ПОСТАНОВА[1]
24 листопада 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М.,розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 30.01.2025 о 08:59 год. у місті Біла Церква Київської області по вул. Чорних запорожців, 47/1, керував транспортним засобом «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager7510. Проба позитивна, результат 0,99 проміле, тест № 1204. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, справа - закриттю у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи; із відеозапису наданого працівниками патрульної поліції вбачається, що він не є безперервним, а тому його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі; наполягає, що не відмовлявся від підтвердження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я; на думку апелянта, працівники поліції формально вказали причину зупинки транспортного засобу без належних доказів порушення ним правил дорожнього руху, що свідчить про незаконність дій працівників поліції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Шовкопляса С.П. та самого ОСОБА_1 які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 233954 від 30.01.2025 року, ОСОБА_1 30.01.2025 о 08:59 год. у місті Біла Церква Київської області по вул. Чорних запорожців, 47/1, керував транспортним засобом «ChevroletLacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 7510. Проба позитивна, результат 0,99 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9аПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються із обставинами, зафіксованими на відеозаписі з бодікамери, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат 0,99 проміле. В заклад охорони здоров'я для підтвердження результату їхати відмовився, при цьому процесуальні права і наслідки відмови працівниками поліції роз'ясненні. Відмова ОСОБА_1 прийнята поліцейським та зафіксована на бодікамеру (на відеозаписі «сlip-5»).
Доводи захисника Шовкопляса С.П. у тій частині, що зупинка транспортного засобу була незаконною, є неспроможними, з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, незгода водія з причинами зупинки, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, який прямо передбачений п. 2.9 а ПДР України та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
Крім того, як зафіксовано на бодікамеру працівників поліції (clip-2, 09:40хв.) ОСОБА_1 було повідомлено про перебування його автомобіля в розшуку по ДВС, що в даному випадку і було підставою для зупинки транспортного засобу.
Твердженняапелянта про те, що відеозапис, наданий працівниками поліції, є небезперервним, - не спростовує висновків суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушенняпередбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, оскільки на відеозаписі зафіксовано достатній обсяг інформації щодо фактичних обставин, які дають підстави дійти висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ч. 1 ст. 130 КУпАП України за критерієм «поза розумним сумнівом».
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,а саме: відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Також апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/2743/2025 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Клепа Т.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.