Справа № 932/12077/25
Номер провадження 2/932/3961/25
(заочне)
22 грудня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Машниліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», в інтересах якого діє Тараненко Артем Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
15 квітня 2025 року представник позивача ТОВ «Юніт Капітал», Тараненко Артем Ігорович, звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 836504185 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8G97S. Зокрема, 18.12.2021 о 14:28:18 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Враховуючи вищевикладене, відразу після вчинених дій Відповідача, 18.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 13600,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024 (Додатки №13- №17). Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024. Таким чином, 25.01.2022 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №170 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 28 641,60 грн. (Додаток №18). Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №836504185 від 18.12.2021, становить - 40394,72 грн., яка складається з наступного: 13600,00 грн. - заборгованість по кредиту; 26794,72 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Справу було зареєстровано 15 вересня 2025 року в автоматизованій системі документообігу (Д-3).
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року №4273-IX, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2025 року, справу було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 серпня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. У позовних вимогах представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу проживання, конверти з якими повернулися до суду. Відповідач відзив на позов не подав, інших заяв або клопотань до суду не надходило.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена в позовній заяві, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювався.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 836504185. Предметом договору є надання кредиту в вигляді кредитної лінії на суму 13600,00 гривень строком на три дні. Судом також було досліджено Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швилка фінансова допомога», Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 836504185, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Усі вказані документи були підписані відповідачем за допомого одноразового ідентифікатора «MNV8G97S».
Згідно платіжному дорученню № 0fd9f8dc-04b5-49ae-8a87-367239e9b0a6 від 18 грудня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13600,00 гривень згідно договору № 836504185 від 18.12.20221 року.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно якого клієнт відступає фактору права вимоги, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату. В подальшому вказаний договір факторингу неодноразово продовжувався додатковими угодами, а саме: Додатковою угодою № 19 від 28 листопада 2018 року, Додатковою угодою № 26 від 28 листопада 2020 року, Додатковою угодою № 27 від 28 листопада 2018 року, Додатковою угодою № 31 від 28 листопада 2018 року, Додатковою угодою № 32 від 31 грудня 2023 року.
Також перехід прав вимоги підтверджується копією реєстру прав вимоги № 170 від 28.01.2022 року, згідно якого до ТОВ «Таліон Плюс» відійшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 836504185 від 18.12.2021 року, на суму 28641,60 грн.
27 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 27/0525-01, відповідно до якого клієнт відступає фактору права вимоги, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.
Згідно реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відійшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 836504185 від 18.12.2021 року, на суму 40394,72 грн.
06 березня 2025 року між ТОВ «Юніт капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 060325-У, згідно якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 060325-У від 06 березня 2025 року, до ТОВ «Юніт Капітал» відійшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 836504185 від 18.12.2021 року, на суму 40394,72 грн.
Судом також було досліджено документи, надані АТ «А-банк» на ухвалу суду, з яких вбачається, що платіжну карту № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 .
Згідно платіжному дорученню № 869205ё87684.128 від 18 грудня 2021 року, на банківський рахунок ОСОБА_1 було захоровано грошові кошти у розмірі 13600,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України , а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 одержав та використовував за цільовим призначенням грошові кошти, втім, взяті на себе зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим, допустив виникнення заборгованості за кредитним договором, а саме за договором № 836504185 від 18.12.2021 року заборгованість становить 40394,72 гривні, яка складається з заборгованості за сумою кредиту - 13600,00 гривень, заборгованості за процентами - 26794,72 гривень.
Станом на день розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за цим договором, як і не спростовано доводів позивача щодо проведеного розрахунку заборгованості позивача, зазначеного у позовній заяві.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за договорами, та те, що відповідач належним чином не виконав умови договору про надання грошових коштів у позику, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 40394,72 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу, представником позивача було надано копію договору про надання правничої допомоги № 10/03/2502 від 10 березня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», копію додаткової угоди № 8 до договору про надання правничої допомоги № 10/03/25-02, та акт прийому-передачі наданих послуг по підготовці матеріалів за заборгованістю ОСОБА_1 на загальну суму 7000,00 гривень.
Також позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3-5, 10-13, 81, 141, 209, 247, 258, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», в інтересах якого діє Тараненко Артем Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 836504185 від 18.12.2021 року в розмірі 40394,72 гривні (сорок тисяч триста дев'яносто чотири тисячі гривень 72 копійки), яка складається з заборгованості за сумою кредиту - 13600,00 гривень (тринадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок), заборгованості за процентами - 26794,72 гривень (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 72 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу за договором № 10/03/25-02 про надання правничої допомоги від 10 березня 2025 року в розмірі 7000,00 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано суддею 22 грудня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса знаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Леміщенко