Провадження № 33/803/3361/25 Справа № 191/5367/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук С. А. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
25 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Єременко А.Л. на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участі:
представника особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності Єременко А.Л.
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 10 жовтня 2025 року, о 13 год. 00 хв. в м. Синельникове, вул.. Суворова, 58, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом DAEWOO NUBIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, почервоніння білку очей, виражене тремтіння пальців рук, останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Єременко А.Л. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову закрити провадження у справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому не був обізнаний про прийняте рішення.
Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки наявних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено не було, поліцейський запропонував ОСОБА_1 перевіритися на ознаки наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 наголосив що він не вживає а ні алкоголь, а ні наркотичних засобів, оскільки проходив лікування після тяжкого поранення і прийом ліків, не сумісні з прийняттям алкогольних та наркотичних засобів, дуже поспішає до родини.
Зазначає, що поліцейський наголосив, що він може відмовитися від огляду, так як є діючим військовослужбовцем то нічого страшного, складуть протокол напишуть що відмовився і все буде добре. Працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, а навпаки вказали, що він має право відмовитись від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.
На думку адвоката, поліцейський, який роз'яснив ОСОБА_1 про його право пройти або відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ввів останнього в оману.
Вказує, що з наданого суду відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп'яніння, але якого сп'яніння алкогольного чи наркотичного, не конкретизує.
Також адвокат звертає увагу, що поліцейським не було вилучено водійських прав, не було відсторонено від керування транспортним засобом, що є порушенням законодавства.
Крім цього зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння о 13:00 годині. В той же час, як вбачається зі змісту відеозапису, на якому ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння була здійснена інспектором о 12:57. Таким чином, час вчинення правопорушення, зазначений у протоколі, не співпадає із часу руху та зупинки транспортного засобу на відеозаписі.
В судовому засіданні адвокат Єременко А.Л. підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити.
Перевіряючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження вищезазначеної постанови, враховую, що а ні ОСОБА_1 , а ні його представник не були належним чином повідомлені та дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про “не доставлення SMS». Враховуючи наведені обставини, з метою не порушення доступу до правосуддя та не порушення права ОСОБА_1 на захист, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та розглянути апеляційну скаргу по суті.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції, вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 478266 від 10 жовтня 2025 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; рапортом інспектора УПП від 10 жовтня 2025 року, відповідно до якого, було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксована відмов ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмові від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги в тій частині, що співробітник поліції ввів ОСОБА_1 в оману через не роз'яснення йому порядку проходження огляду на стан сп'яніння, то слід зазначити, що долучений до матеріалів справи відеозапис, хоча і не містить усього процесу спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, однак він є достатнім для висновку про те, що ОСОБА_1 безумовно відмовився від огляду на стан сп'яніння, оскільки не мав на це часу.
В даному випадку, відмова ОСОБА_1 була безумовною, тобто, відсутність на відеозаписі конкретизації поліцейським якого саме огляду на стан сп'яніння, алкогольного чи наркотичного, він пропонує пройти, грає не вирішальну роль, оскільки сама відмова від проходження огляду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Факт того, що як вказує адвокат, поліцейським не було вилучено водійських прав ОСОБА_1 , а також останнього не було відсторонено від керування транспортним засобом, не є тими обставинами, які б спростовували наведені вище встановлені факти відмови ОСОБА_1 під проходження огляду на стан сп'яніння.
Щодо зауважень адвоката на незначні розбіжності в часі в протоколі та відеозаписі, що то вони також не спростовують наведених вище відомостей, з урахуванням того, що сам ОСОБА_1 не оспорював факт керування, а також факт відмови від проходження огляду через відсутність для цього часу.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити адвокату Єременко А.Л. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Єременко А.Л., - залишити без задоволення.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста