Справа № 650/7677/25
провадження № 1-кп/650/1138/25
26 грудня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025232090000215 від 25 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітних дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, заступника командира бойової машини навідник-оператора 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України,
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її на посаді заступника командира бойової машини навідник-оператор 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, він 25.11.2025 о 10:15 годині, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, перебуваючи на блокпосту Х22 на відрізку дороги с. Давидів Брід, Бериславський район, Херсонська область, будучи учасником дорожнього руху в якості водія автомобіля марки «ЗАЗ ДЕО», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (ЖОРІК), під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія є підробленим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом, пред'явив для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений документ, а саме, посвідчення водія серії та номер НОМЕР_4 від 23.04.2025, видане на ім'я « ОСОБА_3 », яке згідно висновку судової технічної експертизи документів від 05.12.2025 № CE-19/115-25/19667-ДД, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку бланкам посвідчень, що перебувають в офіційному обігу на території України, та виготовлені на підприємстві ПК «Україна», тобто розпоряджався та користувався завідомо підробленим документом до моменту його вилучення.
Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною четвертою статті 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд зазначеного обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечив проти такого розгляду.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого, яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 в якій обвинувачений зазначив, що: свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, він беззаперечно визнає; йому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, вони йому зрозумілі, він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та він зрозумів, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; він згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Положеннями частин другої та третьої статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30.
Із вказаних обставин, а також матеріалів кримінального провадження суд встановив, що прокурор впевнився у добровільності згоди підозрюваного на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та у суду відповідний факт не викликає сумніву.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема, протоколу допиту підозрюваного встановлено, що вони засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
З огляду на вказані обставини учасники кримінального провадження не викликалися, докази у судовому засіданні не досліджувалися.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за частиною четвертою статті 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статей 65-67 КК України, роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який за місцем несення служби характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, не є депутатом, на обліку в ДУ «Центр пробації» не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд не встановив.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення йому покарання, найменш суворого за видом з числа передбачених санкцією частини четвертої статті 358 КК України, втім у максимальному його розмірі, - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім, а також відповідатиме його меті.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України, арешт скасувати, а відповідно до частини другої статті 124 КПК України процесуальні витрати слід відшкодувати шляхом стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта.
Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 3565,60 грн.
Речові докази: посвідчення водія з явними ознаками підробки ім'я ОСОБА_3 ВХН НОМЕР_5 видане ТСЦ 8041; бланк посвідчень, що перебувають в офіційному обігу на території України, та виготовлені на підприємстві ПК «Україна» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2025 року на посвідчення водія з явними ознаками підробки на ім'я ОСОБА_3 ВХН НОМЕР_5 видане ТСЦ 8041 - скасувати.
Відповідно до частини четвертої статті 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вирок суду може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя: _______________ ОСОБА_1