Справа № 11-cc/824/7643/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/39700/25
24 грудня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 вересня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.09.2025 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.11.2025 року включно, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, військовослужбовця в ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301 (у редакції ЗУ №2708-VIII, від 19.05.2019), ч.1 ст. 301-1 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.09.2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Автор апеляційної скарги стверджує, що оскаржувана ухвала є протиправною, постановлена без дослідження матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містить даних про те, що ОСОБА_7 чинить перешкоди розслідуванню, його поведінка не дає підстав вважати, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СУ ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100000001299 від 14.11.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301 (у редакції ЗУ №2708-VIII, від 19.05.2019), ч.1 ст. 301-1 КК України.
18.09.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301 (у редакції ЗУ №2708-VIII, від 19.05.2019), ч.1 ст. 301-1 КК України.
18.09.2025 року слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.09.2025 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.11.2025 року включно, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301 (у редакції ЗУ №2708-VIII, від 19.05.2019), ч.1 ст. 301-1 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301 (у редакції ЗУ №2708-VIII, від 19.05.2019), ч.1 ст. 301-1 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного до кримінальних правопорушень, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними доказами зазначеними в клопотанні.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301 (у редакції ЗУ №2708-VIII, від 19.05.2019), ч.1 ст. 301-1 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які є посилання у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинені злочини не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді з врахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення про не визначення ОСОБА_7 застави в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 вересня 2025 року, якоюзадоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.11.2025 року включно, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3