м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а
19 грудня 2025 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Кебкало Т.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 23.01.2025,
Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 23.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з вказаною постановою, ОСОБА_1 15.12.2024 о 15 год. 13 хв. по вул. Героїв Дніпра у м. Славутичі керував транспортним засобом «DeawooNexia» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме підвищена жвавість мовлення, тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Кебкало Т.М.подала в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що суд не здійснив повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи. Вказує, що на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції у ОСОБА_1 не вбачається ознак наркотичного сп'яніння, останній перебував у спокійному стані та чітко відповідав на запитання поліцейських. Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Звертає увагу, що ОСОБА_1 почав нервувати, викликав швидку, яка забрала його до лікарні, де після огляду було встановлено, що в нього тахікардія.
ОСОБА_1 та адвокат Кебкало Т.М. в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
У попередніх судових засіданнях ОСОБА_1 та адвокат Кебкало Т.М. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з наведених в ній підстав, надали пояснення, що відповідають змісту апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд, запиті до лікарні, відповіді, рапорті та відеозаписі.
Однак, у судовому засіданні апеляційного суду 11.04.2025 ОСОБА_1 та адвокат Кебкало Т.М. заперечили викладені в протоколі обставини та надали пояснення, що відповідають апеляційній скарзі, зауваживши, що раніше цей поліцейський вже складав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , однак суд закрив провадження у справі. Наголошувала, що ОСОБА_1 погодився на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння у м.Славутич, однак поліцейські запропонували проїхати до медичного закладу в м. Чернігів, що знаходиться за 40 км від місця зупинки. При цьому не проходження огляду саме у м. Чернігів була зумовлена погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 , дуже значною відстанню медичного закладу та спливом значного проміжку часу з моменту зупинки транспортного засобу.
В ході відтворення наявного в матеріалах справи відеозапису нагрудних камер працівників поліції в судовому засіданні апеляційного суду було встановлено, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився та наполягав на проходженні огляду в будь-якому медичному закладі м. Славутич. Однак, працівники поліції категорично висунули вимогу проїхати у медичний заклад до м. Чернігова, що розташований за 40 км від місця зупинки, оскільки у Славутицькій міській лікарні немає можливості проводити лабораторні дослідження на стан наркотичного сп'яніння. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 на місце зупинки було викликано швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_1 до КНП «Славутицька міська лікарня», де після огляду лікарем було встановлено, що у ОСОБА_1 тахікардія та надано йому медичну допомогу. Після цього ОСОБА_1 , перебуваючи у КНП «Славутицька міська лікарня», за станом здоров'я відмовився їхати до медичного закладу у м. Чернігів.
Також апеляційний суд звертає увагу, що відповідно з відеозаписом ОСОБА_1 категорично заперечив перебування у стані сп'яніння та пояснив, що наявні у нього ознаки зумовлені хвилюванням, пов'язаним із особистими стосунками з поліцейським ОСОБА_2 , який раніше вже безпідставно складав протокол щодо ОСОБА_3 , а також поганим станом здоров'я. Неодноразово зауважував, що саме ці працівники поліції протягом незначного проміжку часу вже вдруге пропонують безпідставно пройти огляд на стан сп'яніння і саме в м. Чернігові. При цьому у першому випадку судом було прийнято рішення про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказаними доказами у своїй сукупності підтверджено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння з поважних причин через поганий стан здоров'я, а також через те, що тривалий переїзд до м. Чернігова може призвести до погіршення стану його здоров'я.
При цьому жодних специфічних ознак наркотичного сп'яніння, як наприклад: порушення координації рухів, мови, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, у ОСОБА_1 виявлено не було, а виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 тремтіння пальців рух і блідість обличчя цілком могли бути зумовлені поганим станом його здоров'я та не можуть однозначно свідчити про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для доставлення його для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, з відеозапису події вбачається, що зупинка транспортного засобу була безпідставною, а наявність пошкоджень транспортного засобу та можлива причетність його до ДТП, була використана як привід для зупинки та фактично працівниками поліції не перевірялась, що свідчить про можливу упередженість працівників поліції щодо ОСОБА_1 з певних особистих підстав, про які неодноразово заявляв ОСОБА_3 під час спілкування з поліцейськими.
З огляду на викладене, вважаю, що досліджені у справі докази не доводять наявність в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Кебкало Т.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 23.01.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя