Справа № 216/4975/25
Провадження 2-о/216/144/25
іменем України
24 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Стартанович Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Клименко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення -
Адвокат Страх Вадим Олегович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою, в якій просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала зі своїм батьком - ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини (смерті особи) за адресою: АДРЕСА_1 ..
Вказана заява вмотивована тим, що батько заявника - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
07 травня 2021 року у справі №160/3329/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії померлому з 01 квітня 2019 року згідно з новою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД77103 у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, що містяться у вказаній довідці, а також здійснити виплату різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Рішення суду було частково виконано: поточний розмір пенсії було перераховано за життя померлого, однак заборгованість за період з 01.04.2019 року, яка також була нарахована за його життя, залишилася невиплаченою.
Заявник має намір отримати належну суму зазначеної заборгованості. Проте, звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідним пакетом документів, отримала відмову. Відмова обґрунтована тим, що існує розбіжність у місцях реєстрації: згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Центрально-Міським районним відділом у м. Кривий Ріг Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області 24.07.2015, місце реєстрації ОСОБА_1 зазначено за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як згідно з паспортними даними, які містяться в пенсійній справі ОСОБА_2 на день смерті, його місцем реєстрації є: АДРЕСА_1 . Наданий акт про фактичне проживання/не проживання в квартирі від 17.04.2025 року не визнано достатнім доказом спільного проживання за однією адресою відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку.
Фактично, попри різні адреси реєстрації, заявник та її батько, ОСОБА_2 , до дня його смерті постійно проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується письмовими доказами та показаннями свідків.
Підтвердження факту спільного проживання заявника з померлим батьком є необхідним для реалізації її права на отримання належної до виплати, але не одержаної за життя пенсійної заборгованості.
Ухвалою суду від 23.06.2025р. заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі з призначенням до розгляду за правилами окремого провадження.
Заявниця пред'явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, про що подала відповідну заяву.
Заінтересованою особою Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано суду пояснення відповідно до яких з огляду законодавчі норми, які регулюють питання звернення за виплатою сум пенсії, що належала пенсіонерові i залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, а сане: Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Головне управління позовні вимоги не визнає, вважає ix необґрунтованими та просить відмовити в ix задоволенні у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) скасував судові рішення, а заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, залишив без розгляду та роз'яснив заявникові право звернутися до суду з позовом на загальних підставах, зазначивши таке.
Так, згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Зазначається, що справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Матеріали справи свідчить про існування між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 спору щодо права власності на пенсію в порядку спадкування, а отже заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України.
Керуючись ч. 6 ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_3 ,.
Заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області адреса 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26
Суддя Д.В. Стартанович