Справа №752/22943/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3331/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
23 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №1202310501001289 від 10.10.2023 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 12.01.2023 року за ст. 126-1 ч. 1 КК України до громадських робіт строком на 240 годин;
- вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 02.10.2023 року за ст. 389 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 71, 72 КК України до арешту строком на 3 місяці 10 днів, звільненої 10.04.2024 року за відбуттям строку покарання,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6 ,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначено їй покарання у виді 1 року обмеження волі.
Згідно вироку суду, обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. 390-1 КК України за наступних обставин.
Так, вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 12.01.2023 року у справі №752/19087/21 до ОСОБА_7 застосовано обмежувальний захід, відповідно до якого на останню покладено обов'язок пройти програму для кривдників строком на 3 місяці.
21.04.2023 року ОСОБА_7 уклала договір про реалізацію програми для кривдників з Центром у справах сім'ї та жінок "Родинний дім" Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (м. Київ, пр. Науки, 18) в особі в.о. директора вказаного Центру ОСОБА_9 , з метою подальшого проходження ОСОБА_7 програми для кривдників строком на 3 місяці.
Після відбування програми для кривдників строком приблизно в 1 місяць, ОСОБА_7 припинила з'являтись у Центрі у справах сім'ї та жінок «Родинний дім» Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації.
28.09.2023 року до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшов лист з Центру у справах сім'ї та жінок «Родинний дім» Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації №330-09/23 від 28.09.2023 року про те, що ОСОБА_7 після першого місяця відвідувань Центру для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, почала пропускати заняття та до Центру більше не з'являлась. Останній раз відвідала заняття 27.06.2023 року. 18.08.2023 року останній було відмовлено в участі у занятті у зв'язку зі станом, в якому вона перебувала.
При неодноразових спілкуваннях з ОСОБА_7 засобами мобільного зв'язку, останній було неодноразово запропоновано звернутись до КНП «КМНКЛ «Соціотерпація»», оскільки участь у ТПК передбачає свідомий стан учасника, його готовність до змін своєї поведінки та наразі ОСОБА_7 не вмотивована відвідувати заняття корекційної програми.
Крім того, вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 12.01.2023 року у справі №752/19087/21 до ОСОБА_7 застосовано обмежувальний захід, відповідно до якого на останню покладено обов'язок пройти програму для кривдників строком на 3 місяці.
21.04.2023 року ОСОБА_7 уклала договір про реалізацію програми для кривдників з Центром у справах сім'ї та жінок "Родинний дім" Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (м. Київ, пр. Науки, 18), з метою подальшого проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Після відбування програми для кривдників строком приблизно в 2 місяці, ОСОБА_7 припинила з'являтись у Центрі у справах сім'ї та жінок «Родинний дім» Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації.
28.09.2023 року до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшов лист з Центру у справах сім'ї та жінок «Родинний дім» Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації №330-09/23 від 28.09.2023 року про те, що ОСОБА_7 після першого місяця відвідувань Центру для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, почала пропускати заняття та до Центру більше не з'являлась. При неодноразових спілкуваннях з ОСОБА_7 засобами мобільного зв'язку, останній було неодноразово запропоновано звернутись до КНП «КМНКЛ «Соціотерпація»», оскільки участь у ТПК передбачає свідомий стан учасника, його готовність до змін своєї поведінки та наразі вона не вмотивована відвідувати заняття корекційної програми.
В подальшому, на підставі вищевказаного листа було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105010001289 від 10.10.2023 року за ст. 390-1 КК України за фактом умисного ухилення від проходження програми для кривдників ОСОБА_7 та 01.11.2023 року обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні було направлено до Голосіївського районного суду міста Києва. В ході проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12023105010001289 від 10.10.2023 року з ОСОБА_7 , остання зобов'язалась прибути до Центру у справах сім'ї та жінок «Родинний дім» Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації для проходження програми для кривдників та прибула лише один раз, а саме 30.10.2023 року, після чого припинила відвідування програми.
13.12.2023 року до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшов лист з Центру у справах сім'ї та жінок «Родинний дім» Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації №446-12/23 від 13.12.2023 року про те, що ОСОБА_7 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці до Центру прибула одноразово, а саме - 30.10.2023 року та в подальшому більше не з'являлась. Також останній було неодноразово запропоновано звернутись до КНП «КМНКЛ «Соціотерпація», оскільки участь у ТПК передбачає свідомий стан учасника, його готовність до змін своєї поведінки та наразі ОСОБА_7 не вмотивована відвідувати заняття корекційної програми.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року скасувати та призначити їй покарання у виді апробаційного нагляду строком на 2 роки.
Апелянт знаходить призначене ОСОБА_7 покарання необґрунтовано суворим та вважає, що з урахуванням щиросердного каяття обвинуваченої та її особи, а також задовільної характеристики можливе застосування більш м'якого покарання, а саме пробаційного нагляду.
Обвинувачена ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибула, про поважність причин своєї відсутності не повідомила, при цьому учасники кримінального провадження не заперечували проти проведення апеляційного розгляду у її відсутність. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченої, явка якої є необов'язкова.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню і перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюються, як і правильність кваліфікації дій обвинуваченої.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника з приводу суворості призначеного обвинуваченій покарання, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Як вбачається з вироку суду, обираючи обвинуваченій ОСОБА_7 вид та розмір покарання, суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, яке віднесене кримінальним законом до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка не одружена, не працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується задовільно, має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, притягалась до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої суд першої інстанції, згідно із ст. 66 КК України визнав і врахував, є її щире каяття. Врахувавши наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ст. 390-1 КК України.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, з огляду на вимоги ст. 50 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення засудженої і попередження нових злочинів.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що щире каяття обвинуваченої, задовільна характеристика та дані щодо її особи дають підстави для застосування більш м'якого покарання, а саме пробаційного нагляду, то колегія суддів вважає їх непереконливими, виходячи з характеру вчиненого дія, фактичних обставин справи та аналізу сукупності усіх даних про особу обвинуваченої, у тому числі і її попередньої поведінки, яка свідчить про стійке небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, а також про її підвищену суспільну небезпеку, а тому враховані судом першої інстанції та наведені захисником в апеляційній скарзі обставини, включаючи і визнану судом першої інстанції обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, у даному випадку не є такими, які б давали підстави для призначення ОСОБА_7 більш м'якого виду покарання, а є лише підставами для призначення обвинуваченій покарання не в максимальних межах, передбачених санкцією статті обвинувачення, яке і призначено судом першої інстанції.
Будь - яких додаткових доводів, які б були підставою для зміни оскаржуваного вироку чи не були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, захисником до апеляційного суду не надано.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_7 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №1202310501001289 від 10.10.2023 щодо ОСОБА_7 за ст. 390-1 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3