Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/19488/2025
29 грудня 2025 року місто Київ
справа №362/2002/23
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Поповича О.В., повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 20 листопада 2025 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
21 листопада 2025 року Київським апеляційним судом до Васильківського міськрайонного суду Київської областібуло направлено запит про витребування справи №362/2002/23.
28 листопада 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
На обґрунтування доводів вказаного клопотання, вказував, що оскаржуване рішення було отримано його представником в приміщенні суду під розписку 12 листопада 2025 року.
А тому, просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки він пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до протоколу судового засідання від 17 вересня 2025 року, складеного секретарем судового засідання, фіксування судового процесу не здійснювалось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України (а.с.202).
Повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року.
Як вбачається з розписки, яка міститься в матеріалах справи, копію оскаржуваного рішення від 17 вересня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 отримала 12 листопада 2025 року (а.с.215).
Апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 подана до суду 20 листопада 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому вважає, що він підлягає поновленню.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Відповідач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з апеляційною скаргою вказував, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначено, що відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №700/301/20.
ОСОБА_1 є відповідачем у цій справі, предметом позову є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Отже, позов у даній справі не стосується соціального та правового захисту учасників бойових дій.
Оскільки цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не пов'язана з порушенням прав ОСОБА_1 , саме як учасника бойових дій, суд не вбачає підстав для звільнення його від сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
Тому, апелянту необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцемсправляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги вимоги апеляційної скарги, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1610,4 грн (1073,60*150%) на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 357 ЦПК України, -
Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025року, ухвалене під головуванням судді Поповича О.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.