Провадження № 11-сс/803/2252/25 Справа № 191/5964/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР, -
за участю секретаря ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року відмовлено ОСОБА_5 в задоволенні його скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, зазначені у заяві ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, не є достатніми для проведення перевірки конкретних фактів на предмет наявності чи відсутності у діях посадової особи, зазначеного у заяві, складу кримінального правопорушення, що позбавляє слідчих чи прокурорів можливості прийняти рішення про початок кримінального провадження.
В апеляційній скарзі:
- ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати як упереджено постановлену, оскільки слідчий суддя переклав на нього обов'язки щодо збору доказів.
ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду до суду не з'явився. Враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити судовий розгляд без участі сторін.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи ОСОБА_5 про те, що посадова особа органу досудового розслідування повинна обов'язково внести надані ним відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, є неприйнятними та безпідставними, з огляду на таке.
Так, відповідно ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім цього, внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з цим, приписи ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачають обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
В пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя, при відсутності правових підстав не позбавлений можливості відмовити у задоволенні скарги щодо зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як слідує зі змісту скарги ОСОБА_5 , останній просить зобов'язати СВ ВП 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР з посиланням на незаконні дії реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради по незаконній реєстрації права власності частини квартири по АДРЕСА_1 .
В даному випадку враховується, що особа, яка робить таку заяву, має повідомити фактичні обставини справи і надати їм певне підтвердження або, якщо це неможливо з об'єктивних причин, інформацію, яка дасть можливість її перевірити і отримати підтвердження заяви.
Хоча на заявника не може покладатися надмірний тягар обґрунтування заяви, проте він має надати інформацію, яка хоча б prima facie (з першого погляду) давала підстави для висновку про те, що кримінальне правопорушення могло мати місце.
За відсутності будь-якої інформації, яка піддається перевірці, заява про вчинене кримінальне правопорушення не може бути визнана «обґрунтованою» і, таким чином, не створює обов'язку щодо внесення відомостей до ЄРДР.
Отже, залишаючи без задоволення вимоги скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя на законних підставах мотивував та обґрунтував своє рішення тим, що обставини, зазначені у заяві ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, не є достатніми для проведення перевірки конкретних фактів на предмет наявності чи відсутності у діях посадової особи, зазначеного у заяві, складу кримінального правопорушення.
З огляду на наведене вище, не встановлено порушення службовими особами СВ ВП 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області вимог ч. 4 ст. 214 КПК України, а отже ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою та такою, яка не підлягає скасуванню з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, а відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4