Провадження № 11-кп/803/74/25 Справа № 664/2681/20
26 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
26 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , до 09 грудня 2022 року включно,-
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , до 09 грудня 2022 року включно. Мотивуючи вказане рішення суд зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання.
На зазначену ухвалу суду обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року скасувати та обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції на 60 днів до 09 грудня 2022 року включно.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, за які законом України передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому обвинувачений, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується відразу у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та незаконним придбанням та зберіганням вогнепальної зброї, вчинених с корисних мотивів, два з яких відносяться до категорії тяжким, одне - особливо тяжких, за вчинення яких передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, що вказує на відсутність у нього постійного легального джерела прибутку, не одружений, відсутні міцні соціальні зв'язки, а отже обвинувачений ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України.
Тяжкість, характер та обставини інкримінованих злочинів свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, не є слушними, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги обвинуваченого були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: