справа № 357/7729/24
провадження № 22-з/824/1531/2025
29 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Інни Станіславівни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Технофарм-Україна» про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі частки земельної ділянки,
встановив:
30.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Технофарм-Україна» про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі частки земельної ділянки.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2025 року позов задоволено.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 3,4174 га, яка розташована на території Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3220484100:03:006:0005, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 9/10 земельної ділянки, що становить площу 3,0757 га, відповідно до варіанту № 1 висновку судового експерта Голубенко І.М. ТОВ «НІСЕ-Експертиза» за результатами земельно-технічної експертизи № 105 від 23.09.2024 із земельної ділянки загальною площею 3,4174 га, яка розташована на території Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області (у минулому територія Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області), кадастровий номер 3220484100:03:006:0005, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесенні за проведення земельно-технічної експертизи по справі в розмірі 15 600 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, загалом 22 600 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 2 448,10 грн.
18.02.2025 представник ОСОБА_2 - адвокат Кобець Р. Ю. подав апеляційну скаргу, якій просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кобця Р. Ю. залишено без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2025 року залишено без змін.
20.11.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник І. С. через систему «Електронний суд» звернулась до Київського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 7 000 грн витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року було складено 17 листопада 2025 року, про що вказано в самій постанові. Постанову було отримано представником позивача 17 листопада 2025 року, через систему «Електронний суд». Тому строк для подання даної заяви пропущений з поважних причин, оскільки раніше, за умови відсутності постанови, позивач не могла подати судові витрати, оскільки не було самого рішення.
Клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Згідно з частинами першою - третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки постанова Київського апеляційного суду була ухвалена 28 жовтня 2025 року, вступну та резолютивну частину цього судового рішення було проголошено за участі представника позивача - адвоката Олійник І. С., а заява про ухвалення додаткового рішення подана 20.11.2025, з пропуском встановленого законом строку на її подання.
Складення повного тексту судового рішення 17 листопада 2025 року не є обставиною, що унеможливлювала подання вказаної заяви протягом п'яти днів після його ухвалення 28 жовтня 2025 року.
Висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 14 листопада 2024 року по справі №161/629/23, на який йде посилання в поданій заяві, не може бути взято до уваги в даному випадку, оскільки обставини справи в даній справі є іншими - проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення в присутності заявника.
Враховуючи викладене та положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України, клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволення, а заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 127, 141, 353 ЦПК України суд
ухвалив:
Відмовити в поновленні строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Інни Станіславівни про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук