколи, у вихованні участі вона не бере, навіть не дзвонить, займається всім ОСОБА_9 . Коли ще дитина проживала із матір'ю, була вдома у них, в квартирі була повна антисанітарія.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні 03 грудня 2025 року пояснила, що проживає з ОСОБА_9 (позивачем) однією сім'єю. 17 листопада 2022 року о 12 годині 00 хвилин забрали ОСОБА_4 на вихідні. ОСОБА_2 не виходила на зв'язок, а потім сама попросила забрати сина на весь час, оскільки з нею знаходитись небезпечно. Оформили ОСОБА_4 в школу. Відповідачка не цікавиться дитиною, аліменти не платить, у вихованні дитини участі не бере. Батько повністю займається дитиною, водить і забирає зі школи. ОСОБА_2 вживає наркотики. Також їй відомо, що ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав по відношенню до своїх інших дітей. Останній раз бачила ОСОБА_2 , коли вони забирали дитину, а саме 17 листопада 2022 року.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні 03 грудня 2025 року пояснила, що знайома з позивачем з 01 грудня 2022 року, коли ОСОБА_4 привели до школи. ОСОБА_2 бачила два рази, коли остання принесла до школи якісь речі дитини. ОСОБА_4 навчається у неї з 2022 року, вона є його класним керівником. Займається сином повністю батько, приводить і забирає зі школи. Відповідачку разом з дитиною не бачила. Вважає доцільно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_4 .
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народився, ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 22).
Згідно з рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від
23 листопада 2021 року у справі № 751/8228/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований
13 жовтня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1666, розірвано (а.с. 23-25)
Згідно копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться під наглядом КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР з дня народження у лікаря з надання первинної медичної допомоги ОСОБА_11 . Декларація заключна 20 серпня 2018 року. На прийом з дитиною приходить батько ОСОБА_1 (а.с. 26-27).
Із копії довідки Комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр №2» Чернігівської міської ради від 17 листопада
2025 року № 21-11 вбачається, що учень 4-А класу навчається в закладі з
01 грудня 2022 року, проживає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_12 організаційними питаннями щодо влаштування та навчання дитини займався і займається тільки батько. ОСОБА_4 є дитиною з особливими освітніми потреби, він забезпечений необхідним для навчання та розвитку приладдям. Батько ОСОБА_1 приводить до закладу і забирає після навчання, цікавиться успіхами дитини, реагує на рекомендації педагога. Мати ОСОБА_2 за час навчання дитини в закладі з'являлася двічі, успіхами дитини не цікавиться. З моменту навчання дитини в школі мати не приймала участі у навчання та вихованні сина. Соціальний педагог та класний керівник обстежили житлово-побутові умови проживання і виховання учня та встановили, що в квартирі створені всі умови для розвитку та виховання дитини (а.с. 145).
Згідно з копією довідки серії ДДА №132849, виданої Управлінням соціального захисту населення Новозаводського Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради державна соціальна допомога дитині з інвалідністю призначена ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).
Згідно копії довідки про отримання (неотримання) допомоги від
27 травня 2024 року № 18-09/1688, виданої Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління адресних соціальних допомог департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради та йому відповідно до чинного законодавства з 24 лютого 2023 року по 15 лютого 2033 року включно призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 31).
Із копії повідомлення Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 06 березня 2025 року № 78аз/124/48/3/2025 на адвокатський запит вбачається, що відділом дізнання Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12022275440000836 від 15 серпня 2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. За результатами здійснення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження 17 жовтня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та 18 жовтня 2022 року вказане кримінальне провадження скеровано до Деснянського районного суду міста Чернігова з обвинувальним актом. Інші кримінальні провадження за заявами ОСОБА_2 , в тому числі кримінальні провадження за підозрою ОСОБА_2 , у відділі дізнання Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області відсутні (а.с. 32).
Згідно копії рапорту поліцейського офіцеру громади ВВГ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 07 березня 2025 року ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою:
АДРЕСА_1 , характеризується з незадовільного боку, веде антигромадський спосіб життя. ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності 07 березня 2024 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП та 28 грудня 2022 року за ч. 1 ст. 44 КУпАП. Схильна до вживання наркотичних речовин (а.с. 33).
Відповідно до копії вироку Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 березня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначено їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 60 годин громадських робіт (а.с. 37-40).
Відповідно до копії судового наказу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 41).
Згідно з копією постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 квітня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження (а.с. 43-46).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржник ОСОБА_2 станом на 19 серпня 2025 року має заборгованість за період з червня 2023 року по липень 2025 року в сумі
77 044 гривні 50 копійок (а.с. 43-44).
Згідно з актом про проживання особи без реєстрації від 29 вересня
2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 75).
Як вбачається з інформації з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв +», сформованого 14 вересня 2025 року, ОСОБА_1 має відстрочку до 05 листопада 2025 року, тип відстрочки: батько дитини з інвалідністю до 18 років (а.с. 76-78).
03 серпня 2023 року Новозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 72397769 з примусового виконання судового наказу № 751/4339/23 виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 05 червня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 106-107).
Постановою Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 жовтня 2023 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 751/4339/23, виданого 05 червня 2023 року (а.с. 108-109).
Відповідно до довідки форми ОК-5, сформованої 02 жовтня 2025 року засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 нараховано пенсію: 2008 рік - 1 236 гривень 74 копійки, 2011 рік - 2 615 гривень, 2012 рік - 383 гривні 04 копійки, 2017 рік - 29 049 гривень 60 копійок, 2018 рік - 6 831 гривні 66 копійок, 2021 рік -
5 727 гривень 27 копійок, 2022 рік - 39 209 гривень 56 копійок, 2023 рік -
97 406 гривень 38 копійок, 2024 рік - 69 300 гривень, 2025 рік - 48 000 гривень (а.с. 111-112).
Згідно з копією свідоцтва про право власності від 11 березня 2020 року квартира АДРЕСА_3 , належить по частки на праві приватної власності ОСОБА_13 та ОСОБА_1 . Загальна площа квартири 56,3 кв.м., житлова площа 30,5 кв.м., двокімнатна квартира (а.с. 114).
Заочним рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 травня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлено батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 128-131).
Згідно копії повідомлення лікаря педіатра четвертого відділення 3 НПМД КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР Адамчук Т.Д. від 24 листопада
2025 року декларація щодо дитини ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою:
АДРЕСА_2 , укладена 20 серпня 2018 року з педіатром ОСОБА_11 та батьком дитини ОСОБА_1 . Мати дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 жодного разу до КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР для забезпечення медичного обстеження та лікування свого сина не зверталась. За консультаціями до лікарів звертався постійно батько ОСОБА_1 . Так, 18 лютого 2025 року дитина пройшла обстеження з татом ОСОБА_1 у вузьких спеціалістів: хірурга ОСОБА_15 , офтальмолога ОСОБА_16 , а також пройшов клінічні обстеження загальні аналізи крові та сечі 19 лютого 2025 року. 16 лютого 2025 року з татом ОСОБА_1 обстежились у приватного офтальмолога ОСОБА_17 в «Люксоптиці». 20 лютого 2025 року був з татом у ендокринолога ОСОБА_18 та отоларинголога ОСОБА_19 в КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР. 22 серпня 2025 року батько ОСОБА_1 приводив сина ОСОБА_3 на прийом до лікаря педіатра ОСОБА_11 для отримання форми № 086/о для відвідування НРЦ № 2, клас 4-А. Батько ОСОБА_1 займається супроводом дитини ОСОБА_3 у медичному закладі та супроводжує дитину у лікарні. Основну участь в житті сина, в контексті доступу дитини до лікування, медичного обстеження приймає батько ОСОБА_1 (а.с. 141).
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від
04 грудня 2025 року № 648 затверджено висновок, відповідно до якого виконавчий комітет Чернігівської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Частиною третьою ст. 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані: піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною сьомою ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, тому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з положеннями ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п. 20 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» служба у справах дітей представляє, у разі необхідності, інтереси дітей в судах.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 361/2014/22).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 311/563/20.
Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 без поважних причин протягом тривалого часу не спілкується з сином, його вихованням не займається, станом здоров'я не цікавиться, матеріальної допомоги на його утримання не надає, тобто за власною ініціативою самоусунулась від виховання та утримання дитини, що є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, тому з урахуванням висновку виконавчого комітету Чернігівської міської ради, як органу опіки та піклування, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що буде відповідати інтересам дитини.
Також, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що за приписами ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена до досягнення дитиною повноліття.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем заявлена вимога про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання юридичних послуг від 08 серпня 2025 укладений між позивачем та адвокатом Рясним В.Д. (а.с.15-16); додаток № 1 до договору від 08 серпня 2025 року (а.с.17); акт наданих послуг від 08 серпня 2025 року (а.с. 19); квитанцію про сплату коштів від 08 серпня 2025 на суму 10 000 гривень (а.с. 18).
Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу пов'язана з підготовкою процесуальних документів, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи відсутність клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 10 000 гривень.
Керуючись статтями 19, 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , 10 000 гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Третя особа: Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19, код ЄДРПОУ 43649710)
Суддя Р.М. Топіха